Огляд Україна БрюссельСуспільство

Марк Андріс: «Україна повинна знайти власний шлях до успіху»

В інтерв’ю з Головою Агентства з питань інновацій та підприємництва Фландрії (Vlaio) Марком Андрісом ми спробували розкрити секрети успіху бельгійської економіки. На його переконання, інноваційний підхід та відповідальний бізнес – головні передумови економічного зростання та добробуту. Надзвичайно важливим є те, що кожний наступний уряд продовжує успішні ініціативи попередників, а не припиняє їх.

Шановний пане Андрісе, щиро дякуємо за зустріч та згоду дати інтерв’ю. Перше запитання, що спадає на думку: чи маєте Ви особливі стосунки з Україною?

Ми з Мартою (одна з інтерв’юерів – ред.) знайомі з моєї попередньої роботи, де я пропрацював чотири роки. Я був головою адміністрації колишнього прем’єр-міністра Фландрії, який також відповідав за міжнародну торгівлю. Моя теперішня посада не передбачає тісних зв’язків з Україною. Є деякі моменти, пов’язані з міжнародною діяльністю нашого офісу, однак загалом зв’язки Vlaio з Україною достатньо обмежені. Але звичайно ми цікавимося тим, що відбувається в країні, яка межує з Євросоюзом (ЄС), яка так часто фігурує у новинах і з якою пов’язані можливості розвитку бізнесу наших компаній.

Ви кажете, що відносини дещо обмежені. Чи пов’язано це з санкціями щодо Росії, які також мають певні наслідки для України, чи з кризою загалом?

Санкції та загострення відносин між Україною та Росією, що переросли у кризу між Росією та ЄС – дуже важлива тема, оскільки вона впливає і на частину фламандської економіки. Передусім це стосується сільськогосподарського сектору, зокрема вирощування фруктів. Значна частина наших відомих фламандських груш експортувалася до Росії. Але коли Росія впровадила санкції проти ЄС, фламандські груші вже не постачаються до Росії, а це має серйозні наслідки для економіки.

Чи відомі Вам випадки, коли компанії намагалися обійти санкції, продаючи товари через треті країни?

Мені такі не траплялися. І це не є предметом нашої компетенції. Важливо пам’ятати, що ми –  фламандське агентство з інновацій та підприємництва. Отже, наше головне завдання – розвивати нове підприємництво у Фландрії, зміцнювати наявних підприємців. Особливо якщо в них є наміри рости і розвиватися. Також нашим завданням є промоція інновацій, особливо у контексті валоризації економіки.

Наші колеги з Департаменту інвестицій та торгівлі Фландрії (FIT) розвивають фламандську торгівлю, привертаючи увагу іноземних інвесторів до фламандців та закликаючи підтримувати фламандські компанії, коли вони виходять на міжнародні ринки задля інтернаціоналізації. Це дотичні сфери співпраці Vlaio і FIT. Але,звичайно ж, ми тісно співпрацюємо.

Ви надаєте підтримку компаніям, які залучені у специфічних галузях? Можете навести приклад?

Немає якогось одного сектору, у якому ми б спеціально стимулювали інновації. Кожна фламандська компанія може звернутися по підтримку свого інноваційного проєкту. Немає галузей економіки, які б ми не підтримували, хіба що сільське господарство, бо воно не належить до сфери наших компетенцій. Компанії з усіх інших галузей можуть подавати заявки на гранти.

Чи є пріоритетні сфери, наприклад, кібербезпека, яка є дуже нагальною в наш час?

Фламандський уряд розробив план дій щодо штучного інтелекту та план дій з кібербезпеки. Під ці плани передбачений бюджет, і його частина – для компаній з різних галузей, які запропонують інноваційні проєкти. І це можуть бути компанії з різних галузей: як ми бачимо, штучний інтелект вже стосується не лише інформаційних технологій, а й усіх інших галузей. Звичайно, необхідно визначати пріоритети, оскільки відповідно до плану дій щодо штучного інтелекту ми передбачаємо більше коштів на такі проєкти.

Крім того, фламандський уряд визначив шість провідних галузевих кластерів. Кластери – це групи компаній, які об’єднуються, щоб разом створювати інновації. Ми підтримуємо такі кластерні організації, а також закладаємо частину нашого бюджету на проєкти, що подають провідні галузеві кластери. Це – проєкти, спрямовані на сталий розвиток хімічної промисловості, харчового та сільськогосподарського сектору, енергетики, матеріально-технічного забезпечення. На проєкти, що їх подають компанії з цих галузей, закладена окрема частина нашого бюджету, однак на проекти з інших галузей також вистачає коштів.

У яких міжнародних асоціаціях ви берете участь та чого може повчитися у них Україна?

Ми – агентство з інновацій, і я знаю, що в більшості країн-членів ЄС та й в інших державах є агентства з питань інновацій. Існує потужна мережа таких агентств – у межах та поза межами ЄС. Це – TAFTIE. І ми є активними членами цієї організації. Ця структура відкрита для членства агентствам з інновацій і з країн-членів ЄС, і з інших держав. Наскільки я знаю, серед учасників цієї асоціації ще немає агентства з України.

А це можливо для України?

