Аналітика та дослідженняСуспільство

Дипломатія–2022: зовнішньополітичні очікування українського суспільства

Ukraine Kiyv

Безпекова дипломатія бере верх над економічною. Це, напевно, ключова ідея з останнього загальнонаціонального опитування, здійсненого на замовлення Центру «Нова Європа».

Хоча українці і бачать зовнішньополітичним пріоритетом курс на ЄС, водночас зростає підтримка саме членства в НАТО, що, зокрема, може пояснюватися загостренням безпекової ситуації навколо України. Більше того, українці очікують від ЄС не стільки економічні преференції, як могло видатися з минулорічного опитування, але чіткі безпеково-політичні кроки включно з рішучішою підтримкою України в оборонній і безпековій сферах. Три головні очікування від США мають аналогічні акценти.

Польща – на першому місці серед країн, з якими Україна має поглиблювати відносини. До першої п’ятірки держав, з якими варто поглиблювати співпрацю (на думку українців), також увійшли Німеччина, Канада, Велика Британія та США. Для порівняння: згідно зі Стратегією зовнішньополітичної діяльності України пріоритетний стратегічний характер для України мають відносини майже з тими ж країнами: США, Великою Британією, Канадою, Німеччиною та Францією. Як бачимо, суспільні очікування і державне бачення загалом збігаються, однак є певні розбіжності в порядку пріоритетності.

З міжнародних партнерів своєрідним переможцем суспільних симпатій виглядає Польща – саме за поглиблення партнерства з цією країною виступає найбільша кількість українців, а польський президент Анджей Дуда очолив список закордонних лідерів, яким українці найбільше довіряють. А от головний претендент на розчарування року для українців – Білорусь. Із її невизнаним президентом, котрий регулярно виступає з погрозами на адресу України.

Важлива особливість, яку виявило наше опитування: в українців є запит на регіональні альянси за участі України, тому українській дипломатії варто цей тренд продовжувати. Українці схвально відгукнулися щодо розвитку Асоційованого тріо (Україна, Молдова, Грузія), Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва) та «Квадриги» (Україна-Туреччина). Переважна кількість українців (майже 60%) підтримує також Кримську платформу.

Ключові знахідки

1. Інтеграція до Європейського Союзу – таким, на думку українців, має бути головний зовнішньополітичний пріоритет України у 2022 році. Минулорічний лідер очікувань – економічна дипломатія у вигляді відкриття нових ринків для українських виробників – цього разу опинилась на третій позиції. На другому місці, як і торік, – розвиток стратегічних партнерств України, тобто розбудова двосторонніх відносин зі США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Канадою, Польщею.

Показовою деталлю опитування про зовнішньополітичні пріоритети виявилось те, що лише за одним із запропонованих до вибору одинадцяти пріоритетів відбувся ріст підтримки – це інтеграція до НАТО, яка наразі перебуває на четвертій позиції. Очевидно, це є відбитком нинішньої безпекової ситуації навколо України з очевидною загрозою військового вторгнення Росії.

2. Більше позитивних оцінок про роботу дипломатії. Цього року зросло число українців, які позитивно оцінили ефективність майже усіх зовнішньополітичних напрямків. Фактично половина респондентів (46%) визнали ефективним розвиток відносин із сусідніми країнами (крім Росії). Торік цей напрямок також був на першому місці, але з меншим показником – в 39%. Найбільш позитивна динаміка у сприйнятті ефективності спостерігається за напрямом «економічна дипломатія»: якщо минулого року ефективною роботу України у цій сфері визнало 26% українців, то цього року – 36,6%. Помітно зріс показник і за напрямком «розбудова елементів «м’якої сили» України за кордоном – з 25,1% до 34,7% цього року.

3. Польща, Німеччина – найважливіші партнери. Понад 90% українців вважають важливим поглиблення співпраці з Варшавою і Берліном. Ці країни й торік обіймали лідерські позиції – щоправда, тоді Німеччина була першою. Далі за кількістю відсотків (на рівні 86%) слідують Канада, Велика Британія, США – важливі безпекові партнери України. Більше 80% респондентів вважають найважливішим розвиток відносин із Францією, Туреччиною, Грузією та Литвою.

4. Найменш важливими визнано відносини з Росією – 44,4% висловилися на користь такої кооперації. Загалом у цьому році помітне збільшення відсотка українців, які виступають за розвиток відносин із тією чи іншою країною. Лише щодо трьох з двадцяти названих країн відбулось падіння показників підтримки – це Італія, Білорусь та Росія. Найбільш негативна динаміка зафіксована щодо Білорусі: торік за розвиток співпраці із Мінськом виступало 75,9% опитаних, а цього року вже 65,2%. Останнє може пояснюватись як подіями у самій Білорусі та критичними висловлюваннями Олександра Лукашенка щодо України, так і стрімким поглинанням сусідньої країни з боку Росії, що спостерігалось впродовж останнього року, штучно створеною білоруським керівництвом міграційною кризою на кордонах з ЄС та зростанням імовірності використання Білорусі з боку РФ як плацдарму для військового вторгнення до України.

5. Цікавим фактом на азійському треку є те, що рівень підтримки розвитку відносин із Китаєм та Японією перебуває фактично на одному рівні попри набагато помітнішу присутність Піднебесної в українському публічному дискурсі та медіа.

6. Курс на Захід: незмінний та незамінний. Українці виступають за продовження інтеграційного курсу держави до ЄС і НАТО. 60,7% респондентів вважають, що Україні варто стати членом ЄС (торік було 66,6%). 52,7% вважають, що Україна має стати членом НАТО (торік було 48,4%). Характерною цьогорічною особливістю є те, що рівень підтримки руху до ЄС знизився, а до НАТО – навпаки – зріс.

Центр «Нова Європа»

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Минулого року в Україні засудили понад 80 організаторів фейкового «референдуму» на Донбасі у 2014-му

НовиниСуспільство

Перед судом постане колишній український військовослужбовець, який допомогав російським військовим

НовиниСуспільство

Росію звинуватили в поглибленні газової кризи в Європі

НовиниОригіналСуспільство

Новий Варшавський договір. Які російські війська присутні в пострадянських країнах