Огляд Україна БрюссельОригіналСуспільство

Дозвольте відрекомендувати: українці 21 століття

Ukraine Kiyv

Україна відсвяткувала 30-ту річницю незалежності. Виросли вже покоління людей, які народилися та сформувалися як особистості в умовах незалежної держави. У той же ж час, значну частину населення складають ті, хто ще пам’ятає СРСР – із ненавистю чи ностальгією, або ж нейтрально, як часи власної молодості, яка, на жаль, «не вернеться».

Як склалася мозаїка українського суспільства за ці тридцять років? До чого закликає Vox Populi, «голос народу»? Чи не єдину об’єктивну та науково обґрунтовану відповідь на ці питання надає нам соціологія.

Результати десятків опитувань – це строкатий колаж суспільних одкровень населення одного з найбільших сусідів Європейського Союзу.

То які ж ми, українці?

Пропонуємо вашій увазі найцікавіші питання та най- [не]очікуваніші відповіді.

Згідно з даними соціологічних опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг», Центром «Соціальний Моніторинг», «Українським інститутом майбутнього», Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, а також проєктом «Сусіди ЄС: Схід», які містяться у відкритих джерелах, маємо наступну соціологічну матрицю сучасної України:

Проголошення Незалежності України сьогодні загалом підтримали б 80% опитаних. Не підтримали б – лише 15%, вагалися з відповіддю – 5%.

Громадянами України ідентифікують себе 75% опитаних (11% не відчувають себе такими), натомість європейцями – 26%, «радянською людиною» – 21%. [1]

55% респондентів уважають, що після 30 років незалежності Україна і справді є незалежною, натомість 34% кажуть «ні» та ще 11% «важко відповісти». [2]

Основні дві емоції, які відчувають, думаючи про Україну – сум (37%) і гордість (34%). Зацікавленість відчувають 20%, радість і сором – по 18%, страх – 16%, байдужість і гнів – лише по 5%. [1]

50% українців розцінюють гасло «Слава Україні!» як кредо сучасних громадян країни. [3]

Абсолютна більшість опитаних (72%) скоріше або дуже пишаються українським громадянством. Лише 18,5% заявили, що скоріше або зовсім не пишаються цим фактом.

54% респондентів гадають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України

Більшість респондентів (53%) переконані, що в Україні люди можуть вільно висловлювати свої політичні погляди, а п’ята частина опитаних так не вважає.

Відносно успішними сферами, де відбулись перетворення після проголошення незалежності, названо: забезпечення рівноправності жінок та чоловіків, утвердження свободи слова, формування української нації, забезпечення рівноправності національних меншин, розбудова демократії, громадянського суспільства. [4] Тобто можемо констатувати, що європейські демократичні цінності та відповідне їм сприйняття світу й людини – це незаперечне надбання за останні три десятиліття нашої історії.

Найменше вдались Україні боротьба з корупцією, формування справедливого судочинства, боротьба зі злочинністю та встановлення соціальної справедливості. [4] Vox Populi нагадує нам, що суспільні трансформації та інституційні реформи, насамперед у галузі судочинства, відбуваються відносно повільно та потребують активізації.

Домінуючим зовнішньополітичним вектором в Україні є європейська та євроатлантична інтеграція. В усіх питаннях, що стосувалися поглядів щодо майбутнього України на міжнародній арені, не менше половини опитаних підтвердили свої прозахідні прагнення. Так, за вступ до ЄС виступають 64%, до НАТО – 54%. [1]

51% українців мають позитивне ставлення до Євросоюзу, а 64% українців уважають, що відносини з ЄС хороші.

Понад 63% українців визнають основні цінності Європейського Союзу та ототожнюють себе з цінностями «мир, безпека та стабільність», «права людини», «економічне процвітання», «верховенство права» та «свобода особистості».

66% людей в Україні довіряють Європейському Союзу, і лише 26% довіряють Євразійському економічному союзу.

62% українців знають про фінансову підтримку Євросоюзу, а 46% з них думають, що підтримка є ефективною. [5]

Тобто можемо констатувати «геополітичний зсув» у суспільній свідомості українців,  більшість яких орієнтована на інтеграцію у європейські та євроатлантичні структури та подолання «багатовекторності» властивої нашій країні у попередні роки.

