БезпекаСуспільство

Донбас став мінним полем

Внаслідок Російської військової агресії проти України площа районів, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами, становить 7 тис. кв. км на підконтрольній Києву території Донбасу. Ще 14 тис. кв. км – на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і АР Крим.

Таку інформацію оприлюднив заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко під час онлайн-засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ, присвяченого безпековому діалогу щодо стрілецької зброї та легких озброєнь (SALW), запасів звичайних боєприпасів (SCA) та протимінної діяльності.

Заступник міністра оборони України поінформував, що зараз у Донецькій і Луганській областях розмінуванням займається 29 груп Збройних Сил України та 16 піротехнічних команд Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На сьогодні тільки ці групи очистили понад 35 500 га земель, понад 2000 км доріг та 1000 км залізничних шляхів. Виявлено і знищено понад 460 000 вибухонебезпечних предметів та залишків війни.

Допомогу в розв’язанні цієї проблеми Україні надають і західні партнери. Анатолій Петренко подякував міжнародним неурядовим організаціям, зокрема, The HALO Trust, Данській групі з розмінування (DDG), Швейцарському фонду протимінної діяльності (FSD), які з 2016 року співпрацюють із Міністерством оборони України.

Одні прибирають – інші забруднюють

Поки одні території Донецької та Луганської областей вдається очистити, інші у той самий час мінуються. Експерти кажуть, що сьогодні Донбас став однією з найбільш забруднених вибухівкою територій на планеті.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України постійно повідомляє, що бойовики на Донбасі здійснюють додаткове мінування на тій чи іншій ділянці уздовж лінії зіткнення. При цьому боєприпаси встановлюють і в безпосередній близькості від населених пунктів, на об’єктах цивільної інфраструктури.

Використовуються протитанкові та протипіхотні міни, зокрема й ті, що заборонені міжнародними конвенціями, а також саморобні вибухові пристрої. Дуже серйозною проблемою, на думку українських розвідників, є те, що в більшості випадків схеми мінних полів відсутні, а хаотичне мінування створює суттєві труднощі в майбутньому процесі очищення цих територій від боєприпасів. Зараз ніхто не може точно сказати, які міни, скільки й де встановлені.

Наслідки цього хаосу даються взнаки вже давно. Останній приклад – 14 травня на позиції українських військових у районі окупованого Докучаєвська приповзла важкопоранена 35-річна жінка. Вона намагалася перетнути лінію розмежування повз пункт пропуску, але, проходячи стежкою, підірвалася неподалік від позицій бойовиків.

Спеціалісти кажуть: характер ран дає підстави стверджувати, що жінка наступила на міну ПМН-2. Їх проросійські бойовики отримують із РФ і, порушуючи Оттавську конвенцію (про заборону протипіхотних мін), масово встановлюють на Донбасі.

Українські сапери неодноразово виявляли десятки таких боєприпасів, маркування на їхніх корпусах вказує на виготовлення в РФ.

Зокрема, наприкінці січня цього року під час форуму ОБСЄ українська делегація оприлюднила інформацію про використання російськими збройними формуваннями на Донбасі заборонених міжнародними конвенціями протипіхотних мін.

Під час презентації було наведено приклади застосування боєприпасів МОН-50, ПМН-2 та ПОМ-2. Останні два типи в Україні повністю знищені під міжнародним наглядом. Росія ж відмовилася підписати Оттавську конвенцію і продовжує використовувати ПМН-2 та ПОМ-2 під час бойових дій.

Приміром, на початку травня у районі відповідальності ОТУ “Північ” ООС спостерігачі інженерної розвідки зафіксували на відео факт встановлення окупаційними військами РФ протипіхотних мін ПОМ-2 з допомогою переносного комплекту мінування. При цьому перед установкою противник постирав із боєприпасів усі номери, щоб було неможливо встановити їхнє походження.

Десятки років на очищення

Тим часом усі учасники переговорів щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі підтверджують, що зараз немає суттєвих зрушень у виконанні Мінських домовленостей, паризького комюніке, а також рішень Тристоронньої контактної групи в Мінську. Як кажуть інформовані джерела, саме тому до Берліну був викликаний заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак, який опікується у Кремлі українським питанням. У столиці Німеччини він обговорив проблеми конфлікту на сході України з помічниками канцлера ФРН. Російський чиновник назвав консультації в Берліні «конструктивними» й заявив, що «досягнуті домовленості про взаємні подальші дії».

Сухі дипломатичні формулювання мало що пояснюють простим людям, які очікують на активізацію мирного процесу. Бо поки тривають перемовини та консультації, Росія відправляє на Донбас ешелони боєприпасів (це значно дешевше, ніж утилізувати застарілі зразки у себе), а її найманці засівають українську територію мінами та вибухонебезпечними предметами. Таким чином родюча земля перетворюється на мертву зону, де ще десятки років буде небезпечно не лише займатися сільським господарством, а й просто ходити. Адже, за даними ООН, один рік бойових дій призводить до 10 років робіт із розмінування.

Схожі публікації
НовиниСуспільство

В Угорщині натякнули на відновлення блокування євроатлантичної інтеграції України

НовиниСуспільство

Москва не хоче додаткових зовнішніх ініціатив щодо Донбасу

ОпініяСуспільство

Поствиборчі нотатки: чому була низькою явка в Україні?

НовиниСуспільство

Суд зняв очільника Національного антикорупційного бюро України