Правила фінансового моніторингу, встановлені новим Законом  «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», викликали багато запитань. Адже тепер контролюють банківські перекази, що практично дорівнюють сумі мінімальної зарплати – 4723 грн. І відстежують перекази  від 5 тисяч гривень. «Promote Ukraine» запитав експертів яким чином цей Закон вплине на  українців та бізнес.

 

Олександр Онуфієнко, партнер ЮФ Asters, практика приватних клієнтів

Микола Мельничук, старший юрист ЮФ Asters, практика приватних клієнтів

З 28 квітня набув чинності Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-IX (далі – Закон №361-IX), який замінює закон з аналогічною назвою від 14.10.2014 р. №1702‑VII.

Закон №361-IX вносить досить істотні коригування в систему фінансового моніторингу. Важливі новели стосуються нових підходів до контролю за переказом коштів із використанням електронних платіжних засобів та істотним змінам в контролі за фінансовими операціями політично значущих діячів (т.з. «PEP»).

В той же час слід зазначити, що, як це часто буває в нашій країні, зацікавлені сторони лише зараз усвідомили, що багато фінансових операцій потрібно буде проводити в новому режимі, введення якого потребує певних фінансових та організаційних зусиль ( хоча про це було відомо ще з 6 грудня 2019 р.). Тому вже з’явилися декілька законопроектів (зокрема, № 3372 від 21.04.2020), які передбачають відтермінування введення в дію Закону  №361-IX або в цілому, або в частині проведення електронних платежів. Невідомо, яка доля спіткає ці спроби, тому нижче ми зупинимося лише на двох моментах:  визначенні статусу РЕР і новому механізмі перевірки при здійсненні фінансових операцій.

Публічний діяч – відтепер і назавжди.

Основна новела в цьому аспекті – Закон №361‑IX не містить формального строку для втрати особою статусу PEP. Як і передбачалось рекомендаціями FATF, суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні будуть виходити з принципу «once a PEP — could always remain a PEP». Тобто особа, одного разу набувши статусу PEP, надалі визнається такою протягом необмеженого часу.

Цей термін є комплексним та об’єднує фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. Поняття «національні публічні діячі» та «іноземні публічні діячі» дещо розширене, отже збільшується кількість осіб, відносно яких буде запроваджуватися більший контроль.

Але підсилена увага буде приділятися не тільки особистим фінансовим операціям РЕР, але і членам їхніх сімей (визначення відрізняється від норм сімейного права) та операціям пов’язаних з ними осіб. До останніх відносяться фізичні особи, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: відомо, що такі особи мають спільне з PEP бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом чи іншим подібним правовим утворенням або мають будь-які інші тісні ділові зв’язки з PEP; є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи, трасту чи іншого подібного правового утворення, про які відомо, що вони де‑факто були утворені для вигоди PEP.

Як бачимо, вищенаведені дефініції по-перше, дуже широкі, а, по-друге, вони містять терміни, які не властиві національному законодавству (іншого подібного правового утворення і т.д.). Це, звичайно, призведе до різних тлумачень і необхідності додаткових роз’яснень від відповідних контролюючих органів.

І не довіряй, і більше перевіряй

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (надалі – «СПФМ») під час встановлення ділових відносин, проведення операцій, виникнення підозр тощо зобов’язаний здійснювати належну перевірку. Вона включає в себе:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику – посилені заходи належної перевірки.

Особлива увага – до структури власності.

Закон №361-IX, вносить суттєві доповнення до інших законів з метою забезпечення реалізації нових правил.

Одним з таких законів став Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», яким тепер передбачено збір до ЄДР інформації про структуру власності юридичних осіб, розширеної інформації про КБВ та вимогу постійної актуалізації такої інформації. Державні реєстратори, при цьому, контролюватимуть достовірність відомостей, що подаються для проведення реєстраційної дії, використовуючи відомості з різноманітних державних реєстрів. Закон №361-IX передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи у вигляді накладення штрафу на керівника юридичної особи у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень.

Найближчим часом уповноважений орган повинен затвердити вимоги до форми подання інформації про структуру власності.

Всі ці заходи покликані розширити та зробити більш якісною інформацію про структури власності, що будуть доступні СПФМ.

Можемо констатувати, що з вступом Закону №361-IX в дію національна система фінансового моніторингу  зробить черговий крок до врахування рекомендацій FATF та фактично  повинна буде працювати в тому ж режимі, в якому працюють органи фінансового моніторингу в більшості  європейських країн, застосовуючи аналогічні прийоми та правила.

 

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт

Звісно, такі заходи не створюють жодних перешкод злочинцям. Тим не менше, можуть викликати проблеми для законослухняних громадян. Гривня займає в економіці України досить скромне місце. Багато значних транзакцій здійснюється в іноземній валюті чи криптовалюті, використовуються різні міжнародні системи, які українська влада не може контролювати. Подібні обмеження ще більше звузять сферу застосування гривні. На жаль фінансовий моніторинг побудований здебільшого на кількісних критеріях, а не на аналізі суті операцій та зв’язків контрагентів. Тому він є неефективний. Саму систему фінансового моніторингу треба повністю переглянути.

Наталія Аляб’єва, адвокат, НААУ

Декларується, що зміни мають позитивний характер: збільшується сума операцій, що підпадають під моніторинг, змінюється процедура розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів та інші нововведення.

Вимоги Закону не поширюються на:

  • сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів з власного рахунку.

Отже, даним законом запроваджується низка обмежень під час проведення деяких грошових операцій. Під час здійснення операцій на суму понад 5 тисяч гривень в касах банків та поштових відділень необхідно буде, по-перше обов’язково мати при собі та пред’явити документ, що засвідчує особу (паспорт, водійські права). По друге, треба подумати, чи зможете Ви довести законність коштів? Наприклад, у Вас заробітна плата складає 5000 грн, а Ви перераховуєте кошти своєму родичу в такій саме сумі. Можливо виникнуть питання державних контролюючих органів до Вас? Треба бути готовим надати пояснення і, звісно, краще мати докази щодо отримання даних коштів.

Михайло Гончарук

Михайло Гончарук, керуючий партнер АБ «Гончарук та партнери»

 Держава прагне контролювати рух грошових коштів незрозумілого походження, оскільки вони можуть бути, зокрема, знаряддям злочину. Закон загалом направлений на реалізацію одного принципу: той, хто здійснює фінансову операцію, має пояснити джерело походження в нього грошових коштів.

Якщо клієнт відмовиться надати інформацію про себе, банк просто відмовить у здійсненні такої операції. Це не складно реалізувати як безпосередньо в банку, так і на рівні платіжних терміналів тощо.

Чи буде це матиме наслідки для громадян? Впевнений, що так. Однозначно зменшиться кількість грошових переказів, які за своєю суттю були розрахунками в господарській діяльності. Частина з таких розрахунків стане суто готівковою, інша частина, так чи інакше, перейде в легальну площину.

Наталя Толуб

Подібні новини

Всі Новини ›