Огляд Україна БрюссельОпініяОригінал

Джо Ванбелль, Почесний консул України в Бельгії: «Я хочу відкрити Україну світові»

Джо Ванбелль

Багато бельгійських бізнесменів хочуть мати бізнес в Україні, але не знають, як саме його розпочати, зазначив Джо Ванбелль, Почесний консул України в Королівстві Бельгія та керівний партнер юридичної фірми Ванбелль. В інтерв’ю для журналу «Огляд Україна Брюссель» пан Ванбелль розповів журналістці «Промоут Юкрейн» Наталії Ріардсон про свої плани організувати літню бізнес-школу для українців, які хочуть працювати у Європі, та для бельгійців, що планують співпрацювати з Україною. Почесний консул також розповів, що йому дуже подобаються українська їжа, дизайн ресторанів, архітектура та міста України.

Пане Ванбелль, як Ви стали Почесним консулом України?

Мене попросили. Почесний консул – це посада, що, як правило, відкрита лише для громадян запрошеної держави, і саме країна – в цьому випадку Україна – вирішує, кого вони хотіли б мати як почесного консула. Чому я погодився? По-перше, я глибоко симпатизую теперішньому послу, пану Миколі Точицькому, його родині та співробітникам. Ми зустрічалися кілька разів у Cercle Royal Gaulois –  художньо-культурному приватному клубі у Брюсселі, де вітають участь керівників диппредставництв. Посол України організував там справді дивовижну вечерю з вином та стравами, приготованими українськими кухарями. Я був дійсно вражений, я не очікував такого від України, тому що, чесно кажучи, ми дуже мало знали про кулінарію цієї країни. Потім я спеціально відвідав Київ, щоб ознайомитись з українськими готелями та ресторанами, щоб побачити, чи справді вони є настільки новаторськими та особливими, як те, що я бачив у Брюсселі. І так, це підтвердилося.

Ви маєте на увазі дизайн?

Так, дизайн і концепції, але і їжу також. В Україні є просто виняткові шеф-кухарі. Якби в Україні був ресторанний гід Мішлен – це одна з речей, яку я хотів би у вас бачити – то я точно знаю, що мішленівську зірку отримали б деякі шеф-кухарі, яких я зустрічав у Києві, і, можливо, також їхні колеги з інших регіонів України.

Не могли б Ви навести приклад?

Ні, імена казати не буду, бо це було б несправедливо щодо інших. Але вражає не тільки якість їжі, а й концепція, декор та атмосфера! Я цього не знав. І я сказав собі: якщо я не знаю всього цього – а я багато подорожував – то більшість бельгійців теж з цим не знайомі. Це була одна з головних причин, чому я погодився стати почесним консулом: якщо  можна допомогти людям з інших країн, особливо європейських, відкрити маленькі таємниці та скарби, які неподалік, лише в кількох годинах льоту, то це слід зробити!

Отже, ваша мета – познайомити бельгійців з українською культурою?

Звичайно! Я насамперед хочу відкрити Україну світові, особливо Європейському Союзу. На мою думку, Україна має прагнення наблизитися якомога більше до Євросоюзу, де вона має зайняти належне їй місце, адже врешті-решт, це європейська країна. Значна частина західної цивілізації походить саме звідти. І про це людям потрібно нагадувати. Отже, в той час, як Україна хоче підійти ближче до ЄС, громадянам Євросоюзу також слід допомагати наближатись до України: кращі знання один про одного та взаєморозуміння зазвичай допомагають зблизитися та співпрацювати.

Ідея полягає у тому, щоб відкрити Україну для бельгійців за допомогою конкретних дій. Наприклад, ресторани – це те, що всі розуміють: усі туди ходять, усі люблять приємні речі. Я маю великий досвід у цій галузі – як розробник концепцій та інвестор у ресторанний бізнес, – але також як юрист та консультант. Якщо я скажу людям тут, у Бельгії: “Їдьте в Україну, якщо хочете смачно поїсти”, вони скажуть: “Справді?” Вони зацікавляться й поїдуть.

Ви стали Почесним консулом України минулого року. Які ваші головні досягнення за цей час?