Однак стійкою альтернативою європейської інтеграції є не стільки проросійський вектор, як запит на рівновіддаленість від Заходу та Росії – такий варіант обрали 35%. Серед противників вступу до ЄС лише чверть висловлюються за рух у напрямку Росії. Інші – за самостійний розвиток нашої країни. [1]

Показовим у цьому сенсі є ставлення українців до лідерів провідних держав світу та наших країн-сусідів.

Так, серед ключових світових лідерів найкраще українці ставляться до канцлера Німеччини Ангели Меркель (73% – позитивно, 19% – негативно) та президента США Джозефа Байдена (64% – позитивно, 19% – негативно). При цьому в динаміці за останні кілька місяців ставлення до президента США дещо покращилось, а до канцлера Німеччини – дещо погіршилось.

Президента Франції Емманюеля Макрона позитивно оцінили 57%, негативно – 19%, не змогли оцінити або сказали, що такого не знають – 23%. Президента Польщі Анджея Дуду позитивно оцінили 54%, негативно – 10%, не змогли оцінити або сказали, що такого не знають – 37%.

Натомість ставлення до очільників Білорусі та Росії серед українців переважно негативне. Так, до Александра Лукашенка негативно ставляться 59% опитаних, позитивно – 34%. При цьому за останній рік ставлення до білоруського президента погіршилося з 45 до 34%, а за останні два роки – вдвічі (з 67 до 34%).

До Владіміра Путіна негативно ставляться 81%, позитивно – лише 15%. [6]

У ціннісному спектрі українців домінують універсалізм, доброта, конформізм та безпека.

41% відчувають, що їхні найкращі роки ще попереду, 24% переживають їх зараз, а 31% сказали, що їхній найкращий час уже позаду.

Українці охоче декларують важливість універсалізму та доброти, однак вони виявилися не зовсім толерантними. Так, 47% негативно ставляться до ЛГБТ спільноти, 42% – до чайлдфрі (людей, які вирішили не мати дітей), близько половини ставляться до них нейтрально, 7-8% – позитивно.

Серед регіонів найбільш толерантний Київ. А от Схід і Захід схожі у своєму консерватизмі, різниця лише в тому, що релігійний Захід менш толерантний до невіруючих, а Донбас – до ЛГБТ-спільноти.

При виборі бажаної роботи найважливішими критеріями є заробітна плата (75%), вже потім соціальні гарантії (31%), взаємини у колективі (26%), графік роботи (22%). Найменш важливими є кар’єра (14%) і престижність, соціальний статус (10%).

Українці мріють про міцне здоров’я (58%), водночас половина українців відповіли, що не ходять на медогляди, а звертаються до лікаря лише тоді, коли щось турбує. На другому місці –  мрія про підвищення зарплат та пенсій (41%). Для бідних це мрія № 1, для них вона навіть дещо важливіша, ніж здоров’я. Мрія про дітей та онуків – на третьому місці (40%). Подорожами цікавляться майже всі, окрім найстарших.

Про щасливе кохання мріють 14% опитаних, при цьому для чоловіків воно більш важливе: наприклад, у віці 25-40 років з жінок лише 14% мріють про кохання, а серед чоловіків таких 22-24%. Навіть після 60 років кожен десятий із чоловіків ще мріє про щасливе кохання, тоді як серед жінок цього віку майже ніхто про це вже не мріє. [1]

А про що мрієте Ви, шановний Читачу?

Марта Барандій, головний редактор журналу «Огляд Україна Брюссель»

Схожі публікації
ОпініяСуспільство

Визнання Криму білорусами: три загрози, на які немає відповіді

НовиниСуспільство

Російська окупація посилила негативні демографічні тенденції

НовиниСуспільство

Сотні нелегалів намагалися використати «дипломатичні» посвідки ОБСЄ для перетину кордонів

НовиниСуспільство

Президент Туреччини готовий стати посередником у перемовинах між Україною та Росією