ОригіналСуспільство

Чому українські роботодавці “хворіють” на ейджизм?

Human rights Ukraine

За демографічними прогнозами, до 2025 року частка осіб віком понад 60 років в Україні становитиме 43,4%, у 2030 — близько 46%. Однак на відміну від Європи, в нашій країні не існує системних програм для працевлаштування тих, кому за 40 (хоча у багатьох країнах світу цей вік вважається молодим). Не формується суспільна думка щодо цінності таких досвідчених кандидатів. Молодим спеціалістам не легше.

При цьому, за даними Харківського інституту соціальних досліджень, лише 9,7% українців, хто стикався у своєму професійному житті з проявами вікової дискримінації, намагалися боротись за свої права, інші ж – 90,3% – не робили нічого. Promote Ukraine запитав думку експертів щодо проблеми ейджизму в Україні та яка ситуація з цією проблемою в інших країнах.

Liliya Brudnitska expertkaЛілія Брудницька, експертка Центру структурної політології “Вибір”

Це не стільки ейджизм, скільки реакція ринку на, даруйте, поганий фізичний стан трудових ресурсів: молоді спеціалісти недосвічені, в них треба вкладати час на кошти на навчання, зрілі – у більшості мають хронічні хвороби, а це знижує продуктивність та збільшує видатки на лікарняні. У свою чергу, поганий фізичний стан трудового ресурсу зумовлений недолугою, якщо не сказати більше, соціальною політикою держави та ставленням держави до громадянина взагалі, особливо протягом останніх 20 років. Масовий виїзд здорових та працездатних українців на заробітки, став логічною відповіддю на це. Отже, без зміни концепту української держави, без наповнення змістом поняття “соціальна держава” ситуація залишиться без змін.  Це по-перше. По-друге, українські роботодавці, м`яко кажучи, схильні економити на працівниках. Чи багато ви назвете компаній, де є корпоративна медична страховка? При цьому роботодавці скаржаться на низьку кваліфікацію, малу старанність та сумління працівників. Зі свого боку, працівник, котрий не має відчутних бонусів і перспектив на роботі, не відчуватиме, що про нього дбає, як не держава, то роботодавець, зрештою, має право на легковажне ставлення до роботи.

Olena Zhurochkina expertkaОлена Журочкина, керуюча партнерка рекрутингового агентства

У нашій країні немає механізму, який регулює зайнятість експертного трудового населення після 50. І сьогодні кандидату у 51-53 роки досить складно вибрати щось в плані спеціалізації. Дуже часто фахівець змушений перекваліфікуватися в інші суміжні професії. Хоча, скажімо, в медицині є варіанти, коли хірург може оперувати і до 90 років, але це швидше виняток з правил.

Дуже багато залежить і від сфери діяльності. Адже кандидати з 17 років не часто горять бажанням бути пунктуальними і часто працевлаштовуються під тиском батьків. Тому вони можуть працювати 5 днів, а потім передумати. Категорія спеціалістів після 40 чітко знає чого вона хоче, це вже більш зрілі експерти, дуже часто вони не готові на “сірі” виплати зарплати і бонусів, бажають більш захищену позицію. Тому їм складніше знайти роботу.

Nazariy Garasemchuk expertНазарій Гарасимчук, юрист компанії Matviyiv & Partners

Загалом, ейджизм – глобальна проблема, яка зумовлена різними факторами, її рівень гостроти відмінний у кожній окремій державі. Безпосереднім доказом важливості та актуальності даної теми на міжнародному рівні є The Global Report on Ageism Всесвітньої організації здоров’я, опублікований у березні 2021 року. Цікавим є те, що у даній доповіді наголошується на тому, що у період пандемії Covid-19 проблема ейджизму набула нового “розмаху”: люди стереотипні в публічному дискурсі і в соціальних мережах. А в деяких випадках вік використовувався в якості єдиного критерію у питанні доступу до медичної допомоги, методів лікування, а також фізичної ізоляції.

В Україні найбільш детально питання ейджизму врегульовано у трудовому законодавстві, яке забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема залежно від віку. Водночас, держава декларує, що гарантує право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення за ознаками, з-поміж іншого, віку. Крім того, законом забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів.

Однак серед оголошень у мережі Інтернет за декілька хвилин пошуку можна побачити приклади дискримінації за віком для осіб поза 30 років, 45 років тощо. Принагідно, ейджизм – це не лише про дискримінацію осіб поза 30 років, це також проявляється у незаконних обмеженнях осіб, наприклад, до 25 років. Більше цього, певні інтернет-ресурси вакансій надають можливість застосувати фільтрування резюме осіб “за віком”.

Загалом ви маєте право звернутися у позасудовому порядку із скаргою до: державних органів; органів місцевого самоврядування; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також із позовом до суду. При цьому, можна вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації.

Окрему увагу варто звернути на питання судового захисту. У даному аспекті цивільний процесуальний закон саме на позивача покладає обов’язок доказування фактичних даних, які підтверджують, що дискримінація мала місце. На практиці довести факт дискримінації за віком – справа доволі складна. Це підтверджує відсутність такого роду справ у ЄДРСР, які б закінчувались на користь позивачів.

