БезпекаСуспільство

Брак води в Криму може спровокувати новий конфлікт

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) відмовився розглядати скаргу кримського підприємства, яке зазнало збитків через припинення подачі дніпровської води Північно-Кримським каналом на півострів.

Цю новину тиражують російські пропагандистські засоби масової інформації, обурюючись тим, що європейська судова інстанція начебто без будь-якої мотивації відхилила скаргу «Кримського виробничого рибкомбінату».

Представник підприємства у суді, адвокат Олександр Молохов повідомив, що, згідно з рішенням судді Латіфа Гусейнова, відповідна скарга визнана неприйнятною і не підлягає подальшому розгляду без права на апеляцію.

Раніше рибкомбінат звертався в судові інстанції України з вимогою відшкодувати 60 мільйонів рублів збитків, які зазнало підприємство через припинення подачі води в 2014 році. Однак Господарський суд Києва повернув заяву без розгляду через несплату судового збору. Уже у 2018 році Київський апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги рибокомбінату на рішення Господарського суду Києва.

Справа виявилася безперспективною і в ЄСПЛ, хоча російські пропагандисти трактують її по-своєму, зазначаючи, що європейські суди начебто «як вогню бояться скарг із Криму». Як стверджує Молохов, надалі рибкомбінат планує підготувати скаргу в Комітет ООН із прав людини в Женеві.

Вода в Криму на вагу золота

Насправді рішення ЄСПЛ у справі одного кримського рибкомбінату є підставою глянути на проблему ширше, висвітлити одну з головних больових точок окупованого Криму. Бо спроби в міжнародних судах відстояти право отримати грошову компенсацію за відсутність подачі води у Крим можна розглядати передовсім як намагання знайти хоча б якусь лазівку і все-таки отримати воду.

Із 2014 року Росія вклала в розвиток інфраструктури півострова мільярди доларів: побудовано автомобільний і залізничний мости, які з’єднали Крим із материковою Росією, проведено лінії електропередач, забезпечено газопостачання. Але досі не розв’язана одна з головних проблем – забезпечення водою.

Після блокування Північно-Кримського каналу у 2014 році запаси прісної води на півострові серйозно зменшилися. Сприяли цьому декілька факторів, але один із них – зростання кількості військових об’єктів та розширення їхнього контингенту на півострові, для обслуговування яких також потрібні ресурси. І якщо у попередні роки заради потреб військових жертвували сільським господарством, то зараз води не вистачає навіть на повне задоволення елементарних потреб.

За оцінками експертів, у регіоні водні запаси скоротилися на 60%. Тепла зима й небагата на опади весна 2020 року створюють передумови справжньої катастрофи влітку чи восени. За деякими оцінками, водні запаси будуть повністю вичерпані приблизно у липні або в серпні. Відсутність питної води вже зараз впливає на погіршення ситуації у сфері охорони здоров’я на півострові.

Українська влада не хоче торгуватися

Представники офіційного Києва на переговори з Росією щодо відновлення водопостачання у Крим не йдуть, оскільки в українському суспільстві більшість виступає категорично проти підтримки окупантів.

«Ми уважно стежимо за подіями, які відбуваються на Кримському півострові. Безумовно, ситуація там, я навіть сказав би, більш ніж критична, і немає ніяких інструментів її рішення з точки зору держави-окупанта, Російської Федерації. Але ми не плануємо допомагати Росії вирішувати її проблеми як окупанта», – заявив нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він наголосив, що, згідно з нормами міжнародного права, повну відповідальність за ситуацію на окупованій території несе саме окупант.

Неодноразово підтверджував таку позицію віцепрем’єр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, який запевняє, що до моменту повної деокупації Крим не отримає дніпровську воду.

Експерти попереджають про можливу агресію

Зрозуміло, що склалася практично патова ситуація. Але в умовах гострої нестачі прісної води Росія може вдатися до звичної практики – збройної агресії. Для відновлення водопостачання з Дніпра РФ може розпочати нову військову акцію проти України.

Саме про це йдеться в матеріалі американського центру The Jamestown Foundation.

На думку аналітика Пола Гобла, якщо не розв’язати питання нестачі води в Криму, то Захід може висунути Кремлю нові вимоги повернути півострів Україні. А в нинішніх умовах, коли світ переймається проблемою пандемії коронавірусу, Російській Федерації чергова агресія може знову зійти з рук.

«Не можна виключати можливість того, що Москва завдасть саме такий військовий удар, тим більше, що російська влада в цей час може розраховувати на те, що решта світу буде зайнята пандемією коронавірусу. Ба більше, Москва могла б розрахувати, що вона зможе представити будь-який такий крок як «гуманітарний» жест, а не як явну військову агресію», – вважає експерт.

Українські військові посилюють охорону

Через інформацію про можливе вторгнення російських військових на території Херсонської та Миколаївській областей посилена охорона об’єктів критичної інфраструктури. Про це повідомив командувач Об’єднаних сил Сергій Наєв.

«Ми спланували посилення охорони критично важливих об’єктів. Зокрема, це стосується і водопроводу нашої дніпровської води на тимчасово окуповані території. Ми всі ці об’єкти посилили – і охорону, і оборону, а також проводимо певні контрдиверсійні та контртерористичні заходи», – заявив Наєв.

Як зазначають експерти, у випадку повномасштабного військового вторгнення Україна не зможе вистояти довго, адже тільки у Криму Росія зараз зосередила приблизно до 50 тисяч солдатів (не враховуючи можливості швидкого перекидання резервних сил). На озброєнні у них є ракетні комплекси «Іскандер», «ЗРК С-400» і крилаті ракети «Калібр» на кораблях.

І в цій ситуації можна тільки сподіватися на те, що світ не мовчатиме й натисне на агресора ще до початку можливого повномасштабного збройного нападу, а Україні буде надана всеосяжна дипломатична, економічна та військова допомога.

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Єврокомісія закликає Київ відновити антикорупційну систему

НовиниСуспільство

Євродепутати глибоко стурбовані рішенням суду в Україні щодо антикорупційної діяльності

БезпекаНовини

Перемир’я на Донбасі зірвано: загинуло двоє воїнів Збройних сил України

ОпініяСуспільство

Глобальна проблема: піратство в Україні