КоментаріСуспільство

Антикризові рішення, які врятують економіку України

Economy Ukraine

У 2020 році українським урядом була затверджена Програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 . На жаль, вона виявилася малоефективною: за другий квартал цього року ВВП у країні скоротився на 11,4 %, промислове виробництво на 8,3 %, а сільське господарство – на 18,7%.

Враховуючи наведене, держава потребує  створення антикризового плану, який у повному обсязі зможе підтримати людей, економіку та систему охорони здоров’я. Promote Ukraine запитав у експертів якими мають бути антикризові кроки  в Україні.

Sofina Dmytro expertДмитро Софина, директор R&D Центру Winstars Technology, Голова Вінницької ІТ Асоціації та співзасновник IT Park Vinnytsia

Як представник технологічного та експортоорієнтованого бізнесу вбачаю наступні кроки:

  1. Адміністративна та Управлінська реформи:

– тотальна цифрофізація державного управління (відмова від паперових носіїв та один Єдиний Державний Реєстр з усією інформацією та захищеною технологією блокчейну);

– реальна і повна передача всіх управлінських повноважень на місцеві ОТГ (школи, лікарні, дороги, ресурси, поліція, нерухомість, лісгоспи, майно тощо). Причому, без ручної регуляції – виключно через регулювання за законом. А саме з можливістю ОТГ самостійно приймати рішення про закриття, відкриття, будівництво, реконструкцію, умови оплати праці тощо;

– скасування областей і на рівні новостворених районів створення єдиного контролюючого органу (офісу Президента). З функцією нагляду за дотриманням законодавства та максимальним штатом працівників в 10 чоловік на район, включаючи представника офісу Президента;

– відмова від всіх центральних повноважень крім: безпека, армія, зовнішня політика, кордон та митниця, фінансові розслідування, антикорупційні та антимонопольні органи, спецслужби та спец підрозділи, НБУ, Казначейство, реформована податкова;

– закриття всіх інших служб, установ та організацій, зменшення кількості працівників, за рахунок тотальної цифрофізації;

– 100% приватизація державного майна крім адмінбудівель та службових об’єктів;

– реформа судів та прокуратури (нова, незалежна та прозора);

– реформа правоохоронних органів (всі функції поліції передаються на місця, за центральною службою залишаються лише спеціалізовані служби з розслідування та сили спеціального призначення);

– відмова від величезних міністерств та створення на основі Кабміну невеликого центру аналізу та планування, з залученням на високі зарплати найкращих світових економістів та реформаторів.

  1. Податкова та Фінансова реформи:

– створення Єдиного податку з доходів для всіх юридичних та фізичних осіб на рівні 10%, а також скасування ПДВ та інших додаткових податків. Цей податок буде направлятися виключно на адресу місцевих ОТГ за принципом реєстрації фізичної та юридичної особи/підрозділу;

– для компаній, що займаються фінансовими послугами, транзитні рахунки мають бути в Державному Казначействі. Це дозволить зберегти механізм з оподаткування лише реального доходу, а не від обороту. А для компаній, що займаються купівлею-продажем, необхідно створити механізм Агентства, коли покупець знає кінцевого виробника товару чи послуги і сплачує йому напряму. У свою чергу, посередник (рітейл, фірма тощо) отримує лише агентський % від платежів і сплачує податок саме з цієї суми. Це дозволить країні вивести капітали з тіні;

– державний бюджет після реорганізації з пункту 1, буде настільки мінімізований, що з числа доходів його можна залишити лише: 10% від доходів ОТГ (тобто це 10% від всіх податків з доходів у країні), державне мито, ліцензії та індивідуальні збори з горілчаної та тютюнової галузі;

– пенсійна, соціальна та медичні реформи. Максимальна цифрофізація, передача усіх обслуговуючих функцій на відкритий комерційний ринок, а адміністративні функції  залишити з невеликим Фондом Соціального Захисту. Впровадження єдиного страхового механізму для пенсійної, соціальної та медичної сфери з вільним вибором громадян послуг та тарифів.

Oleksandr Hmelevskij expertОлександр Хмелевський, незалежний експерт

Для подолання кризи, перш за все, треба скасувати карантин. Саме карантинні обмеження призвели до падіння економіки. Хоча зараз карантин адаптивний, проте окремі міста чи райони потрапляють до червоної та помаранчевої зон, а це означає зупинку підприємств, транспорту тощо. Подібні речі не дають можливість підприємствам відновити роботу.

Що стосуються заходів з відновлення економіки, то вони вже давно напрацьовані під час подолання криз країнами Європи та США. Зокрема, важливою умовою є зниження облікової ставки Нацбанку та здешевлення кредитів. США знизили облікову ставку практично до нуля. А Нацбанк України лише до 6 %, що є недостатнім. Це не призвело до суттєвого зниження ставок за кредитами.

В умовах кризи центральні банки США та ЄС збільшили фінансування державного боргу своїх країн. Федеральна Резервна Система США та Європейський Центробанк здійснюють викуп державних облігацій на трильйони доларів, а Нацбанк не купує державні облігації. Тому Україна змушена брати позики на фінансових ринках під дуже високі відсотки. Така політика призводить до зростання витрат держбюджету на обслуговування державного боргу та посилює ризик дефолту. В умовах кризи Нацбанк повинен фінансувати дефіцит держбюджету.

Також необхідно вжити заходи, щоб не допустити посилення виведення коштів з України. Інакше відбудеться суттєва девальвація гривні, що поглибить економічну кризу. Для відновлення економіки потрібно забезпечення стабільності валютного курсу. Зробити це можна виключно адміністративними заходами та відмовою від плаваючого курсу гривні.

