Аналітика та дослідженняСуспільство

Цілі Східного партнерства ЄС: рекомендації із Грузії, Молдови та України

Якими мають бути цілі Східного партнерства після 2020 року, особливо для розвитку відносин із Грузією, Республікою Молдова та Україною? Свій внесок у розробку документа внесли 37 дослідників та експертів з аналітичних центрів ЄС, Грузії, Молдови та України. Документ буде передано на опрацювання Європейської служби зовнішньої дії, Європейської комісії, членів Європарламенту, міністерств закордонних справ країн-членів ЄС, Грузії, Молдови та України.

Політика Східного Партнерства ЄС (далі СП), що офіційно стартувала в 2009 році, досягла кількох значних успіхів. ЄС підписав угоди про асоціацію, розпочав створення поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі, а також погодив безвізові режими з Грузією, Молдовою та Україною.

EU Ukraine flags ЄС також надав допомогу цим державам у модернізації економіки, диверсифікації торгівлі, поліпшенні енергетичної безпеки, зміцненні громадянського суспільства та політичного плюралізму. Однак політична ситуація, геополітичне становище і ситуація в галузі безпеки в регіоні СП залишаються крихкими і нестабільними. Пандемія COVID-19 з її економічними та соціальними наслідками ще більше ускладнила ситуацію.

Попри ці виклики, ЄС продемонстрував незмінну прихильність поглибленню відносин з трьома партнерами СП, що підписали угоди про асоціацію. При цьому, для закріплення досягнутих успіхів і визначення нових амбітних цілей на наступні 5-10 років необхідна подальша незмінна відданість співпраці як з боку ЄС, так і з боку партнерів по Східному партнерству.

Пріоритетні напрямки

Беручи до уваги уроки попереднього десятиліття, ми вважаємо, що задля досягнення ключових цілей співпраці ЄС і трьох асоційованих країн Східного партнерства в наступні 5-10 років потрібно буде досягнути прогресу за наступними пріоритетними напрямками:

  1. Безпека: сильніша, більш геополітична Європа.
  2. Екологічна та кліматична стійкість: Зелений курс для держав-членів партнерства.
  3. Підзвітні установи, судова реформа та верховенство права.
  4. Стійкі, справедливі та інклюзивні суспільства: Східне партнерство, орієнтоване на людей.
  5. Стійка, стала та інтегрована економіка.
  6. Стійка цифрова трансформація.

Зокрема:

  • ЄС має скористатися майбутнім самітом Східного партнерства у 2021 році, щоб чітко підтвердити визнання європейських прагнень трьох асоційованих країн СП, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, яка передбачає, що будь-яка європейська держава може подати заявку на членство в ЄС за умови, що вона дотримується стандартів ЄС в галузі демократії та верховенства права.
  • Всі три асоційовані країни СП повинні й надалі зміцнювати свій стратегічний діалог з ЄС щодо цілей політики та системних змін. Слід запрошувати асоційовані країни СП на окремі зустрічі Ради ЄС і робочих груп ЄС.
  • Закріпити існуючі досягнення СП і рухатися в напрямку повної реалізації угод про асоціацію і всебічної інтеграції Грузії, Молдови та України до єдиного ринку ЄС, заснованого на чотирьох свободах.
  • Подвоїти зусилля з виконання незавершених завдань зміцнення інститутів демократії, верховенства права і боротьби з корупцією в усьому регіоні СП відповідно до суспільних прагнень.
  • Розширити залучення до сфер політик, які наразі недостатньо охоплені Східним партнерством, але при цьому є ключовими для майбутнього держав СП, зокрема з питань безпеки та охорони навколишнього середовища.
  • У 2020 році ЄС вжив своєчасних екстрених заходів реагування у зв’язку з пандемією COVID-19, надавши країнам СП підтримку на суму понад 1 мільярд євро в рамках програми ЄС «Team Europe». ЄС слід також розглянути питання прийняття гнучкого, індивідуалізованого і всеосяжного Плану інвестицій та економічного відновлення для країн Східного Партнерства. У той час як для проведення необхідних реформ потрібна послідовна і рішуча політична воля реформаторських еліт у країнах-партнерах, незамінною при цьому є підтримка з боку ЄС, що пропонує стимули для лібералізації торгівлі, надає оцінку законопроектів і підтримку в створенні функціональних інститутів. Європеїзація є спільною стратегічною метою для ЄС і країн-партнерів СП, що мають європейські устремління.

