Аналітика та дослідженняОригіналСуспільство

Карта кібершахрайств: як ошукують користувачів в Україні та ЄС

Cybercrime in work

За останні пів року 45% українців, що купують в інтернеті, стикалися зі спробами онлайн-шахрайства. Така кількість відповідає показникам активності кіберзлодіїв у країнах ЄС.

OLX Україна спільно з колегами OLX Group з 4 країн провели паралельні онлайн-опитування серед 100 тис. респондентів щодо безпеки в інтернеті. Воно показало, що з 2020 року кількість атак у кіберпросторі проти українців збільшилася удвічі. Водночас користувачі зі всіх країн, де проводили опитування, все ще не хочуть звертатися в поліцію через кіберзлочини під час шопінгу.

Зокрема, з 2020 року кількість українців, що потерпали від шахрайства під час будь-якого шопінгу в інтернеті, збільшилася з 22% до 45%, “обійшовши” мешканців Болгарії та Португалії. Там цей показник складає 40%. Проте в Україні не найвищі показники з кібершахрайства. Наприклад, у Польщі з фішингом мали справу 50% користувачів, а в Румунії — 60%.

При цьому найбільш обізнаними про шахрайство з фейковими сайтами (фішинг проти покупців та продавців) виявилися жителі Румунії — 79%. В Україні ж цей показник складає 48%, а в Польщі — 54%.

Українці стали більш уважними

Важливо зазначити, що 76% українців, які зіштовхнулися з фішингом  у 2021, — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки. У 2020 році ця цифра була менша на 14 відсоткових пунктів (62% не втратили гроші).

У порівнянні з аналогічним опитуванням OLX у 2020 році, серед наших громадян значно знизилася частка українців, які звернуться до поліції. Однак після зустрічі з шахраєм представники перелічених країн ЄС та України поводяться однаково: більшість намагатиметься розв’язати проблему самостійно, а до поліції чи місцевої влади звертатиметься тільки кожний десятий.

Що ви робите, якщо стикаєтесь із шахрайством в інтернеті?

(оберіть декілька варіантів)

Україна Польща Болгарія Португалія Румунія
Звертаюся до Служби підтримки онлайн-ресурсу 17% 24% 13% 14% 17%
Звертаюся до Поліції 10% 9% 10% 10% 13%
Не роблю нічого 26% 19% 77% 76% 70%

Звідки надходять шкідливі посилання?

Цікаво, що й жителям Польщі, і українцям у переважній більшості випадків сторонні посилання на шкідливі сайти надходили у месенджери:

  • У Польщі 83% опитаних отримували шкідливі посилання у WhatsApp, натомість в Україні – це був Viber і теж — 83% від усіх атак.
  • Фішингове посилання отримали через SMS тільки 6% респондентів в Україні та 18% — з Польщі.
  • За допомогою спам-розсилки через пошту атакували 2% опитаних в Україні та 10% — в Польщі.

59% користувачів з Румунії, Португалії та Болгарії відповіли, що припинили розмову, отримавши фішингове посилання. Натомість у Польщі респонденти знають, що не варто повідомляти стороннім особам платіжні дані (79%) та відкривати посилання від малознайомих людей (75%).

“Загалом, за даними Всесвітнього економічного форуму, кіберзагрози вже увійшли до 5-ти головних ризиків для світової економіки. Низький рівень довіри та відносно невелика кількість звернень до поліції як у ЄС, так і в Україні створюють широкий простір для шахрайських дій. Зараз вже 40% українців знають, що надіслані посилання від малознайомих людей можуть бути шахрайською атакою, тому не відкривають їх і не обговорюють фінансові питання в месенджерах. Водночас у Польщі  такі знання мають 75% користувачів, і українцям точно є до чого прагнути в плані особистої кіберграмотності”, — зазначив Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

 

Наталя Толуб

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Минулого року в Україні засудили понад 80 організаторів фейкового «референдуму» на Донбасі у 2014-му

НовиниСуспільство

Перед судом постане колишній український військовослужбовець, який допомогав російським військовим

НовиниСуспільство

Росію звинуватили в поглибленні газової кризи в Європі

НовиниОригіналСуспільство

Новий Варшавський договір. Які російські війська присутні в пострадянських країнах