Разом з радником та дипломатичними службами посольства, які, звичайно, є нашими головними партнерами, ми хотіли створити та запровадити своєрідну програму обміну. Назвемо це «літньою» школою, хоча вона може бути і взимку… Навчання буде побудовано на співпраці одного чи кількох бельгійських університетів та, можливо, одного чи двох українських університетів чи інших навчальних закладів. Учасники з України дізнаються, як краще експортувати свої знання, свою продукцію – наприклад, ІТ-продукти.

Я дещо помітив, коли хотів щось зробити разом з людьми в Україні (і це проблема у багатьох країнах): вони мають великий досвід та ноу-хау щодо свого товару чи послуг, але лише у власній країні, лише їхньою мовою, лише в рамках бізнес-концепції своєї країни. У цьому проблема, якщо ви хочете йти далі, якщо ви хочете розширювати свій бізнес за кордоном. І, як правило, країни, які працюють з власною специфікою, експортують свої знання лише до сусідніх країн, що також не допомагає, оскільки бізнес із країною, близькою до вашої, де традиції можуть бути подібними, не так уже й відрізняється від бізнесу у своїй країні.

Але є відмінності у веденні бізнесу між Україною та Німеччиною, Бельгією чи Нідерландами. Ділові правила, мови, спосіб ведення бізнесу, ті чи інші речі можуть бути різними. Отже, є попит від українських підприємців, а також приватних людей, які просто кажуть: «Я хотів би дізнатись більше про те, як створити бізнес», або «Я маю свій бізнес, і я хочу піти далі, я хотів би мати магазин, офіс, економічну діяльність, наприклад, у Брюсселі”, що є гарним місцем для цього, оскільки тут – центр Європи. “Як мені почати? Що я повинен знати?”

“Літня школа”, яку я хочу створити, була б відкритою для всіх таких бізнесменів та бізнесвумен. Ми створили б команду викладачів з бельгійських університетів та подібних закладів, курси проходитимуть англійською мовою, у Брюсселі та Києві та / або інших містах, що підходять для таких курсів. Ідея полягає в тому, що після інтенсивного навчання, протягом, скажімо, кількох тижнів або місяця (можливо, частково онлайн), ми можемо запропонувати сертифікат, щоб люди могли з більшою впевненістю займатися бізнесом за межами України. І ми допомогли б їм також пізніше втілити свої наміри, реалізувати те, що вони хочуть і в якому хочуть місці.

Очевидно, що Ви вже спілкувалися з українськими діловими людьми. Що їм потрібно вивчити насамперед? Іноземні мови, західний менталітет?

Це йде у комплексі. Вже зараз багато людей, як у Бельгії, так і в Україні, мають пристойний рівень освіти та знають іноземні мови. Однак багато місцевих підприємців по суті пов’язані зі своєю країною чи регіоном і раніше не відчували необхідності вчитися далі або відкритися світові.

Зараз це змінилося: світ – це один великий відкритий ринковий простір, і електронна комерція не зникне, а навпаки зростатиме: COVID-19 показав нам її важливість та актуальність. Тому місцевим підприємствам доведеться переосмислити свої концепції, а його  власникам – засвоїти нові інструменти та навички: мови, міжнародну ділову культуру, юридичні та фінансові правила, практику ведення бізнесу (що робити й не робити; що говорити й не говорити, як правильно розв’язати проблему тощо).

Тому «літня школа» може бути цікавою не обов’язково тільки для молоді, але й для досвідчених власників бізнесу з обох країн. Ідея полягає не в тому, щоб конкурувати з міжнародними бізнес-школами, а в тому, щоб запропонувати гідну базову підготовку, щоб залучити людей, показати їм, що речі можна робити інакше, і змусити їх жадати більшого – і все це за низьку ціну та в дружньому й безпечному середовищі.

Навчання буде дуже практичним?

Так. Професори не даватимуть занадто багато теорії, заняття будуть переважно практичними. Викладати будуть досвідчені міжнародні професіонали. COVID-19 змінив наші плани на цей рік, але ми спробуємо найближчим часом поновити роботу.

