НовиниОригіналСуспільство

Європа сподівається на демократичні зміни в Росії та Білорусі

protection of democracy

ЄС має зробити механізм санкцій більш ефективним, щоб краще захищати демократію, зокрема, в Росії та Білорусі. Про це йшлося під час відеоконференції “Захист демократії в Росії й Білорусі: погляд напередодні парламентських виборів 2021 року в Росії”, організованій фракцією Європейської народної партії в Європарламенті, форумом EU Neighbourhood East, Фундацією за демократичний розвиток (Foundation for Democratic Development) та Фондом Бориса Нємцова за свободу.

Протестувальники в Росії вийшли на вулиці насамперед тому, що виступають проти режиму Владіміра Путіна, а не через особисті симпатії до Алєксєя Навального, підкреслювали багато учасників конференції. «Це – початок загальнополітичного протестного руху, мета якого – зміна влади. Немає іншого рішення, як вимагати змінюваності влади. Так, не всі підтримують Навального, але він є тригером нинішніх протестів», – заявила Жанна Нємцова, донька вбитого російського опозиціонера, співзасновниця фонду Бориса Нємцова, журналістка.

Учасники конференції казали, що протести сильно помолодшали, на вулиці виходить здебільшого молодь 20-30 років. Соціолог Дєніс Волков, заступник директора Центру Левада в Москві розповів про зміни настроїв у суспільстві, які призвели до протестів. Він вказав на зменшення доходів і погіршення економічної ситуації, але насамперед на пенсійну реформу 2018 року, яку багато хто вважає несправедливою і яка «відкрила шлюзи, збільшила протестні настрої. За замовчуванням люди не вважають, що влада робить так, як вони хочуть», – каже пан Волков. Він підкреслив, що в російському суспільстві є очевидним розділення між молоддю та людьми похилого віку: останні все ще сподіваються на державу. Також є розділення між тими, хто користується соцмережами, та тими, хто дивиться телебачення, яке контролюється владою. За даними цього соціолога, від 30 до 50 відсотків росіян з різних причин не погоджується з політикою Кремля. Він уважає, що Навальний, як один із найяскравіших опозиційних політиків, цікавий тим, що говорить про майбутнє.

Муніципальні депутати Росії та активісти, які взяли участь у заході, наголошували: нині основним завданням є повернути віру людей у вибори й переконати їх приходити на дільниці. Тільки в цьому разі виборці зможуть впливати на результати, які при високій явці буде складніше фальсифікувати.

Сєргєй Мєдвєдєв, професор Вільного університету в Москві, політолог і журналіст, сказав, що наразі в Росії 12 тисяч затриманих – рекордна на сьогодні кількість. За його словами, на початок 21 року бачимо чітку картину двох диктатур – російської та білоруської. «Москва переїхала в Мінськ», – гірко жартує пан Мєдвєдєв. «Чи скоро виростуть у Путіна вуса Лукашенка?» – запитав опозиційний білоруський політик, директор центру «Європейський діалог» Анатолій Лебедько. Його співвітчизниця Ольга Ковалькова, активістка й співголова незареєстрованої партії Білоруська Християнська Демократія заявила, що в обох країнах ідуть незворотні процеси й що треба думати, як разом використати можливості, в тому числі на міжнародній арені. «Ми не в глухому куті й не в заморозці, а в передфінальному старті. Наше завдання – без насилля провести нові вибори, на яких серед кандидатів не буде Лукашенка…Важливо, щоб наша тема не щезла з порядку денного у Європі та США, – сказав Франак Вячорка, радник лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської. – На відміну від Росії ми вже перемогли на виборах, ми знаємо, що за нами – більшість».

