Аналітика та дослідженняСуспільство

«Години для літніх людей»: чи правомірні обмеження в Україні?

Old people Ukraine

Головний санлікар України Віктор Ляшко  розповідає ЗМІ про можливі карантинні обмеження за віковим цензом: «Ми хочемо порекомендувати встановити годину для літних людей. Порекомендувати суб’єктам господарювання, які здійснюють торгівлю, аптекам та іншим магазинам запровадити час, наприклад, з 10-ї до 12-ї, коли б ми усі розуміли, що це час для людей 60+ років». Наскільки це правомірно?

Стрімке поширення коронавірусної інфекції в Україні та світі змушує владу шукати альтернативні рішення для зменшення кількості інфікованих. Це призводить до  посилення карантинних обмежень, і, як наслідок, обмеження окремих прав і свобод. На сьогодні влада розглядає можливість запровадження спеціальних годин відвідування магазинів та аптек для громадян віком від 60 років, які складають основну групу ризику, адже більшість летальних випадків припадає саме на цю категорію осіб. Йдеться про встановлення кількох годин на добу, протягом яких літні люди зможуть купити ліки та продукти харчування. Але чи дійсно такі заходи є необхідними, і чи не буде це дискримінацією за віком? Спробуємо відповісти на ці питання.

«Згідно статті 24 Конституції України, усі громадяни, незалежно від віку, мають рівні права і свободи. Також, відповідно до статті 64-ї, права і свободи громадянина не можуть бути обмежені, окрім окремих випадків (уведення надзвичайного або воєнного стану). В України, на даний час, нема ні надзвичайного, ні воєнного стану. Тож, таке рішення може мати лише рекомендаційний характер. Інакше, наслідком обмеження права на пересування може стати виникнення інших загроз, наприклад, коли літні люди не зможуть реалізовувати свої майнові та інші права в такому ж обсязі, як громадяни інших вікових категорій. Тобто, створюються нерівні умови доступу до матеріальних благ», – коментує Віктор Філатов, аналітик Правозахисної групи СІЧ.

Яка мета переслідується державою? В даному випадку, убезпечити літніх людей від ризиків захворіти. Нагадаємо, що йдеться лише про рекомендації суб’єктам господарювання, а не про наказ. Тобто, власники крамниць і магазинів самі будуть вирішувати питання про часове обмеження для літніх людей.

Але що ж тоді виходить? Влада перекладає право приймати остаточне рішення на самих суб’єктів господарювання. Останні, звісно, не будуть квапитися виконувати такі рекомендації, адже в їхніх інтересах отримати прибуток. Також виникає логічне питання: чи не будуть такі нововведення обмеженням прав підприємців на свободу діяльності, адже по факту держава може впливати на обсяги продажів продуктів або ліків. Може виникнути ситуація, коли підприємці будуть звертатися до суду з позовами про неправомірність такого рішення. В рекомендаціях не враховано, що багато людей віком від 60 років все ще працюють і не матимуть можливості в робочий час відвідувати магазини і аптеки. Якщо звернути увагу на європейський досвід, то він демонструє, що такі обмеження дійсно можливі.

«Подібний досвід вже використовується у Великій Британії, Норвегії, Австрії, Німеччині, Італії, Канаді та деяких інших країнах Європи. Там мережі супермаркетів за вказівкою влади встановлюють для пенсіонерів спеціальні години для здійснення покупок. Таким чином, вони намагаються зменшити контакти цієї категорії осіб з іншими покупцями. При чому, самі торгівельні мережі закликають інших покупців відмовитися від покупок в цей час, щоб літні люди могли спокійно придбати усе  необхідне. Як правило, такі години надаються одразу після відкриття магазину, щоб літні люди придбали усе необхідно з мінімальним ризиком зараження. Але це стосується тільки магазинів. Щодо аптек, наприклад, літній людини може стати зле у будь-який час доби, як і особі, яка належить до інших вікових категорій. Тому тут недоцільно їх розводити за ознакою часу», – вважає Віктор Філатов.

Підводячи підсумки, додамо, що уряди європейських країн, крім обмеження за часом, вводять багато зручних електронних сервісів для людей похилого віку, компенсуючи обмеження окремих прав. Тобто, вони мінімізують негативні наслідки від введення спеціального правового режиму карантину. Про це варто пам’ятати і нашій владі, адже ефективна політика протидії коронавірусній інфекції – не тільки примус і обмеження, а й сервісний супровід та додаткові соціальні гарантії. Тож, замість обмеження доступу до офлайн послуг, держава має розширювати і стимулювати доступ до онлайн послуг для літньої категорії громадян.

 

Катерина Леонова

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Київ готує санкції проти австрійських архітекторів за будівництво театру у Криму

НовиниСуспільство

Поліція помітила іноземний слід у провокаціях з угорцями в Закарпатській області

НовиниСуспільство

ЗМІ: Проведення Ради асоціації Україна-ЄС відкладено

Аналітика та дослідженняСуспільство

Українці щасливіші, ніж 9 років тому