Аналітика та дослідженняСуспільство

Україна та Німеччина розширюють енергетичну співпрацю за п’ятьма напрямами

Flags Ukraine Germany

У Києві відбувся 1-й Німецько-Український енергетичний день – перший публічний захід в рамках Німецько-Українського енергетичного партнерства, започаткованого обома країнами влітку цього року в Берліні. Сторонами були представлені основні напрями майбутньої співпраці, а також обговорені актуальні питання енергетики та захисту довкілля за участі керівництва урядів, міністерств, представників бізнесу, експертного середовища та широкої громадськості обох країн.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, відкриваючи захід, наголосив: «Започаткування нового енергетичного партнерства між Україною та Німеччиною в серпні 2020 року стало початком нового рівня діалогу та співпраці у галузі енергетики».

У своїй вітальній промові Статс-секретар Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини Андреас Файхт відзначив: «Ми прийняли Україну до кола двосторонніх енергетичних партнерств, які ми підтримуємо з більш ніж 20-ма країнами світу на всіх континентах  і з якими ми співпрацюємо тісніше, ніж в багатосторонніх органах з питань енергетичної політики».

Energy day UkraineОсновними напрямами Німецько-Українського енергетичного партнерства були визначені п’ять сфер: трансформація вугільних регіонів, воднева економіка, енергоефективність, відновлювальні джерела енергії та декарбонізація. Їх представила Перша заступниця Міністра енергетики України Ольга Буславець, нагадавши: «Україна вже зробила свій вибір на користь «зеленого» енергетичного переходу». За її словами, наразі завершується підготовка другого Національно-визначеного внеску до Паризької угоди, триває розробка Інтегрованого плану з енергетики та клімату до 2030 року, також розпочалася підготовка нової енергетичної стратегії до 2050 року на базі моделі низьковуглецевого розвитку галузі.

Трансформація вугільних регіонів

Україна має на меті перехід до моделі низьковуглецевого розвитку, що потребує докорінних змін у вугільному секторі – від скорочення вугільних електростанцій до втілення програм із переорієнтації зайнятості працівників. Це питання перебуває у фокусі уваги Міністерства енергетики, яке вже розробило Концепцію реформування вугільної галузі, відповідно до якої усі збиткові шахти України закриються протягом 10 років, а в найближчі роки буде мінімізовано дотації для вугільних підприємств із бюджету. Концепція є також базовою складовою більш масштабної програми трансформації регіонів, яку готує Міністерство розвитку громад та територій.

Energy day UkraineУ Німеччині, яка також традиційно довгий час була вугільнозалежною країною, влітку цього року був схвалений закон про відмову від використання вугілля вже до 2035 року. Для цього країна має план підтримки й реформування регіонів, де викопне паливо є вагомим для їх економіки. Досвід Німеччини знадобиться Україні в процесі здійснення трансформації вугільної галузі та реалізації структурних перетворень у вугільних регіонах. Зокрема, в рамках енергетичного партнерства з Німеччиною буде розпочато роботу над реалізацією пілотних проектів у містах Червоноград та Мирноград, а також ініційовано створення багатостороннього донорського фонду для підтримки вугільних регіонів України.

Консультаційну підтримку Україні буде надавати Спеціальний посланник Федерального уряду Німеччини з питань структурної трансформації вугільних регіонів України Станіслав Тілліх, котрий під час свого виступу в рамках енергетичного дня зазначив, що необхідно «показати людям у регіонах майбутнє після вугілля, коли шахти будуть закриті, коли електростанції перестануть працювати. Потрібно виконати ряд завдань для таких перетворень, що будуть спрямовані на нові робочі місця, щоб для молоді з’явилася можливість жити та залишатися у регіонах».

Воднева економіка

Поняття водневої економіки стає все більш актуальним через те, що водень згодом зможе замінити «брудні» викопні види палива і відіграватиме значну роль у розвитку «чистої» безвуглецевої економіки.

