Шановні колеги і колежанки, з вдячністю і гордістю я прийняла запрошення декана факультету міжнародних відносин професора Маркіяна Зіновійовича Мальського та його заступників виступити перед вами.

Мабуть Ви всі, як колись і я, мрієте про те, щоб стати дипломатами, політиками і державними діячами? Гадаю, що саме тому ви тут.

19 років тому я була на Вашому місці і також тремтіла від щастя, що я сюди потрапила і в той же ж час від хвилювання, бо не знала тут ні людей ні правил.

Я не знала, як складеться майбутнє і чи вдасться мені стати дипломатом чи державником після навчання. Чи допоможуть мені в цьому мої друзі, мої колеги і, зрештою, здобуті знання?

З висоти років я можу сказати: моє тремтіння було виправданим. Воно було виправданим, бо якби я не віднеслась до свого навчання серйозно, я б не мріяла про європейське майбутнє України і не взяла б ініціативи в свої руки.

Світ належить ініціативним. Тому від початку навчання і до кінця я використовувала усі можливості, які дав мені факультет. Я читала, шукала, наполягала… Я ходила до декана і зав кафедр по листи рекомендацій, я першою виходила на зв’язок із іноземними бюро, що знаходяться при університеті, шукала стипендії на конференції і курси в Європі.

Я відразу ж вступила в організацію Молода Дипломатія, щоб познайомитись із студентами інших курсів, на другому курсі пройшла практику  в Міністерстві економіки, на третьому в МЗС, а на четвертому – це вже був Європейський Парламент у Брюсселі, щоб назавжди закріпити за собою ініціативу брати участь в суспільному житті.

Але ініціатива карається, вона карається відповідальністю.

Чим більше ви здобуваєте, тим вищим має бути ваш внесок у суспільство, тим вища ваша особиста відповідальність за цей внесок.

Я це прожила протягом останніх 5 років.

Коли у 2014 році Янукович спробував перекреслити таке омріяне мною європейське майбутнє України, коли Росія окупувала Крим та розпочала військові дії на Донбасі, всі свідомі та активні українці проявили ініціативу, аби зберегти державність.

Ніколи не вважала себе активісткою, але бажання допомогти країні і мрія бути дипломатом, яка на той час так і не збулась, змусили мене діяти.

Тоді я жила у Брюсселі. Із-за роботи і ще грудної дитини у мене не було змоги приїхати в Україну. То ж я змушена була робити те, що я можу там де я є.

Я запросила Руслану познайомитися із віце-президентом Європейської Комісії, я написала інформаційні листи всім своїм іноземним колегам про ситуацію в Україні і просила їхньої допомоги. І отримала її.

Зрештою, я створила у Брюсселі організацію Промоут Юкрейн, щоб розкрити іноземцям справжню Україну і європейські прагнення українського народу.

Для створення і функціонування організації я застосувала всі знання і контакти, які у мене існували на той час, в тому числі, які тягнулися ще з університету. У Брюсселі я із командою однодумців організувала більше ніж 70 заходів та проектів, жертвуючи своєю сім’єю, роботою і комфортом. Але я і моя команда зробили так, щоб через наші статті, відео та конференції нас слухали і чули в Європ Парл, в Європейській Комісії, в державних установах Бельгії. В серці Європейського Союзу.

Незабаром ми запускаємо 2 нових проекти – мобільний додаток для українців за кордоном та журнал Brussels-UkrainaReview.

Посол Бельгії в Україні Люк Якобс сказав про Промоут Юкрейн, що вона є надійною та авторитетною організацією у проектуванні нюансованого іміджу сьогоднішньої України за кордоном.Посол ЄС в Україні Хю Мінгареллі: вважає, що такі ініціативи абсолютно необхідні для того, щоб представити іноземній аудиторії таку важливу та красиву європейську країну, як Україна.

Я реалізувала свою мрію стати дипломатом, і хоч офіційно я не працюю на державу, я відчуваю відповідальність за те, як я її представляю у Брюсселі. Я відчуваю відповідальність за те, що я створила і за те, щоб про нас чули і знали, щоб моє творіння пішло на користь моїй команді і українському народу.

Завдяки тому, що мене чули і знали, я отримала пропозицію представляти у Брюсселі найбільшу юридичну фірму України – фірму Астерс.

Чи хотіли би ви, щоб вас чули, бачили і знали? Чи хотіли би ви використати свій статус і досягнення для того, щоб бути частиною великої ідеї, більшої ніж ви самі?

Мрійте про це, і використовуйте всі можливості і жертвуйте комфортом заради цього. Через 19 років чи раніше ви побачите результат.

Проявляйте ініціативу і просіть допомогу в її реалізації у декана, завідуючих кафедр чи ваших викладачів та колег.

Читайте першоджерела.

Вчіть мови. Я прийшла сюди з однією іноземною мовою, а вийшла з трьома. І на сьогодні використовую всі. 

Снідайте, обідайте чи вечеряйте із своїми одногрупниками та їх друзями, включайте їх у своє коло, бо ви ніколи не знаєте, хто з них буде міністром, президентом чи просто надійною підтримкою вам тоді, коли ви покинете ці стіни.

І насамкінець, вступіть у Молоду дипломатію і подайте заяву на стипендію у Європейський форум Альпбах.

Я вітаю вас із вступом на цей дипломатичний шлях і сподіваюсь, до зустрічі у міністерствах, посольствах, парламентах чи як модно зараз говорити, офісах президентів України чи Європи!

 

Подібні новини

Всі Новини ›