Суспільство

ЄС стежить за справами проти Петра Порошенка

Однією з головних подій тижня, що минув, в Україні стало оголошення підозри народному депутату, п’ятому президенту України Петрові Порошенку.

Ця історія відразу ж переросла в гучний скандал, що вийшов далеко за межі держави. Обидві сторони конфлікту переконують у своїй правоті й запевняють, що опоненти порушують законодавство.

Вручили чи не вручили?

10 червня Петро Порошенко прийшов на допит у Державне бюро розслідувань, куди його викликали як свідка у справі про незаконне переміщення через державний кордон України картин. Це одна із понад двох десятків справ, у яких фігурує п’ятий президент. Усі вони були порушені правоохоронцями після складення Порошенком повноважень глави держави.

Як тільки Порошенко з’явився на допит, пресслужба Державного бюро розслідувань поінформувала, що прокурори офісу Генерального прокурора за дорученням генпрокурора Ірини Венедіктової повідомили експрезиденту про підозру в одній із розслідуваних справ.

За версією слідчих, перебуваючи на посаді глави держави, Петро Порошенко у 2018 році видав «явно злочинний наказ», яким схилив голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення влади та службових повноважень. Йдеться про призначення на посаду першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

«Ця справа була сформульована так, що Порошенко начебто з метою вкрасти гроші, тобто заробітну платню Семочка, призначив його в обхід процедури на цю посаду. Це абсурд. Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка вже говорив, що це «юридичний треш». Так воно і є насправді», – заявив адвокат Ілля Новіков.

Порошенко відмовився отримувати підозру, а його захист відразу ж відреагував на такі дії прокурорів, заявивши про їхню протиправність. Згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом, повідомлення про підозру народному депутатові України здійснюється генеральним прокурором (в.о. генпрокурора) або заступником генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ці посадовці можуть доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення.

Захисники Порошенка наголосили, що особа, яка почала зачитувати повідомлення про підозру усно, не представила своїх повноважень, тому експрезидент покинув будівлю Державного бюро розслідувань.

Історія з тиском на генпрокурора

Тим часом Порошенко разом із групою народних депутатів від своєї партії «Європейська солідарність» вирушили в Офіс генерального прокурора, щоб отримати підозру безпосередньо від Ірини Венедіктової.

Як заявила пізніше генпрокурор, парламентарії увірвалися в її кабінет, пошкодивши речі співробітникам охорони. Водночас Венедіктова зазначила: «Будь-які пропозиції, вказівки та вимоги народного депутата щодо досудового слідства неправомірні. Тому неправомірним є і тиск на генерального прокурора вимагати повторно повідомити про підозру, що фактично означає повторне вчинення процесуальної дії, яку вже було виконано в присутності адвокатів депутата в приміщенні ДБР».

У своєму зверненні генпрокурор вкотре наголосила, що розслідування проти Порошенка не є політичним. «Йдеться про виконання вимог закону, перед яким усі рівні, повагу до державних інститутів і верховенства права», – зазначила вона.

Тим часом і захист Порошенка, і члени партії «Європейська солідарність», і представники деяких громадських організацій в один голос заявляють, що чинна влада влаштувала політичне переслідування колишнього президента.

«Кінцевою метою Венедіктової є виконати політичне замовлення, щоб посадити Порошенка, як лідера опозиції. Зеленський відкрито казав про це на пресконференції. Він дав політичне завдання майже відкрито. Венедіктова це завдання виконує, поки не виходить, але вона дуже старається», – зазначив народний депутат Олексій Гончаренко.

Сам Петро Порошенко також переконаний, що його переслідують за вказівкою чинного глави держави, і саме він тисне на генпрокурора, а не депутати, які прийшли до неї в кабінет. «Венедіктова отримала чітку вказівку від президента Зеленського з вулиці Банкової. Ми переконані, що тут є склад кримінального злочину – втручання в діяльність Генерального прокурора з боку або Офісу президента, або президента. І сьогодні намагаючись це зробити, вони де-факто вручають підозру двом – Порошенку і Зеленському», – заявив п’ятий президент України.

Невідомі на кількох машинах

Наразі ніхто навіть не береться спрогнозувати, чим же закінчиться вся ця історія. Адже практично щодня в ній з’являються якісь нові обставини. Так, приміром, 12 червня депутати від партії «Європейська солідарність» подали до Офісу генерального прокурора заяву з вимогою зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного стеження за лідером політсили Петром Порошенком.

Напередодні неподалік від дому п’ятого президента було зафіксовано кілька автомобілів, у яких перебували невідомі люди. При цьому зазначається, що таких номерів, які були прикріплені на машинах, у базах даних просто не існує. Відповідно, у партії зробили висновок, що за Порошенком стежать спецслужби на автомобілях із номерами прикриття. Політики вимагають повідомити, хто віддав відповідний наказ.

ЄС стежить за розвитком подій

Експерти зауважили, що ще 4 червня, коли в ДБР повідомили про судове рішення стосовно силового приводу експрезидента на допит, уже за кілька годин на зустріч із Порошенком до офісу партії «Європейська солідарність» прибула низка послів європейських держав в Україні. Оглядачі прокоментували цю подію як застереження владі Зеленського з боку Європи проти переслідувань опозиції.

Тепер же, після оголошення про підозру, делегація європарламентаріїв у комітеті асоціації «Україна-ЄС» заявила, що Європейський парламент планує «пильно стежити» за справою проти Петра Порошенка.

Заяву підписали голова делегації Вітольд Ян Ващиковський, віцеголова Траян Башеску та голова делегації Європарламенту в парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ Андріус Кубіліус.

«Ця установа (Європейський парламент – ред.) вважає Україну частиною нашої європейської родини не лише через геополітичні причини, але й тому, що наші суспільства мають спільні цінності. Наша Угода про асоціацію засвідчує нашу відданість близьким та тривалим відносинам, що ґрунтуються на повазі до принципів демократії, верховенства права, доброго управління, прав людини та фундаментальних свобод. Серед наших спільних принципів є рівність усіх громадян перед законом, презумпція невинуватості та право на справедливий суд», – йдеться в документі.

Представники Європарламенту наголошують, що судовий розгляд повинен базуватися на фактах і не має використовуватися як «засіб політичної боротьби».

Раніше ще один депутат Європейського парламенту, впливовий литовський політик Пятрас Ауштрявічюс застеріг Офіс Президента Зеленського від політичного переслідування Петра Порошенка. Про це Ауштрявічюс написав на своїй сторінці у Твіттері: «Угода про асоціацію зобов’язує Україну повністю дотримуватися верховенства закону та інших основоположних принципів. Не може бути жодного політично мотивованого переслідування».

Показово, що попередній генеральний прокурор Руслан Рябошапка відмовлявся підписувати підозри в жодній зі справ проти Порошенка. Уже після звільнення з посади він зауважив, що відкриті провадження проти п’ятого президента «не витримують ніякої критики», і нічого перспективного в них він не бачить. На думку деяких експертів, саме відмова брати участь у тиску на Порошенка, влаштовуючи політичні переслідування, стала причиною звільнення Рябошапки.

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Помпео закликав усі держави світу покарати російських хакерів

ОпініяСуспільство

Російська журналістка: «У моїй смерті прошу винити Російську Федерацію»

НовиниСуспільство

На Луганщині 10 листопада відкриють новий контрольний пункт в’їзду-виїзду

НовиниСуспільство

Очікувана тривалість здорового життя в Україні виявилася найкоротшою серед європейських держав