БезпекаОгляд Україна БрюссельОригінал

Ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії Микола Маломуж: «Путін може претендувати на всю Україну»

Mykola Malomuzh

З 2014 року для України розпочалася нова ера боротьби за незалежність. Українцям зі зброєю в руках доводиться відвойовувати власні території, право жити незалежно та пов’язати своє майбутнє з Євросоюзом. Останні дні для нашої держави є вкрай напруженими: за інформацією джерел у розвідках різних країн, Росія розглядає сценарій швидкої широкомасштабної наступальної операції проти України за кількома напрямками.

Колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, радник президента (2010-2014 роки) Микола Маломуж неодноразово брав участь у перемовинах із Владіміром Путіним. В інтерв’ю Катерині Братко він розповів, як потрібно правильно та переконливо відстоювати позиції України у складних і напружених ситуаціях.

Пане Миколо, нещодавно у виданні Bloomberg, яке цитувало власні джерела, ішлося про нарощування російських військ і техніки для стрімкого вторгнення в Україну з різних локацій. На Вашу думку, чому Кремль іде на такі кроки?

Наразі Кремль вибрав нову стратегічну позицію, що він сьогодні є потужним світовим гравцем. За його версією, Росія має право на контроль за певними територіями – це Україна, Білорусь та інші країни СНД, а також держави Близького Сходу, наприклад, Сирія, Ірак. Тобто, у нас сьогодні Росія та Путін намагаються виходити на модель відновлення потуги, яка була при СРСР. Тому країни, які входили в Союз, за версією Кремля, повинні бути під його контролем.

Але ж Україна обрала шлях євроінтеграції, до слова, це закріплено й у нашій Конституції, але аж ніяк не повернення до СРСР?

На думку Росії, з їхнім бажанням контролювати Україну повинні погодитися США, Євросоюз, Туреччина, Китай, Японія, Бразилія, НАТО та інші міжнародні гравці. Для того, щоб цього досягнути, Кремль нарощує військовий ресурс, особливо ядерний, який співмірний із ресурсом США. У цій ситуації Росія робить на нього ставку, відкрито демонструючи можливості. Передовсім не стільки навіть на кордоні, а те, що в них є потужний військовий потенціал, вони готові до широкомасштабних воєнних дій і вже мають гіперзвукове ядерне озброєння, яке нині є лише в Росії та США. Кремль спекулює наявністю такого озброєння й дає потужні посили, особливо на зустрічах із Трампом, Байденом та іншими лідерами світових держав. Тому американці та європейці з ним рахуються.

Важелів впливу на європейців у росіян теж багато. Зокрема газ, нафта. Стратегічною є сировина – титан. Його потребують гіганти, включно з виробниками озброєння. Тобто з боку Росії триває вагоме стратегічне позиціювання. Проте в цій ситуації ми бачимо, наскільки порушується з боку РФ міжнародне право, права людини. Стосовно України Кремль поводиться цинічно – проводить військові операції, анексує території тощо. Але Росія хоче, щоби США й НАТО погодилися з визначеним статусом-кво, що Крим їхній, а на Донбасі триває громадянська війна. Взагалі схід України Кремль використовує як формат дестабілізації нашої держави й загрозу для стабільності Європи. Під це проводяться інформаційні війни.

Росія полюбляє грати воєнними м’язами, демонструючи світу свою міць…

Кремль діє комплексно. Вони бачать, на що Європа та Америка гостро реагують – це військові операції, тому активно проводять навчання в Росії, а також у Білорусі та Криму. Минулого року Росія вже грала м’язами, але американський президент попередив про недопущення такого сценарію і поговорив із Путіним. Водночас Путіну теж потрібні такі перемовини, які дуже важливі для РФ. Думаю, очільник Кремля демонструє силу, передовсім щоби змусити нас і партнерів, від яких це залежить, не формувати позицію на євроінтеграцію і вступ у НАТО.

Через небажання Росії, аби Україна інтегрувалася в Європу, Путін може піти на відкритий військовий конфлікт?

Один із російських сценаріїв дестабілізації ситуації в Україні – військовий. Їхні війська можуть зайти або в окремий регіон, наприклад, у південно-східний, або й загалом на всю територію України. Це можливо, якщо вони побачать, що тут ситуація розбалансована, а країна некерована. Через це наше політичне керівництво повинно гармонізувати суспільство, об’єднавши його. І разом із європейськими партнерами чітко відстоювати наші позиції: як дипломатичні, економічні, так і енергетичні, фінансові, оборонні.