Energy day UkraineЦього року Євросоюз затвердив Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи до 2050 року, а Німеччина прийняла свою Національну водневу стратегію. З огляду на потенціал відновлювальних джерел енергії та наявність транспортної інфраструктури, з’єднаної з ЄС, для України відкриваються привабливі можливості стати потенційною країною-постачальником водню. Міністерство енергетики України працює над створенням внутрішнього водневого ринку. Наразі ведеться підготовка дорожньої карти розвитку водневої енергетики, а наступним кроком буде розроблена концепція водневої енергетики та відповідне законодавство.

Реалізація ініціатив Німецько-Українського енергетичного партнерства у сфері водневої співпраці буде спрямована на створення сприятливих умов як для внутрішнього водневого ринку в Україні, так і для розвитку експортного потенціалу. Заступник Міністра енергетики України Ярослав Демченков зазначив, що для цих завдань в Міністерстві енергетики створено водневу експертну раду із представників бізнесу, науковців та громадянського суспільства, подібну до Національної водневої ради Німеччини. За його словами, «державні та приватні компанії мають портфоліо із 10 реальних проектів, які можуть бути реалізовані спільно з німецьким бізнесом як пілотні проекти в Україні».

Енергоефективність

Енергоефективність розглядається як спосіб підвищення конкурентоздатності української економіки та є важливою складовою долучення України до Європейської зеленої угоди. Розвиток енергоефективних проектів і запровадження відповідного законодавства мають на меті підвищення енергоефективності. Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року враховує потребу підвищувати енергоефективність на рівні кінцевого споживання енергії, розвитку електротранспорту, запровадження у промисловості і в транспортуванні енергії.

Німеччина готова і надалі підтримувати Україну як у розвитку законодавчої бази, так і втіленні проектів. Стосовно співпраці з Німеччиною Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський заявив, що у його відомства є «велике розуміння співпраці за напрямом законотворчої та нормативної діяльності, а також що стосується покрокового руху в процесі запровадження Директиви ЄС з енергоефективності 2012/27». Пан Лозинський відзначив з цього приводу, що наразі готується ряд документів, нормативних актів та наказів, які мають допомогти запровадити мінімальні вимоги до енергоефективності будівель, а також створити умови для будівництва будівель із близьким до нуля споживанням енергії.

Відновлювальні джерела енергії

Розвиток відновлювальних джерел енергії – перш за все, сонячної і вітрової – є наскрізним питанням української енергетики, адже саме це є основою для досягнення поставлених цілей зі скорочення викидів парникових газів та інтеграції об’єднаної енергосистеми України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSOЕ. Прогнозована частка відновлювальних джерел енергії у виробництві електроенергії в Україні сягатиме 8,7 % у 2021 році, а ціль – 25% від загального первинного постачання енергії до 2035 року – є закріпленою в Енергетичній стратегії України.

Green energy UkraineПроте Україна має вирішити низку викликів, що стоять на заваді швидкому розвитку ВДЕ. Зокрема, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен звернула увагу на важливість стабільних і передбачуваних рамкових умов для залучення іноземних інвестицій в Україну: «Основними передумовами німецько-українського партнерства є справедливі та привабливі рамкові умови для іноземних компаній в Україні. […] Без розбудови відновлювальних джерел енергії не може бути ефективної співпраці, в тому числі у водневому секторі». З нею також погоджується директорка Європейсько-Українського енергетичного агентства Олександра Гуменюк, зазначивши, що Україна повинна виконувати зобов’язання, передбачені у Меморандумі з виробниками «зеленої» електроенергії та у законі 810-ІХ, а також розширити спектр джерел фінансування. Інвестори зараз спостерігають, як Україна вирішує проблему у галузі відновлювальної енергетики. Якщо розв’язання буде справедливим, а платоспроможність сектору відновлена, це відкриє шлях до нових проектів.

Наталя Толуб

 

Схожі публікації
НовиниОгляд Україна БрюссельОригіналСуспільство

Майстер інструментів, на яких грали наші предки

ОригіналСуспільство

Чому українські роботодавці "хворіють" на ейджизм?

НовиниСуспільство

Путін вважає окупацію Криму і війну в Україні наслідком «агресивної політики НАТО»

НовиниСуспільство

Асиметричний саміт