НовиниОригіналСуспільство

Власна ядерна зброя. Чи здатна Україна перейти від слів до справи?

raketa

Хоча Київ остаточно відмовився від ядерного статусу ще на початку 1990-х, тема відродження (а фактично створення з «нуля») власного ракетного щита періодично виринає в українському політичному просторі. Остання подібна заява прозвучала з вуст посла України в Німеччині Андрія Мельника. У недавньому інтерв’ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk він заявив: «В України немає іншого вибору: або ми є частиною такого союзу, як НАТО, і робимо свій внесок у те, щоб ця Європа стала сильнішою, більш впевненою в собі, або у нас залишається єдина альтернатива – озброюватись самим, і можливо, знову подумати про ядерний статус».

Заяву Андрія Мельника активно тиражували українські і російські медіа, увага західних ЗМІ і політиків до слів дипломата була помітно меншою. На днях у німецькій газеті Die Welt вийшла стаття під заголовком «Ядерна зброя в Україні? Задум не такий вже й смішний», в якій йдеться про те, що Україна справді має усе необхідне для створення зброї масового ураження. Однак в цьому ж матеріалі цитують гарвардську експертку Маріанну Баджерін, яка каже «Розвиваючи ядерну програму, України довелося б мати справу із російським саботажем або атаками з боку спецслужб чи навіть відкритими військовими операціями». Саме формулювання: «Україна береться до розробки ядерної зброї, то ж ми беремось вгамувати її», – може стати серйозним мотивом для російської агресії, і тут виникає аналогія із вторгненням англо-американської коаліції до Іраку.

Про повернення Україні ядерного статусу послідовно говорять такі праві партії як «Свобода» та «Національний корпус». Представник націонал-демократичного табору, експрем’єр Юрій Єхануров періодично висловлює такі ідеї: вперше він згадав про це у 2008-му коли йшлося про надання України пану дій щодо членства в НАТО, потім озвучував цей меседж вже після російської агресії в Криму і на Донбасі.

Політична аргументація повернення до клубу ядерних держав проста: безпеку України мав гарантувати Будапештський меморандум, якщо його підписанти не виконали своїх зобов’язань, то й Україна відмовляється від своїх, а саме від без’ядерного статусу. Технічне і військове обґрунтування теж не видається якимось фантастичним. Є сировина: Україна нині має 2% від світового видобутку урану і чималі розвідані поклади – 270 тис тон. Є науковий і виробничий потенціал:  вагому частку компонентів радянського ядерного арсеналу, в тому числі високотехнологічні як от системи управління і прицілювання, розробляли на харківських та дніпропетровських підприємствах та НДІ. Підготувати кадри і розгорнути відповідні підрозділи теж можливо: в України є чимало офіцерів у відставці, які служили у ракетних військах стратегічного призначення, а у Харкові було військове училище, що готувало офіцерів ракетників.

Найпроблемніший ресурс – час і гроші. Ексміністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки на початку-середині 1990-х Юрій Костенко свого часу оцінив вартість української ядерної програми у $50-100 млрд(йдеться про високозбагачений уран без врахування створення інфраструктури для засобів доставки і створення відповідних підрозділів у ЗСУ. За короткий термін Україна самостійно не акумулює такі значні кошти. У світі є прецеденти, коли ядерну програму розгортали за допомогою країн-партнерів: так допомога Саудівської Аравії свого часу допомогла Пакистану отримати свій ракетний щит. У випадку з Україною такий варіант малоймовірний, тому згадки про ядерний статус наразі залишаються частиною дипломатичної риторики: мовляв, членство в НАТО коштуватиме дешевше, ніж поява на мапі ще однієї ядерної держави.

Степан Назаренко

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Єврокомісію просять почати розслідування проти «Газпрому»

НовиниСуспільство

РФ тримає біля кордонів України майже 110 тисяч військових і продовжує постачання зброї на Донбас

НовиниСуспільство

ЄС виділив допомогу Україні обсягом 600 млн євро

НовиниСуспільство

Міністр закордонних справ України: ООН із політичних причин проігнорувала саміт Кримської платформи