Ключові цілі СП після 2020 року:

  • Держави-члени ЄС за підтримки інститутів ЄС можуть наблизитися до програм нарощування потенціалу, структурної співпраці з питань протистояння загрозам, технічної підтримки (особливо транскордонної радіоелектронної розвідки SIGINT), а також військової розвідки з метою поглибленого реформування цих секторів.
  • Створення Групи підтримки та координації розвідки країн Східного сусідства в рамках Європейської служби зовнішніх зв’язків (EEAS), яка буде слугувати і як група координації допомоги країнам СП (група підтримки), і для поліпшення практичного обміну розвідданими між країнами ЄС і СП. Було б важливим створити офіси зв’язку розвідок в Тбілісі і Кишиніві.
  • Ще однією галуззю, що потребує уваги, є кібербезпека. Впродовж минулих років всі країни СП або реформували наявні, або створили нові інститути кібербезпеки (групи реагування на кіберінциденти CERT, спеціалізовані відділи в поліції і спецслужбах). Однак ці інститути відчувають нестачу ресурсів.

ЄС слід допомогти в нарощування потенціалу і розвитку співпраці з цим інститутами. Таке співробітництво могло би включати взаємний обмін розвідданими та інформацією про кіберзагрози, допомогу в забезпеченні захисту урядових комунікацій і критичної інфраструктури, а також проведення спільних кібернавчань.

  • ЄС має зміцнити і поглибити формати безпекових діалогів із Грузією, Молдовою та Україною. ЄС слід доповнити свої місії в рамках Спільної політики безпеки і оборони (CSDP) в Грузії і Україні операціями CSDP, а також продовжити підтримку Місії з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Крім того, слід створити Консультативну місію ЄС в Молдові (EUAM). Це підвищить престиж ЄС як важливого геополітичного актора, а також зміцнить стійкість країн-партнерів і їх спроможності зі зниження ризиків.
  • Надання можливості зацікавленим партнерам СП приєднатися до роботи в рамках діяльності Агентства ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA) і Системи раннього оповіщення ЄС (EU Rapid Alert) могло би стати значним кроком з розширення співробітництва між ЄС та зацікавленим країнами СП.
  • Боротьба з тероризмом є ще однією сферою, в якій ЄС і країни СП мають багато спільних інтересів. Як і раніше, складними завданнями для держав СП залишається запобігання нелегальному придбанню зброї, боєприпасів, вибухових речовин (особливо в зонах бойових дій і на неконтрольованих територіях) та їх контрабанді за кордон, а також припинення фінансування і відмивання грошей на користь терористів та інших нелегальних збройних груп. Для вирішення цих завдань необхідна співпраця в рамках згаданого вище EaP Security Compact.
  • ЄС і окремі партнери ВП могли би також розвивати «м’яке» військове співробітництво – таке як внесення змін до воєнної освіти, бойової підготовки, організаційних процедур, військового планування, доктрини, тактику тощо.

Багато країн-членів ЄС були б готові активізувати таке «м’яке співробітництво», а ефективність цих зусиль значно зросла б, якби ЄС виділив частину фінансування політики сусідства на співпрацю у сфері «м’якої» оборони. Відносно недорогими заходами були б наступні: допуск офіцерів з країн СП до військової програмі Erasmus, надання їм фінансування ЄС для навчання на різних етапах кар’єри у військових академіях в країнах ЄС, експертна допомога для перегляду програм військової освіти та бойової підготовки в країнах СП.

  • Слід запустити спеціалізовану спільну безпекову платформу ЄС-СП з протидії гібридним загрозам. ЄС має підтримувати партнерів з СП в розробці і впровадженні національних механізмів для ефективного раннього попередження та раннього реагування на гібридні загрози.

 

Джерело: Центр Нова Європа

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Росія застосовує найважчу неядерну зброю проти України

НовиниСуспільство

путін розпорядився про видачу російських паспортів громадянам України на тимчасово захоплених територіях

НовиниСуспільство

Повномасштабна агресія РФ уже завдала економіці України збитків на $600 млрд

НовиниСуспільство

280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні скоїла росія за три місяці війни