Ми бачимо, як Росія маніпулює світом, створюючи заморожені конфлікти на території України, Грузії. Як вважаєте, у якій із європейських країн Путін може піти на ескалацію конфлікту?

Наразі бачу, що Путін може претендувати на всю Україну через зміну політичного керівництва. Це один зі сценаріїв, над яким вони активно працюють.

У Кремлі давно стверджували, що в них є сценарій розвитку подій, за якого вони мають пройти не лише південь і схід, але аж до Галичини. Проте в нас є вагома підтримка від НАТО та низки потужних країн цього блоку. У випадку відкритої військової агресії вони вже не будуть поводитися нейтрально й не обмежаться висловлюванням щодо занепокоєння.

На Вашу думку, ментально російське суспільство готове до відкритої війни з Україною?

Велика частина російського суспільства та представників різних регіонів буде вкрай занепокоєна таким розвитком подій. Це буде негативно сприйматись їхніми громадянами й вони можуть піднятися проти Путіна, у якого максимум до 56% підтримки. Там не все спокійно. У політикумі також чимало негативних сценаріїв. Навіть у великому олігархічному секторі є багато незадоволених.

Адже великі кошти перебувають під контролем західних спецслужб та крупних фінансових розвідок. А це понад 1 трильйон 250 млрд російських грошей, контрольованих спецслужбами США, Британії та інших держав. Це ще один важіль впливу на Росію, який можна застосувати як аргумент у переговорах. Україна разом із нашими європейськими партнерами має виробити сценарій захисту держави. Звісно ж, необхідна консолідація наших союзників.

Можна навіть дати Путіну сценарії для виходу із ситуації, яка склалася, щоби там були враховані передовсім інтереси України. Певною мірою це збігатиметься і з інтересами Росії. Їм потрібно донести, що війна – це згубна ситуація для всіх.

Ви вже згадували про такий дієвий інструмент Росії, як інформаційні війни. Саме ці війська морально «готують» суспільство, зокрема європейське, до протиправних дій Кремля…

По-перше, РФ має надзвичайно потужну модель інформаційної гібридної війни. Російські інформаційні війська обрали позицію нападу. Їхня концепція – воювати, звинувачуючи всі інші країни в агресивній позиції щодо РФ. Хоча такого немає. Однак Кремль цю парадигму застосовує, звинувачуючи всіх інших, окрім себе. Ми та європейці обрали позицію, коли інформаційні ресурси мають виходити на консультації щодо перспектив розвитку мирного світу, а не війни.

Усе ж, чому Україна та Європа не протистоїть цим інформаційним війнам?

Росія значно краще фінансує свої інформаційні ресурси, ніж європейці. Ніхто в Європі не вкладає державні ресурси в інформаційно-пропагандистські кампанії, тим паче проти інших країн. Росія вкладає. У них є вільний потужний ресурс коштом нафтодоларів, газових схем, корисних копалин тощо. Це все мільйони доларів.

Усі російські ЗМІ фінансуються величезними корпораціями. Приміром, «Роснефть», «Газпром». У такій конкуренції виграти війну надзвичайно складно. Росія заполоняє Європу (і не лише її) потрібною їй інформацією. Приміром, нещодавно я був у Франції та Німеччині, там немає українських каналів, а російських – три. Фактично, українська позиція в цих державах не представлена.

Величезна фінансова, інформаційна потуга, робота спецслужб РФ, які мають гарний досвід ведення, зокрема й інформаційних війн, дають свій результат.

Росіяни не лише відверто використовують свої інформаційні ресурси, а відкривають чимало таких, де залучений іноземний капітал, подекуди навіть демократичного спрямування, але вони формують позицію підтримки Кремля. Це може бути й подача Росії не як агресора, а як країни, готової йти на конструктивні дії. Тож протистояти їм важко, але потрібно!

Катерина Братко

Схожі публікації
БезпекаНовини

На окупованій частині Донбасу може статися техногенна катастрофа через витік аміаку

БезпекаНовини

Через масштабну хакерську атаку постраждали 70 українських урядових сайтів

НовиниОригіналСуспільство

Новий Варшавський договір. Які російські війська присутні в пострадянських країнах

БезпекаНовини

МЗС Канади: Усі члени НАТО єдині у підтримці України