Процес управління державним майном в Україні часто супроводжувався гучними скандалами. Шахрайські схеми, складні та тривалі процедури продажу та оренди майна не лише не приносили в державний бюджет очікуваних надходжень, а й завдавали непоправних втрат, сприяли розвитку бюрократизму та корупції.

Такі негативні аспекти мали місце і щодо майна ДК «Укроборонпром» (надалі – Концерн) та підпорядкованих йому підприємств та заводів. Оскільки, Концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки, що особливо важливо у стані війни, процеси управління майном потребували термінової реанімації.

Шахрайські схеми заволодіння майном

Впродовж тривалого часу, користуючись відсутністю належного контролю, сприятливим корупційним кліматом та прогалинами законодавства, бажаючі за безцінь отримати у власність чи оренду державне майно вдавалися до таких схем:

1) доведення підприємства до неплатоспроможності за рахунок штучно отриманих кредитів, зірваних контрактів, нарахування штрафів, внаслідок чого майно підлягало арешту та реалізації через виконавчу службу або в процедурі банкрутства. Результатом застосування такої схеми є складний фінансовий стан заводів «Маяк», «Генератор» та Харківського державного авіаційного виробничого підприємства;

2) укладення інвестиційних договорів, за яких підприємство не лише не отримує прибуток, а й позбавляється значної частини належних йому приміщень та земельної ділянки. Така схема була використана щодо заводу «Радар», а схожі «інвестиційні угоди» укладалися також заводами «Артем» та «Буревісник»;

3) укладення замість договорів оренди удаваних договорів зберігання, на підставі яких, оплачуючи мінімальну плату за зберігання, особа або компанія мали змогу розміщувати на території підприємств Концерну обладнання та виробляли продукцію;

4) укладення без жодної економічної конкуренції договорів оренди на довготривалий строк за низькою ціною з неможливістю її подальшого перегляду.

Так, за дослідженнями експертної організації StateWatch, у 81% «старих» договорів оренди плата є значно нижчою, ніж ринкова. Зокрема, лише на трьох об’єктах («Артем», «Маяк» та «Радар») Концерн щомісяця втрачав 3,7 млн. грн.

Для прикладу, встановлено, що орендна плата за деякі об’єкти Концерну коливається на рівні від 7,5 грн. до 20 грн. за кв.м., що однозначно не відповідає реаліям сучасного ринку нерухомості.

Заходи для захисту майна

 Безумовно, процедура управління майном державної власності, особливо, що стосується оборонних підприємств, повинна перебувати під особливим захистом держави.

У той же час, процедури продажу та оренди державного майна повинні відповідати принципам рівності, конкурентності та економічної доцільності.

Досягнути своєрідного балансу можна завдяки запровадженим в Україні заходам:

1) налагодження взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами (СБУ, Нацполіцією, прокуратурою, ДБР, НАБУ, Державною податковою службою) для швидкого та ефективного виявлення та розслідування неправомірних дій та схем при управлінні державним майном, а також притягнення до відповідальності винних осіб;

2) належний контроль за підбором та діяльністю топ-менеджерів, зокрема, шляхом обмеження в прийнятті рішень щодо особливо важливих об’єктів державного майна;

3) здійснення продажу та оренди майна на відкритих аукціонах з використанням платформи ProZorro.Продажі, включаючи:

– проведення незалежної оцінки для визначення актуальної ціни;

– поширення інформації на загальнодоступних веб-сайтах з продажу та оренди нерухомості, в соціальних мережах;

– поступове незначне зниження вартості оренди, якщо аукціон не відбувся (лише 15 % після першого та другого аукціонів);

– здійснення ретельного аналізу ділової репутації учасників торгів та можливих ризиків;

– оприлюднення переліку потенційних об’єктів оренди та продажу, що дасть змогу більшій кількості учасників підготуватися до аукціону та взяти у ньому участь.

Реалізація вказаних заходів в першу чергу залежала від законодавчого підґрунтя. Ним стало прийняття нової редакції Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яка була введена в дію з 1 лютого 2020 року.

Проте, механізм реалізації законодавчих нововведень залежав від прийняття ряду підзаконних актів, що відбулося лише через півроку після вступу в силу Закону.

Саме ухвалення останніх підзаконних актів дозволяє державним підприємствам виходити на ринок прозорої оренди майна.

Впровадження правового середовища та використання платформи ProZorro.Продажі, створює передумови для поступового відмирання тіньових схем та можливості для наповнення державного бюджету.

Так, за даними з офіційного сайту ДК «Укроборонпром», у 2020 році ефективність оренди майна Концерну зросла на 24%, а підприємства отримали на 2,7 млн. грн. в рік більше надходжень. При цьому, за перші 8 місяців 2020 року підприємства Концерну провели 476 аукціонів з продажу майна (в основному металобрухту та списаних авто) та 4 аукціони з оренди, за результатами яких держава отримала 21,6 млн грн. прибутку, а до кінця 2020 року планується збільшення прибутку до 150 млн. грн.

Міжнародний досвід

Успіх іноземних держав у сфері управління державним майном пов’язаний, насамперед, з ефективним нормативним регулюванням та ринковими критеріями визначення цін (Великобританія, Франція); відкритістю та публічністю процедур продажу державного майна (Франція, Польща, Німеччина); попереднім аналізом конкурентоздатності підприємства та стратегічного значення об’єкту для інтересів держави (Німеччина).

Sofiya Kikish expertВказаний міжнародний досвід додатково підтверджує необхідність дотримання принципів відкритості та публічності в управлінні майном ДК «Укроборонпром». Їх результат повноцінно ми зможемо оцінити лише згодом.

Саме виявлення та облік державного майна, що не використовується або використовується нераціонально, та проведення його реалізації або передачі в оренду за допомогою електронних торгів на конкурентних засадах, забезпечать отримання державою адекватних прибутків за реальними ринковими цінами.

 

Софія Кикіш, адвокатка АО «Matviyiv & Partners»

 

Всі Новини ›