Аналітика та дослідженняСуспільство

Цілі Східного партнерства ЄС: рекомендації із Грузії, Молдови та України

Якими мають бути цілі Східного партнерства після 2020 року, особливо для розвитку відносин із Грузією, Республікою Молдова та Україною? Свій внесок у розробку документа внесли 37 дослідників та експертів з аналітичних центрів ЄС, Грузії, Молдови та України. Документ буде передано на опрацювання Європейської служби зовнішньої дії, Європейської комісії, членів Європарламенту, міністерств закордонних справ країн-членів ЄС, Грузії, Молдови та України.

Політика Східного Партнерства ЄС (далі СП), що офіційно стартувала в 2009 році, досягла кількох значних успіхів. ЄС підписав угоди про асоціацію, розпочав створення поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі, а також погодив безвізові режими з Грузією, Молдовою та Україною.

EU Ukraine flags ЄС також надав допомогу цим державам у модернізації економіки, диверсифікації торгівлі, поліпшенні енергетичної безпеки, зміцненні громадянського суспільства та політичного плюралізму. Однак політична ситуація, геополітичне становище і ситуація в галузі безпеки в регіоні СП залишаються крихкими і нестабільними. Пандемія COVID-19 з її економічними та соціальними наслідками ще більше ускладнила ситуацію.

Попри ці виклики, ЄС продемонстрував незмінну прихильність поглибленню відносин з трьома партнерами СП, що підписали угоди про асоціацію. При цьому, для закріплення досягнутих успіхів і визначення нових амбітних цілей на наступні 5-10 років необхідна подальша незмінна відданість співпраці як з боку ЄС, так і з боку партнерів по Східному партнерству.

Пріоритетні напрямки

Беручи до уваги уроки попереднього десятиліття, ми вважаємо, що задля досягнення ключових цілей співпраці ЄС і трьох асоційованих країн Східного партнерства в наступні 5-10 років потрібно буде досягнути прогресу за наступними пріоритетними напрямками:

  1. Безпека: сильніша, більш геополітична Європа.
  2. Екологічна та кліматична стійкість: Зелений курс для держав-членів партнерства.
  3. Підзвітні установи, судова реформа та верховенство права.
  4. Стійкі, справедливі та інклюзивні суспільства: Східне партнерство, орієнтоване на людей.
  5. Стійка, стала та інтегрована економіка.
  6. Стійка цифрова трансформація.

Зокрема:

  • ЄС має скористатися майбутнім самітом Східного партнерства у 2021 році, щоб чітко підтвердити визнання європейських прагнень трьох асоційованих країн СП, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, яка передбачає, що будь-яка європейська держава може подати заявку на членство в ЄС за умови, що вона дотримується стандартів ЄС в галузі демократії та верховенства права.
  • Всі три асоційовані країни СП повинні й надалі зміцнювати свій стратегічний діалог з ЄС щодо цілей політики та системних змін. Слід запрошувати асоційовані країни СП на окремі зустрічі Ради ЄС і робочих груп ЄС.
  • Закріпити існуючі досягнення СП і рухатися в напрямку повної реалізації угод про асоціацію і всебічної інтеграції Грузії, Молдови та України до єдиного ринку ЄС, заснованого на чотирьох свободах.
  • Подвоїти зусилля з виконання незавершених завдань зміцнення інститутів демократії, верховенства права і боротьби з корупцією в усьому регіоні СП відповідно до суспільних прагнень.
  • Розширити залучення до сфер політик, які наразі недостатньо охоплені Східним партнерством, але при цьому є ключовими для майбутнього держав СП, зокрема з питань безпеки та охорони навколишнього середовища.
  • У 2020 році ЄС вжив своєчасних екстрених заходів реагування у зв’язку з пандемією COVID-19, надавши країнам СП підтримку на суму понад 1 мільярд євро в рамках програми ЄС «Team Europe». ЄС слід також розглянути питання прийняття гнучкого, індивідуалізованого і всеосяжного Плану інвестицій та економічного відновлення для країн Східного Партнерства. У той час як для проведення необхідних реформ потрібна послідовна і рішуча політична воля реформаторських еліт у країнах-партнерах, незамінною при цьому є підтримка з боку ЄС, що пропонує стимули для лібералізації торгівлі, надає оцінку законопроектів і підтримку в створенні функціональних інститутів. Європеїзація є спільною стратегічною метою для ЄС і країн-партнерів СП, що мають європейські устремління.

