Суспільство

Крим без правил

Crimia court Russia

Станом на листопад 2019 року 20% суддів в Криму і місті Севастополі були громадянами РФ. Таким чином, на сьогоднішній день, грубо порушуючи норми міжнародного права, як мінімум 104 іноземних громадянина здійснюють «правосуддя» на окупованій території. І без згоди на це України. Українська гельсінська спілка з прав людини, Регіональний центр прав людини та  експертно-аналітична група Chrot провели дослідження про судочинство в умовах окупації Криму.

Його результати  з усією очевидністю підтверджують той факт, що Російська Федерація не виконує покладених на неї, як державу-окупанта зобов’язань у сфері правосуддя. І проводить політику, спрямовану на заміщення колишніх українських суддів власними громадянами. Вони відверто порушують громадянські права  в Криму, переслідують цивільних осіб з політичних і релігійних мотивів.

Державна зрада у 2014

Вкрай нестабільна політична ситуація, яка склалася на півострові в період з кінця лютого 2014 року, впливала на функціонування судів на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Формально вони все ще залишалися українськими, проте всередині самих судів вже відкрито розглядалася можливість «приєднання» півострова до РФ. З будівель судів були зняті прапори України. Вони були прибрані також з більшості залів судових засідань. Судді стали відкрито ігнорувати норму законодавства України про використання державної мови, використовуючи російську під час судових засідань.

Ще до прийняття закону про «входження Криму до складу РФ», в багатьох судах зазвучали заклики до вивчення законодавства РФ і переходу до судочинства на його основі. До цього, зокрема, відкрито закликав суддів голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим В. Чорнобук. Пізніше він один із перших прочитав кримським суддям лекцію про «запровадження в російське законодавство», а керований ним суд розмістив на своєму сайті (на домені gov.ua) російський герб і посилання на сайт президента РФ.

Лише деякі судді демонстрували в цей складний кризовий час витримку і вірність присяги, і продовжували розгляд справ на основі українського законодавства. Більшість з них у подальшому залишили територію півострова і продовжили працювати суддями на материковій Україні.

Варто зауважити, що у перші місяці окупації Криму для «осіб, що заміщають посади суддів» на території півострова, проводилися численні семінари з вивчення законодавства РФ і правової практики російських судів. У той же час, більшість суддів розуміли, що рівень їхньої компетенції в російському праві не може зрівнятися з суддями з РФ. І в майбутньому їм буде складно конкурувати з ними на рівних в питаннях призначення на посади. Тому деякі судді бачили вихід у можливості «вислужитися» перед російською владою, шляхом прийняття вигідних для них рішень. Тим самим розраховуючи на збереження статусу судді після закінчення так званого «перехідного періоду».

Щодо суддів, які залишилися на окупованій території АР Крим та міста Севастополя, перейшли на службу РФ і продовжили здійснювати правосуддя під її юрисдикцією – генеральною прокуратурою України були відкриті кримінальні впровадження. А саме за статтею 111 Кримінального кодексу України – державна зрада. Повідомлялося, що 276 колишнім кримськими і севастопольським суддям було оголошено про підозру.

Окуповане правосуддя

Аналіз системи судочинства в АР Крим та місті Севастополі станом на момент початку окупації (з урахуванням наступних змін в українській системі судочинства), дозволяє прийти до висновку, що вона має суттєві відмінності від української.

Трансформація української системи судочинства в російську була розпочато РФ негайно, після прийняття на законодавчому рівні рішення про «приєднання Криму» і тривала вона протягом трохи більше 10 місяців. За цей час:

– був ліквідовано інститут слідчого судді (що існував в Україні з 2012 року);

– зупинена діяльність адміністративних судів;

– створено військові суди, яких не існує в системі українського судочинства;

– був впроваджений інститут мирових суддів, не притаманний українській системі судочинства, і створена система світової юстиції на півострові.

З переходом судів на «рейки російського правосуддя», у кримчан почалися чисельні обшуки, «облави» та арешти. Наприклад, під час масових обшуків у татар у березні 2019 року підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов у спеціальній заяві публічно підтримав дії ФСБ:

«Уряд республіки повністю підтримує вжиті заходи. Дякую правоохоронцям за професійну, системну роботу. Всі слідчі дії ведуться в межах закону, в межах раніше порушених кримінальних справ. Будь-які розмови про нібито репресії, розгорнуті на півострові, брехня і демагогія, спроба надати справі політичного забарвлення. Злочинність та екстремізм не мають національності та релігійної належності. Всі учасники заборонених організацій, які працюють в інтересах іноземних держав, відповідатимуть згідно з законами Російської Федерації, незалежно від національності».

Заступниця директора по Європі та Центральній Азії Human Rights Watch Тетяна Локшина розповіла Крим.Реалії про свої враження від моніторингової поїздки до Криму після масових арештів 2019 року.

«Напевно, найбільше запам’ятався рівень людського горя, який захльостував. Сім’ї, які в один момент втратили годувальників, чоловіків, батьків. Ці арешти, які ми документували минулої весни, були, звісно, політичними. Людей заарештовували за їхню громадянську позицію, за їхню незгоду з російською окупацією. У цій ситуації для нас саме арешти весни минулого року стали робочим пріоритетом, тому що нічого подібного відбуватися не повинно. Але ось минуло вже дуже багато часу, а люди залишаються в ув’язненні за надуманими, політично мотивованим звинуваченнями. Зараз їхня доля викликає особливе занепокоєння, тому що всі ми опинилися в ситуації кризи з коронавірусом, і особливо вразливі саме люди, які перебувають у закритих установах, зокрема у СІЗО».

У свою чергу, 27 липня 2020 року до Міжнародного кримінального суду передали інформацію про 3952 жертв порушення прав власності у Криму. Повідомлення було підготовлене Регіональним центром прав людини та прокуратурою Автономної Республіки Крим на основі моніторингу судових рішень.

Загалом ідентифіковано 250 жертв, у яких знесли нерухому власність. У 3 702 людей російська влада вилучила земельні ділянки загальною площею як мінімум 355 га. Основними аргументами окупантів при зверненні постраждалих у суд були: незаконність передачі земельних ділянок у власність; відсутність оригіналів потрібних документів в архівах на півострові; віднесення земель до місць особливого режиму (після 2014); «незаконність» дозволів на будівництво, виданих українськими органами.

Ось таке «окуповане правосуддя».

 

 

Наталя Толуб

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

В Угорщині натякнули на відновлення блокування євроатлантичної інтеграції України

НовиниСуспільство

Москва не хоче додаткових зовнішніх ініціатив щодо Донбасу

ОпініяСуспільство

Поствиборчі нотатки: чому була низькою явка в Україні?

НовиниСуспільство

Суд зняв очільника Національного антикорупційного бюро України