Nataliya Vigivska expertkaНаталія Вигівська, партнерка компанії P.B.V. consulting

Україна довгий час за радянської епохи була ізольована в плані трудової міграції від цивілізованого світу, що призводило до достатнього трудового ресурсу віком 20 до 40 років. Зараз ситуація змінилась. Але керівники ще тільки починають відчувати кадровий голод. При цьому вони ментально не готові до сприйняття того, що тепер повинні конкурувати на кадровому ринку Європи так само, як на ринку товарів та послуг. Багато з них перебувають в ілюзії великого вибору, та  не розуміють необхідності звертати увагу на фахівців категорії до 20 та за 40.

В Україні від звільнення та скорочення захищеним не може бути ніхто – це бізнес. Закон захищає матерів маленьких дітей, людей з інвалідністю тощо. Але якщо людина не має пільг, то їй слід розраховувати тільки на свій професіоналізм.

Я вважаю, що треба не боротися з явищем ейджизму,  а йти в позитивному ключі. Створювати на законодавчому рівні умови, що заохочують роботодавців приймати працівників до 20 та передпенсійного та пенсійного віку. Наприклад, ввести пільги на оподаткування оплати праці цих категорій працівників.  Заохочувати працівників за 40 відкривати свій приватний малий та середній бізнес, пропонуючи цільові державні безпроцентні позики, або звільнення від податків на перші 3-5 років. Держава має просто їм полегшити старт та знизити суттєво податкове навантаження. Адже підтримувати краще, ніж карати.

Olena Tanasevska expertkaОлена Танасевська, HR-директорка компанії Senseit

«Лікарняні» листки непрацездатності і “декретні” відпустки відлякують потенційних роботодавців. Вони думають, що у вас менше ресурсів, енергії, продуктивності. Віковий критерій є чи не основним у промислових і будівельних компаніях, де превалює фізична праця. Це – простий приклад вікової дискримінації.

На сьогодні, найяскравіший приклад – це ІТ. Чи не єдиний сектор, де явище ейджизму практично відсутнє. Віковий діапазон співробітників ІТ-компаній може бути досить широким.

Звичайно, роботодавець не має права відмовляти за віковими критеріями. Але, на жаль, саме з цим стикається більшість претендентів на вакантні посади. Маючи на увазі віковий критерій, роботодавець називає низку інших.

На мій погляд, все в наших руках. І в 40 років, маючи досвід і бажання працювати, можна працевлаштуватися і далі претендувати на гарні позиції.

Nataliya Alabieva expertkaНаталія Аляб’єва, імміграційна адвокатка, кандидатка юридичних наук

Ейджизм – дискримінація за віком – в Німеччині також є проблемою, хоча віковий критерій відрізняється від України. Якщо в Україні падає попит на співробітників у віці від 40-45 років (іноді вже після 35 років), то в Німеччині ми говоримо про ейджизм після 50 років, у Польщі – після 45 років.

Зарубіжні компанії намагаються боротися проти ейджизму. За дослідженнями останніх років, можна відстежити, що середній вік робочої сили в Німеччині збільшився з 39 до 47 років. У країнах Європи це затребуване покоління, там інша статистика на відмінність від України: люди пізніше закінчують навчання в університетах, пізніше змінюється сімейний стан, пізніше виходять на пенсію.

Наприклад, середній вік людей, які закінчують університети в Німеччині – 28 років, один з самих великих у Європі. Німеччину часто називають “країною вічних студентів”.

Загальний вік виходу на пенсію у Німеччині для жінок – 65 років для чоловіків – 67 років. У Німеччині пенсійний вік поступово збільшується і досягне, за попередніми оцінками, більше 69 років.

У Німеччині, як і у більшості країн Європи, люди 40-45 років цілком затребувані на ринку праці. В Україні  інша статистика, до 35-40 років. Якщо говорити про питання працевлаштування в Німеччині з проявами ейджизму, то це проблема для людей старше 50 років.

Чому ж виникає ця проблема? Великий попит в Німеччині на людей, які володіють комп’ютером і простими програмами для роботи, і це проблема все ще релевантна для людей після 50 років. Також в Німеччині часто при влаштуванні на роботу віддають перевагу кандидатам з наявними водійськими правами, власним автомобілем. Це є проблемою для людей старше 50 років, які не мають водійських прав або досвіду водіння автомобіля. І, крім того, живуть за містом, що може перешкоджати можливості добиратися на роботу громадським транспортом.

Інша область, в якій дискримінують за віком, – це видача кредитів. Людині старше 70 років важко отримати кредит. В епоху більшої тривалості життя в Європі, 70-річний чоловік в середньому проживе ще приблизно 20 років. Але банки дуже прискіпливі до даної категорії заявників.

Що стосується працевлаштування в Польщі, тут ейджизм проявляється для людей старше 45 років.

Польські роботодавці розглядають кандидатів за віком до 45 років. І на рішення не впливає фізичний стан працівника і стан його здоров’я. Особливо дана тенденція стала проявлятися після початку пандемії COVID-19, так як з’явилася можливість вибору робітників (у тому числі, за віком).

У висновку можна відзначити, що ейджизм має місце як в Україні, так і в країнах Європи, з єдиною різницею у віці. Для України прояви ейджизму спостерігаються для людей 40-45 років, в Європі пізніше, після 50 років.

 

Наталя Толуб

 

 

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Україна ввела санкції проти 237 осіб, причетних до організації виборів у Держдуму РФ на окупованих територіях

НовиниСуспільство

РФ продовжує нехтувати міжнародним гуманітарним правом у Криму

НовиниСуспільство

Україна відзначає День захисників і захисниць держави

НовиниСуспільство

«Квадрига» зміцнює безпеку Чорноморського регіону