Важливим інструментом для подолання кризи є державні інвестиції. Зокрема, з метою подолання кризи 2008-09 рр. США та ЄС інвестували державні кошти в будівництво доріг, мостів, шкіл, лікарень тощо. Аналогічні дії ці країни планують розпочати й нині. В Україні діє програма Велике будівництво. Проте, її результати поки що непомітні для широкого загалу.

Також передові країни світу в умовах кризи підтримують стратегічні підприємства через надання фінансової допомоги, державні інвестиції, пільгові кредити, податкові канікули тощо. Ці методи варто використовувати і Україні.

В умовах кризи США та ЄС підтримують соціально незахищені верстви населення. Так, в США протягом кількох місяців незаможні громадяни отримували кошти від уряду. Це врятувало багатьох людей від злиднів та дозволило підтримати платоспроможний попит, який так необхідний для відновлення економіки. Аналогічні дії здійснює й ЄС. Наприклад, у Німеччині, люди, які змушені були під час карантину сидіти вдома, отримали гроші від держави в розмірі 2-3 посадових окладів. В Україні також існує програма підтримки людей, які через карантин не працювали, або працювали неповний робочий день. Проте, кошти надходять не людям, а підприємствам та й то далеко не всім. В Україні державна підтримка соціально незахищених верств населення в умовах карантину була практично відсутньою. Це сильно погіршило рівень життя населення, а тому платоспроможній попит залишається на вкрай низькому рівні. Частина підприємств, яка пережила карантин, зараз банкрутує та припиняє роботу. Ринок праці залишається у вкрай депресивному стані.

Попри бадьорі заяви Уряду, економіка України не відновлюється. Тому держава повинна проводити активну стимулюючу політику для відновлення економіки. Без державної підтримки підприємства не зможуть відновити свою діяльність, а населення й надалі перебуватиме в злиднях.

Oleksandr Zakrinichniy expertОлександр Закриничний, правозахисник

Як правило, уряди зарубіжних країн намагаються підтримати платоспроможність громадян, оскільки саме громадяни є джерелом та стимулом виробництва. Для цього у нас необхідно забезпечити спрощену систему кредитування економіки,  встановити заходи прямої підтримки малого і середнього бізнесу, особливо для найбільш постраждалих сфер – туризму, готельного бізнесу, надання послуг тощо.

Враховуючи практику, яка склалася в економіці країни за останні 4 місяці, потрібно максимально швидко ухвалити комплексні рішення, результатом яких стане гальмування спаду ВВП. Вважаю, що антикризова програма повинна складатись із трьох найважливіших категорій:

  1. Соціальний захист громадян. Створення щомісячної державної доплати від 400 гривень для непрацюючих пенсіонерів та осіб, які доглядають за важкохворими дітьми.
  2. Економіка та захист підприємництва. Звільнення підприємців 1-2 групи від єдиного податку на період карантину. Цільова дотація для кожного створеного нового робочого місця та кредитування під 0%.
  3. Охорона здоров’я. Захист медиків, запровадження належного фінансування заробітної плати. Забезпечення лікарень необхідними обладнаннями, медикаментами та засобами захисту.

Konstyantin Denisov expertКостянтин Денисов, кандидат економічних наук

У ІІ кварталі 2020 року ВВП України скоротився на 11,4% через падіння у промисловості (-8,3%), сільському господарстві (-18,7%), будівництві (-5,5%), вантажоперевезеннях (-16,3%), експорті товарів (-6,4%) та послуг (-7,1%). Зростання зафіксовано лише у роздрібній торгівлі (+3,0%).

Через пандемію світові ринки закрилися, або скоротили споживання, що прямо впливає на експортоорієнтовану модель економіки України. Відтак, вчергове постала потреба розвитку внутрішнього ринку та внутрішнього попиту.

  1. Внутрішній ринок. За останні 10 років (2010-2019) частка українських товарів на внутрішньому ринку скоротилася більш, ніж на 10% – з 64,3% до 52,4%. Особливо це стосується промислових товарів. Шляхи вирішення проблеми – боротьба з контрабандою, доступне кредитування власного виробника, запровадження цільової багатогранної (кредити, дотації, субсидії, маркетинг) програми «Купуй українське».

Відзначу, що урядова програма доступних кредитів для бізнесу «5-7-9» від самого початку була недосконалою. Перший її варіант суперечив господарському кодексу України в частині визначення поняття «малий бізнес» (щодо обсягу доходу та кількості працівників). Також програма обмежувала річний дохід малого бізнесу у 50 млн. грн.

  1. Внутрішній попит. Вперше з 2010 року його низький рівень визнаний українським бізнесом як основне гальмо розвитку економіки.

Стимулювати споживчий попит можна наступним чином:  зменшити податковий тиск на всі верстви населення, передусім, на дрібне та середнє підприємництво; встановити прогресивні податки на розкіш, направляти як мінімум 30% таких надходжень на зниження споживчих цін на товари першої необхідності. Крім того, потрібно скасувати ПДВ з товарів першої необхідності; запровадити єдиний соціальний податок із доходів громадян з прогресивною шкалою оподаткування та базовою ставкою 20%; не оподатковувати доходи громадян у розмірі мінімальної заробітної плати.

 

Наталя Толуб

 

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

На окупованих територіях Донбасу дуже важка ситуація з поширенням коронавірусу

НовиниСуспільство

Київ відреагував на заяву Мінська про запровадження санкцій

НовиниСуспільство

Євродепутати застерігають від спроб змусити замовкнути критичні ЗМІ

Аналітика та дослідженняСуспільство

Особливості інформаційного супроводу бойових дій в Нагірному Карабасі