Аналітика та дослідження

Євромапа України

Alyona Getmanchuk expert

Центр «Нова Європа» у партнерстві з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції розпочали торік масштабну та інноваційну ініціативу «Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей». Як  і  попереднього  року,  її основою   стало   дослідження,  в  якому  експерти  Центру  детально  проаналізували  євроінтеграційний поступ  за  50-ма індикаторами  у  9  різних  сферах. Адже  європейська  інтеграція –  це  не  лише  про  торгівлю  та  інвестиції,  а й відкритість влади, ґендерну рівність, освітні можливості, якість води та рівень медичних послуг.

Сьогодні до  Європейського  Союзу  інтегрується  не  Київ,  а вся  Україна. Отож,  можемо  констатувати:  поступово,  повільно,  часом неохоче,  а  місцями  навіть  несвідомо  все  європейське проникає у життя та побут українців. Навіть якщо багато українців не завжди усвідомлюють, що складне слово «євроінтеграція» може проявлятись у вигляді цілком практичних речей.

Ключові висновки

  1. Лідером рейтингу другий  рік  поспіль  стала  Львівщина. У  трійку  лідерів  також  увійшли  Вінницька  область, яка  минулого  року  посіла третє  місце,  і Тернопільська область,  яка  піднялася  у  рейтингу  на  12  сходинок  (!).
  2. Останнє місце знову за Луганщиною. Найбільший прогрес продемонстрували Київ, Запорізька, Тернопільська та Житомирська області.
  3. Євроінтеграційні успіхи притаманні не лише областям, що безпосередньо межують  із  країнами-членами  ЄС. Донецька і Луганська області серед лідерів за кількістю проєктів,  профінансованих  Європейським  інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку у 2019 році. Донецька область також серед лідерів із модернізації інфраструктури через Державний фонд регіонального розвитку.
  4. Трійка лідерів за рівнем приросту експорту товарів до країн ЄС – Кіровоградська, Львівська та Черкаська області. Кіровоградщина на першому місці у рейтингу експорту товарів – справжня сенсація (приріст експорту аж на 75%). Здебільшого цей приріст забезпечили продукти рослинного походження, які торік складали 38% від загального обсягу експорту до ЄС (загальна сума за цією товарною  позицією  становила  майже  78  млн. доларів США;  зростання  відбулося  на  153%  порівняно  з  2018 роком). Водночас у перші пореволюційні роки Кіровоградщина упевнено посідала останні місця за показниками експорту до ЄС.
  5. У 20 областях України частка інвестицій із країн Європейського Союзу від загального обсягу прямих іноземних інвестицій перевищує  70%. На  Донеччині  частка євро інвестицій сягнула 96,4%.
  6. Інновації у сфері економіки мають надважливе значення для того, щоб Україна була конкурентоспроможною на міжнародному ринку. Втім,  експорт  інноваційної та високотехнологічної  продукції  перебуває  в Україні  на наднизькому рівні. Відповідна статистика щодо високотехнологічних  товарів  у  нашій державі  взагалі  відсутня – аналітики «Нової Європи» здійснили оцінку лише окремих  товарних  позицій,  облік  за  якими  ведуть  в Eurostat. За рівнем інноваційності Україна пасе задніх у Європі: у рейтингу European Innovation Scoreboard-2020 наша держава в кінці списку разом із Північною Македонією, Чорногорією, Болгарією та Румунією.
  7. Євроінтеграція спрямована на  дуже  практичні  речі, серед  яких  якісні  дороги,  побудовані  відповідно  до стандартів  ЄС. За  2018  рік  в  Україні  відремонтували або реконструювали рекордну за останні 15 років кількість кілометрів доріг загального користування – 3 800. До речі, такі  темпи  ремонту  доріг,  як  в  останні роки,  були  лише  в  межах  підготовки  до  футбольного чемпіонату  Євро-2012.  Серед  регіонів-лідерів  за  кілометражем  відремонтованих  доріг  державного  та  місцевого  значення  за  2018–2019  роки  Кіровоградська, Харківська та Запорізька області.
  8. Прозора робота місцевої  влади  –  основа  локальної демократії,  яка  є  однією  з  європейських  цінностей та впливає на реалізацію стандартів ЄС на рівні громад. Чотири  міста  (Тернопіль,  Маріуполь,  Вінниця  та Львів)  демонструють  найкращі  показники  в  контексті транспарентності  роботи  можновладців.  На  останніх місцях за даними рейтингу Transparency International Ukraine 2019  року,  опинилися  Сєвєродонецьк, Харків, Херсон та Полтава.
  9. 21,39% – середня різниця у заробітних платнях між чоловіками та жінками в Україні. Цей показник дещо зріс у порівнянні з минулим роком, коли становив 20,7%. Втім, навіть якщо порівняти  показники України  за  2019  рік та показники держав-членів ЄС за 2018 рік (коли були опубліковані останні дані Eurostat ), можна сказати, що Україна відстає від середнього показника по ЄС, який у 2018 році становив 14,8%. Лідери-області цього року: Чернівецька  (9,41%),  Херсонська  (12,5%),  третє  місце ділять  Закарпатська  область  та  Київ  (14,45%  і  14,95% відповідно). Прикметно, що лідери майже не змінились порівняно з торішнім рейтингом областей.
  10. Сміттєві «рекорди». В Україні у 2019 році на переробку надійшло лише  6,06%  побутових  відходів.  Серед лідерів  Київ  (24,22%),  Тернопільська  (24,87%),  Миколаївська  (17%) та  Вінницька  (11,98%)  області. У  більшості областей частка переробки відходів – 5% і нижче. Водночас в Європейському Союзі у 2018 році було перероблено  47%  комунальних  відходів  (переробка матеріалів  та  компостування).  Окремі  країни  продемонстрували такі результати: Німеччина – 67,3%; Словенія – 58,9; Австрія – 57,7%.
  11. Україна займає перші  позиції  серед  країн  Східного партнерства  та  активно  бере  участь  у  всіх  конкурсах Програми  ЄС  Erasmus+. Проте  навіть  при  високій якості  проєктних  заявок,  через  обмеженість  бюджету фінансування  країн  Східного  партнерства  та  багато інших  факторів,  рівень  успішності  проєктів  іноді  сягає менше 10%. Разом з тим, не повністю використовуються можливості, відкриті для України в межах конкурсів, які потребують  обґрунтування  інноваційного  потенціалу. Наприклад: конкурси напрямів Стратегічних партнерств та  Альянсів  знань. 

Для  довідки:  за  останні  два  роки в  Erasmus+  взяли  участь  172  заклади  вищої  освіти (університети,  інститути)  нашої  держави  за  даними Міносвіти.  Найбільша  частка,  зрозуміло,  випала  на столичні  навчальні  заклади  –  40  вишів;  до  п’ятірки також увійшли такі області – Харківська (21), Львівська  (16), Одеська (15) та Дніпропетровська (11).

Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа»

Схожі публікації
Аналітика та дослідження

Воєнно-політична сфера РФ у Криму

Аналітика та дослідження

КНР: «воїн-вовк» і Україна

Аналітика та дослідження

Російська вакцина проти COVID-19: наука і здоровий глузд не на боці росіян

Аналітика та дослідження

Який бізнес українці ховають на Кіпрі?