Ми також хотіли провести подібний освітній обмін для дітей. Зараз ця програма також затрималася через санітарну ситуацію в Європі.

Для дітей якого віку?

Ми розглядаємо можливість організувати навчання для учнів останніх двох-трьох класів середньої школи (від 16 років), для дітей, які достатньо дорослі, щоб уже бути трохи самостійними. Звичайно, ми знайдемо для них гостьові сім’ї, де вони проживатимуть.

Чи Ви бачите великий інтерес з боку Бельгії, бельгійських бізнесменів інвестувати в Україну, яка є величезним ринком?

Так, це величезний ринок. Мені ще потрібно багато чого дізнатись про регіональні ринки. На цей час, через нинішні обмеження на поїздки, я встиг познайомитися здебільшого з великими містами. Я повинен вивчити й знати набагато більше. Велику допомогу надають мої двоє колег, почесні консули пан Крістіан Стооп (який уже дуже давно є почесним консулом у районі Антверпена) та пан Кріс Бекерс, який дуже активно працює в Україні, особливо завдяки своєму особистому професійному досвіду та інтересу до сільського господарства та експорту машин та продуктів.

А бельгійські бізнесмени справді зацікавлені у бізнесі в Україні – вони просто не знають, як його розпочати. Я кілька разів розмовляв з Бельгійською асоціацією роздрібних компаній. Нам слід здійснити економічну місію в Україні, як тільки ми зможемо знову подорожувати. Тим часом ми намагаємось допомогти, де і коли можемо, обмінюючись відповідною інформацією, контактами тощо. Організовуємо зустрічі, розмовляємо з пресою, надаємо будь-яку допомогу людям з обох сторін, які хочуть з нами зв’язатися.

Пане Ванбелль, Ви кілька разів згадували COVID. Чи Ви робили щось конкретне для підтримки України під час пандемії?

Так. Ми запропонували полегшити доставлення певних медичних матеріалів під час кризи COVID через наш фонд “Unitas” (www.unitas-foundation.com).

До нас також зверталося багато людей, які застрягли в Брюсселі чи десь ще у Бельгії й не могли подорожувати. В українській спільноті Бельгії також була плутанина – і це зрозуміло – через дуже заплутану інформацію від бельгійського уряду. Ми намагалися пояснити, що відбувається й чому, ми спрямовували людей до посольства чи консульських служб тощо. Це був досить напружений час.

Ви кілька разів відвідували Україну. Окрім ресторанів, що Вам найбільше сподобалося?

Мене дуже вразили Міжнародні авіалінії України. Я думаю, вони чудово працюють, там нові літаки, а їхні працівники докладають усіх зусиль, щоб зробити вашу коротку поїздку приємною. Перше, що ви часто бачите, подорожуючи до іншої країни, – це авіакомпанія, тож це досить важливо: коли вона справляє гарне враження, ви вже готові відкрити для себе більше. І коли я вперше прибув до аеропорту в Києві, була зима, було дуже-дуже холодно, намело близько одного метра снігу…

Але на мене чекала машина, водій без проблем домчав через метр снігу до готелю. У Бельгії, коли випадає один сантиметр снігу, це суцільна драма… Отже, насправді все було ефективно. І звичайно, місто прекрасне – що може не сподобатися в Києві? Звичайно, там ще багато роботи, але процес іде. І люди дають зрозуміти, що ви бажаний гість, вони намагаються зробити для вас максимум можливого. Ми, почесні консули, маємо місію підтримувати ці зусилля, доводити їх до відома всього світу та надавати маленьку додаткову допомогу.

Схожі публікації
ОпініяСуспільство

«Світовий прорив»: «Сбербанк» РФ може розробити штучний інтелект для розпізнавання COVID-19 за кашлем

ОпініяСуспільство

Голодомор: сплановане вбивство українського селянства більшовиками

ОпініяСуспільство

Українські кур’єри в Росії — як врятувати жертв торгівлі людьми?

Огляд Україна БрюссельОпініяОригінал

Завоювання довіри у неспокійні часи – політичний PR у Східній Європі