Євродепутати закликають до нових санкцій проти режиму в Білорусі

Європейські парламентарі рішуче засуджують постійне порушення прав людини білоруською владою. Під час дебатів у Європарламенті євродепутати та експерти обговорили міжнародні зусилля у розслідуванні порушень прав людини та пошуку справедливості для жертв у Білорусі. Вони намагалися знайти відповідь на запитання, як краще розв’язати кризу в тій країні.

Після того, як останні президентські вибори в Білорусі було очевидно сфальсифіковано, мало що змінилось у політичній системі цієї країни. Опозиція й надалі чинить опір, а Олександр Лукашенко ніяк не хоче позбутись звання останнього диктатора Європи. Його режим жорстоко порушує базові права людини, включаючи свободу думки, право на мирний протест. Політичні еліти здійснюють насилля, нехтуючи суспільною думкою та заперечуючи очевидні економічні втрати внаслідок санкцій, страйків тощо. Всупереч протестам режим продовжує існувати.

На думку багатьох експертів, нині існує алгоритм для подолання цієї кризи. Одним з ним може стати запуск “Московського механізму”, який передбачає створення місії на території Білорусі, що спостерігатиме за дотриманням прав і свобод людини. На дебатах виступив Вольфганг Бенедек, який є доповідачем у звіті ОБСЄ щодо порушень прав людини, пов’язаних з президентськими виборами в Білорусі. Бенедек зазначає, що намагання запустити “Московський механізм”  у Білорусі вже були у 2011 році. Проте все закінчилось провально через заяву Лукашенка, що, мовляв, Білорусь знайшла шлях до вирішення цієї кризи й без допомоги місії.

Бенедек, як і низка інших експертів, висуває свої пропозиції офіційному Мінську: він радить провести повторні  президентські вибори – чесні та прозорі – з залученням міжнародних спостерігачів, рекомендує зупинити насилля стосовно мирних протестувальників та випустити політичних бранців.

Варто нагадати, що від диктаторського режиму постраждало чимало людей. Починаючи з 9 серпня, кількість протестувальників невпинно зростала. Разом зі мобілізаційним потенціалом руху збільшувалася й кількість затриманих осіб. За даними МВС Білорусі, таких людей за останні кілька місяців налічується приблизно 28 тисяч. Близько двох третин з них було засуджено до 15-добового адміністративного арешту. Також не варто забувати, що все це відбувається на тлі світової пандемії Сovid-19. Десь 80% затриманих у Білорусі мають симптоми цієї хвороби. На жаль, адміністрація репресивних інститутів ніяк не сприяє запобіганню вірусу, навпаки – в більшості з цих закладів заборонено носити медичні маски та використовувати санітарні засоби захисту та протидії вірусу.

Проте коронавірус та арешти – не єдине, від чого страждають білоруси. У їхній країні   активно поширюється практика політичних переслідувань та залякувань громадян, серйозно працює цензура журналістської діяльності. Влада залякує населення, аби запобігти поширенню мітингів, і учасники мирних протестів часто стають об’єктами переслідувань, зазначила Євгенія Андреюк, юрист з прав людини та експерт Міжнародного комітету з розслідування тортур. У своїй доповіді вона згадує резонансну справу вбитого поліцією Романа Бондаренка. За  її словами, лікар, який розкрив медичні аспекти загибелі Романа, зараз перебуває під слідством, проти нього порушено кримінальну справу. Не краща ситуація і в журналіста, який уперше висвітлив трагедію загибелі Бондаренка: на нього теж заведено  кримінальну справу. Їм обом загрожує ув’язнення.

Чимало людей розчаровані як результатами протестів у Білорусі, так і підтримкою цієї країни з боку європейської спільноти. “Дії країн-членів ЄС супроти режиму Лукашенка є недостатніми”, – стверджує польський євродепутат Роберт Бедронь (фракція соціал-демократів). Він дотримується думки, що політика ЄС стосовно Білорусі приносить одні розчарування, попри великі очікування білоруських громадян. Бедронь уважає, що ЄС повинен посилити санкції проти режиму, сприяти міжнародному розслідуванню його злочинів.

Інший депутат Європарламенту, литовець Андрюс Кубілюс (фракція Європейської народної партії) пропонує втілити цю ідею в життя – утворивши так званий розслідувальний центр, який займатиметься збором доказів злочинів режиму, таким чином готуючи фундамент до майбутньої справи проти винуватців політичної кризи.

У своїй промові євродепутат Пятрас Ауштрявічюс (Литва, фракція “Оновити Європу”) зазначив:

• Я маю свій підхід до проблеми, він базується на трьох С: солідарність, сприяння, санкції. Наша солідарність має приносити більше допомоги, допомоги громадянському суспільству Білорусі, зокрема”

За його словами,, допомога державі в демократизації, в поширенні цінностей грає роль не менш важливу, ніж економічні санкції.

Отже, експерти запропонували кілька сюжетів розв’язання конфлікту в Білорусі:
– проведення повторних президентських виборів
– збільшення санкцій проти режиму
– солідаризація руху і як наслідок збільшення масштабу підтримки протесту

Який варіант підтримуєте Ви?

Опитування можна пройти тут

Денис Дзюбинський