Учасники онлайн-дебатів підкреслювали, що протести в Білорусі додали хоробрості російським активістам. Водночас оппозиційні діячі обох країн вказують, що потрібна певна підтримка й реакція Заходу, в тому числі розширені санкції проти окремих можновладців. «Ми розраховуємо на підтримку європейських партнерів і адміністрацію Байдена. Але основною опорою повинно бути громадянське суспільство. Якщо ж західні партнери хочуть нас підтримати, то це слід робити сміливіше», – сказав Анатолій Котов, представник Народного антикризового управління, органу білоруської опозиції. Він є колишнім чиновником і дипломатом, держслужбу Білорусі залишив у серпні минулого року через незгоду з політикою влади щодо демонстрантів. З ним солідарний Марсель Шамсутдінов з Казані, представник руху «Демократична альтернатива»: «Щодо підтримки Євросоюзу я можу сказати так: ми, звичайно, самі впораємося, але через покоління… Слід запровадити адресні санкції проти другого ешелону влади – губернаторів та їхніх заступників, які не дають санкції на проведення мітингів, арештовують журналістів. Санкції підірвуть основу авторитарного ладу».

«Люди в Білорусі й Росії бажають демократичних змін, вільних виборів, щоб висловити свою думку. Режим Лукашенка та режим Путіна – схожі. Брутальність і порушення прав людини відбуваються на такому рівні, що потрібні нові санкції, нові інструменти, щоб захистити права білоруських і російських громадян», – заявив Андрюс Кубілюс, євродепутат від Литви (фракція Європейської народної партії), співголова Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ.

З ним погоджується німецький євродепутат Міхаель Галер (фракція Європейської народної партії: «Санкції треба розширити, застосувати так званий «європейський акт Магнітського». У новий пакет слід додати в тому числі білоруських підприємців (причетних до придушення протестів – ред.). Я сподіваюся, що в моїй країні Німеччині також зміняться настрої й стосовно санкцій за газогін «Північний поток-2». Про необхідність адресних санкцій говорив і французький євродепутат Бернар Гетта (фракція «Оновити Європу»), а німецька євродепутатка від «зелених» Віола фон Крамон-Таубадель зауважила, що вона та її колеги-парламентарі дійсно намагаються тиснути на країни-члени ЄС щодо санкцій. Сєргєй Лагодінскій, євродепутат від Німеччини (фракція «зелених»), так пояснив ситуацію:

«Ми робимо все можливе, аби знайти шляхи впливу на наших російських партнерів. Санкції запровадити дуже важко, ми можемо цього вимагати…, але ініціатива має виходити від країн ЄС. Санкції зараз, так би мовити, залегалізовані, а вони повинні бути політичними. Бажання й бачення не завжди можна швидко здійснити.»

Загалом присутні на дебатах європарламентарі висловили однозначну підтримку демократичним крокам у Білорусі та Росії. «Дякую за вашу боротьбу за свободу. Це не тільки ваша свобода, але й наша свобода, наша боротьба проти диктатури у Європі… Ваша пропаганда говорить, що ми у Євросоюзі є русофобами. Але найголовніший русофоб  – це Путін, який боїться своїх людей, що хочуть говорити про свободу», – заявила Раса Юкнявічене, литовський європарламентар (фракція Європейської народної партії).  А її однопартієць, польський євродепутат Єжи Бузек, свого часу один із лідерів руху «Солідарність» подивився на події в Білорусі та Росії в історичній перспективі: «Я пам’ятаю, як 4 десятиріччя тому в моїй власній країні були дуже схожі ситуації… Ми ніколи не повинні забувати, що це означає – жити у демократичній країні. Ми повинні це цінувати. Ми повністю вас підтримуємо і підтримуватимемо».

Наталія Річардсон

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Україна та Європеїзація

НовиниСуспільство

Україна отримає від МБРР 2,5 млрд грн на боротьбу з COVID-19

БезпекаНовини

Контррозвідка СБУ викрила бойовика «ДНР»: він надає важливі свідчення про російську збройну агресію в Україні. ВІДЕО

НовиниСуспільство

У Чехії затримали людей, яких підозрюють в участі в боях на Донбасі проти української армії