Безпека

Європейські рупори Кремля 2

«Promote Ukraine» разом з «Міжнародним центром протидії російській пропаганді» продовжує досліджувати союзників РФ у Європі. Там росіяни не обмежуються так званим іномовлення на інші країни, чи навіть поширенням фейкової інформації. Вони шукають і знаходять, а потім підтримують тих, хто стає системним ретранслятором російської пропаганди, і водночас є своїм для суспільства, в якому діє. Це системна і тривала робота, але і результат відповідний. Отже, і протидіяти такій роботі можна теж тільки системно.

Сьогодні разом з експерткою Валентиною Биковою ми відправимося до Великобританії. Це одна з найбільш недружніх країн для агресора. Твердо і послідовно підтримує Україну, крім того має до РФ і власні рахунки. Тим більше цікавим є вплив на громадську думку у цій країні. Тож на які сили варто спиратися Кремлю в З’єднаному Королівстві?

«Перший союзник – це «Британська національна партія» (BNP) – праворадикальна політична партія, яка публічно демонструє підтримку політики Путіна. Для неї характерна жорстка партійна структура. Електорат партії в основному представлений нижчими верствами середнього класу, робітниками, а також британцями, які потребують соціальної допомоги. Лідер партії – Нік Гріффін, британський політик, колишній голова Британської національної партії і колишній депутат Європейського парламенту від Північно-Західної Англії. Брав участь як спостерігач на виборах до Держдуми 2011 року і заявляв, що «російські вибори набагато справедливіше, ніж вибори у Великій Британії», – розповідає Валентина Бикова, медіаекспертка, аналітикиня «Міжнародного центру протидії російській пропаганді».

Наступна – «Партія незалежності Сполученого Королівства» (UKIP) – політична партія Великої Британії, що вимагає виходу країни з Євросоюзу і дотримується консервативних поглядів. Багато членів відкрито виявляють своє захоплення Путіним і свою підтримку його дій у Сирії.

Найджел Фарадж – лідер партії з 2010 по 2015 рік, член європарламенту, постійний гість російських ЗМІ. Зокрема, в 2015 закликав нідерландців проголосувати на референдумі проти ратифікації «Угоди про асоціацію» між Європейським Союзом та Україною.

У свою чергу, аналітичний центр «Bruges Group»  публікує пропагандистські матеріали відповідно політики Кремля, для підготовки яких Росія оплачує відрядження його співробітників. Наприклад, у відео їхньої поїздки до Росії, опублікованого «Bruges Group», керівник групи  Роберт Олдз  описав український уряд, як «хунту». І запитав, чи слід анклаву далі «розширювати свої кордони, щоб певним чином звільнити територію від панування Києва».

Також Олдз публічно підтримав анексію Криму Росією і поклав на Захід провину за «кризу в Україні».

Ще один гравець на «російському полі» – «The Bow Group» – найстаріший аналітичний центр «Консервативної партії «Великої Британії. Його керівник Бен Харріс був одним з основних доповідачів в Москві на міжнародному форумі «Багатодітна сім’я і майбутнє людства». Він підтримав російські антигейські закони і засудив атмосферу страху, створену ЛГБТ у Великобританії. Переліт Харріса-Куїні до Москви було оплачено Фондом Св. Андрія Первозванного — швейцарською благодійною організацією, яка має тісні зв’язки з Путіним.

Пізніше The Bow Group опублікувала доповідь із закликом скасувати санкції проти Росії, а нещодавно закликала британський уряд тісніше співпрацювати з російською розвідкою.

Італійські «Голоси»

Тепер поїдемо до Італії. Вона особливо важлива для України. Тут проживає чисельна українська діаспора, і саме в Італії, в результаті успішної інформаційної операції російських спецслужб, було засуджено Віталія Марківа.

Знайомтеся – Сара Реджінелла, з міста Анкона, психолог. У 2015 році поїхала до окупованого Донбасу. Поїхала звичайно незаконно, зокрема і як фотокор Андреа Роккеллі, у вбивсті якого звинувачують Віталія Марківа. Метою вояжу було «знімання документальних фільмів щодо поведінки людини під час збройного конфлікту». І Сара справді зняла 4 фільми: «Я – італійка», «Голоси», «Часи Донбасу» та «Початок війни. Психологія конфлікту».

Ось як автори описують фільм «Голоси»: «невеличкий фільм про життя на Донбасі в період громадянської війни. Фільм знімався європейцями і для європейців. Сара Реджінелла намагалася прорвати інформаційну блокаду і показати жителям ЄС реальну картину того, що відбувається на Донбасі».

У грудні 2015 італійка відвідала регіональний виконком «Єдиної Росії» в м. Уфа, де зустрічалася з депутатом Думи Анваром Махмутовим та членом парламенту республіки Башкортостан Костянтином Кануніковим, з якими  обговорювала політичну ситуацію в Україні та  Сирії.

Тоді Реджінелла заявила, що вона має на меті зняти фільми про Донбас, в яких буде висвітлена реальна ситуація і показано, що вона на сході України є виключно внутрішнім конфліктом.

Також  Сара досить часто відвідувала окуповану частину України,  зустрічалася з представниками російського духовенства, окупаційної влади  та звичайними бойовиками окупантів. Разом з цим, вона підтримувала російську пропаганду про те, що Захід та США створили конфлікт на Сході.

Вже у травні 2016 Посол України в Таллінні Віктор Крижанівський звернувся до естонської влади з проханням не допустити показу на території Естонії знятого італійським режисером Сарою Реджінелла фільму «Часи Донбасу». Оскільки цей фільм є частиною ідеологічної гібридної війни РФ і покликаний спростовувати російську військову агресію проти України. Щоправда, безуспішно, фільм в Естонії показували, так само, як і в інших країнах Європи. І напевно, це не остання творча робота сеньйори Реджінелли з поширення російської пропаганди в Європі.

Заключну частину статті читайте  12 червня.

 

Наталя Толуб

Схожі публікації
БезпекаНовини

Президент України хоче вивести на новий рівень розмову про гарантії безпеки для України

БезпекаНовини

Українські військові планують закупити американські винищувачі

БезпекаНовини

ЄC знову закликав Росію повернутися до складу Спільного центру контролю та координації на Донбасі

БезпекаНовини

НАТО створить космічний командний центр у Німеччині для протидії з боку Росії та Китаю