Ключові цілі СП після 2020 року:

  • Держави-члени ЄС за підтримки інститутів ЄС можуть наблизитися до програм нарощування потенціалу, структурної співпраці з питань протистояння загрозам, технічної підтримки (особливо транскордонної радіоелектронної розвідки SIGINT), а також військової розвідки з метою поглибленого реформування цих секторів.
  • Створення Групи підтримки та координації розвідки країн Східного сусідства в рамках Європейської служби зовнішніх зв’язків (EEAS), яка буде слугувати і як група координації допомоги країнам СП (група підтримки), і для поліпшення практичного обміну розвідданими між країнами ЄС і СП. Було б важливим створити офіси зв’язку розвідок в Тбілісі і Кишиніві.
  • Ще однією галуззю, що потребує уваги, є кібербезпека. Впродовж минулих років всі країни СП або реформували наявні, або створили нові інститути кібербезпеки (групи реагування на кіберінциденти CERT, спеціалізовані відділи в поліції і спецслужбах). Однак ці інститути відчувають нестачу ресурсів.

ЄС слід допомогти в нарощування потенціалу і розвитку співпраці з цим інститутами. Таке співробітництво могло би включати взаємний обмін розвідданими та інформацією про кіберзагрози, допомогу в забезпеченні захисту урядових комунікацій і критичної інфраструктури, а також проведення спільних кібернавчань.

  • ЄС має зміцнити і поглибити формати безпекових діалогів із Грузією, Молдовою та Україною. ЄС слід доповнити свої місії в рамках Спільної політики безпеки і оборони (CSDP) в Грузії і Україні операціями CSDP, а також продовжити підтримку Місії з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Крім того, слід створити Консультативну місію ЄС в Молдові (EUAM). Це підвищить престиж ЄС як важливого геополітичного актора, а також зміцнить стійкість країн-партнерів і їх спроможності зі зниження ризиків.
  • Надання можливості зацікавленим партнерам СП приєднатися до роботи в рамках діяльності Агентства ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA) і Системи раннього оповіщення ЄС (EU Rapid Alert) могло би стати значним кроком з розширення співробітництва між ЄС та зацікавленим країнами СП.
  • Боротьба з тероризмом є ще однією сферою, в якій ЄС і країни СП мають багато спільних інтересів. Як і раніше, складними завданнями для держав СП залишається запобігання нелегальному придбанню зброї, боєприпасів, вибухових речовин (особливо в зонах бойових дій і на неконтрольованих територіях) та їх контрабанді за кордон, а також припинення фінансування і відмивання грошей на користь терористів та інших нелегальних збройних груп. Для вирішення цих завдань необхідна співпраця в рамках згаданого вище EaP Security Compact.
  • ЄС і окремі партнери ВП могли би також розвивати «м’яке» військове співробітництво – таке як внесення змін до воєнної освіти, бойової підготовки, організаційних процедур, військового планування, доктрини, тактику тощо.

Багато країн-членів ЄС були б готові активізувати таке «м’яке співробітництво», а ефективність цих зусиль значно зросла б, якби ЄС виділив частину фінансування політики сусідства на співпрацю у сфері «м’якої» оборони. Відносно недорогими заходами були б наступні: допуск офіцерів з країн СП до військової програмі Erasmus, надання їм фінансування ЄС для навчання на різних етапах кар’єри у військових академіях в країнах ЄС, експертна допомога для перегляду програм військової освіти та бойової підготовки в країнах СП.

  • Слід запустити спеціалізовану спільну безпекову платформу ЄС-СП з протидії гібридним загрозам. ЄС має підтримувати партнерів з СП в розробці і впровадженні національних механізмів для ефективного раннього попередження та раннього реагування на гібридні загрози.

 

Джерело: Центр Нова Європа

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Боротьба проти «Північного потоку-2» не закінчується

НовиниСуспільство

В Україні вперше затвердили Стратегію зовнішньополітичної діяльності

НовиниСуспільство

ЄСПЛ ухвалить рішення за позовами України проти Росії протягом 2-5 років

НовиниСуспільство

Понад 30 тисяч кримчан незаконно призвано до армії держави-окупанта