На мою думку, так. Україна – європейська країна, з якою ЄС підписав Угоду про асоціацію. Однак є певні стандарти, яким має відповідати претендент на членство, а також процедура, яку має пройти нове агентство для вступу. А потім інші члени повинні вирішити долю нового кандидата. Я не володію інформацією, чи вже булообговорення стосовно України. Але що принципово важливо: до TAFTIE приймають лише агентства, більш-менш незалежні від уряду країни, тобто ті, які не є міністерствами.

З огляду на останні демократичні зміни в Україні ми вже звикли висловлюватися про нашу країну як про колиску інновацій. Запускається та реалізується багато нових проєктів. Вам щось відомо про це?

Гадаю, що про це ми не знаємо ні у Фландрії, ні у ЄС. Якщо таке відбувається у країні, яка межує з ЄС, фламандський бізнес має знати про це. Можливо, одним із завдань НУО «Promote Ukraine» є розвивати цю історію? Чесно кажучи, якщо люди у Фландрії й читають про Україну у бельгійських або міжнародних газетах, то це радше матеріали про корупцію, політичні перипетії… За останні два роки ми небагато чули про Україну. Думаю, що це й відлякує багатьох потенційних інвесторів. Але якщо у сфері інновацій відбуваються позитивні речі, наприклад, в університетах, або ж створюються нові компанії, які є інноваційними, було б чудово привернути до цього увагу спільноти, особливо підприємницької. Тому що саме це і зможе дати вам поштовх та викликати позитивний інтерес до України.

Колись Бельгія також була достатньо корумпованою країною. Наприклад, деякі люди кажуть, що ще роківдесять тому вони могли піти на пиво з інспектором і «повирішувати» питання. Як вам вдалося подолати це? Це якось пов’язано з автоматизацією?

Я оце говорю про Фландрію та її промисловість. Були довгострокові інвестиції декількох урядів, що змінювали один одного. Починаючи з 1980-их років кожен наступний уряд серйозно зосереджувався на промисловості, її оновленні та впровадженні інновацій. І якщо знову згадати 1980-ті, тоді економіка Бельгії була в поганому стані, з високим рівнем безробіття, коли багато видів промисловости занепадало (закривалися шахти, текстильні підприємства). Панували часи поганих новин – і в Бельгії, і в багатьох країнах Європи. Тоді фламандський уряд сказав: ми прагнемо інвестувати в третю промислову революцію, у нові технології, але водночас ми хочемо відкрито обговорювати це з громадянами.

Це було більш ніж 30 років тому. І з того часу кожен наступний уряд не облишав цієї політики – інвестування у центри стратегічних досліджень, такі як IMEC (хаб міжнародних досліджень та інновацій у сферах наноелектроніки та цифрових технологій – ред.), який нині відомий у всьому світі. Він був заснований більш ніж 25 років тому, і лише тепер ми бачимо його результати. Тобто це потребує часу. Дуже важливо: якщо чинний уряд робить правильні кроки, то його наступник не робитиме чогось принципово іншого. Я вважаю, що необхідно продовжувати інвестувати у правильні речі: наприклад, сьогодні Фландрія успішна в біотехнологіях, компанії конкурентоспроможні, і ми постачаємо нові продукти на міжнародні ринки. Але основи всього цього були закладені не вчора, а багато років тому. І це пояснює наш економічний успіх і наявність у нас потужних інноваційних компаній.

Ми можемо говорити про перезавантаження менталітету? Коли люди припинили робити бізнес через своїх друзів-політиків? У нас в Україні це велика проблема.

Так, справді, ставлення людей змінилося. У 1970-их роках, коли людям щось було потрібно від влади, вони зверталися до її представників. Ось, наприклад, щоб провести телефонну лінію, вони домовлялися про зустріч з політиками або кимось, хто міг би пришвидшити розв’язання питання. Зазвичай, люди, які просто офіційно зверталися, щоб отримати телефонну лінію, змушені були чекати майже до року. А ті, хто не хотів чекати так довго, намагалися вийти на людей при владі, щоб ті допомогли. Але то були часи, коли функціювала лише одна державна телефонна компанія. Тепер такої монополії вже немає. Ті, кого ми називаємо «друзі в політиці», це переважно «я знаю одну людину, у неї є знайомий, знайомий якого може розв’язати моє питання». Такий менталітет направду змінився.

І це завдяки тому, що зникли монополії?

Мені здається, що то було дуже важливо, як і те, що змінилися підходи в державних компаніях і структурах. Описаний вище підхід не зміг би прижитися у такому агентстві, як наше. Ми – професійні кадри, дотримуємося чітких процедур щодо надання послуг. Тобто відбувся перехід до надання професійних адміністративних послуг. Державні компанії конкурують з приватними, і вони вже не можуть дозволити собі працювати за старими схемами й змушувати людей очікувати так довго.

Ще одне перезавантаження ментальности відбулося щодо самого підприємництва, ставлення до якого залишало бажати кращого. Ще 5-10 років тому не так багато людей хотіло починати власний бізнес. А тепер ми бачимо, що студенти, які ще навчаються, вже починають свій бізнес і сприймають його як перспективу своєї кар’єри.Кількість нових стартапів нині вражає, і я переконаний, що це успіх.

Це також про здатність брати на себе відповідальність. І про сплату податків… Як Бельгійський уряд змушує людей платити податки?

Для мене це норма, що кожен платить податки. Ми живемо в країні, де важливими є адміністративні послуги, і ці послуги забезпечуються податками. Люди можуть ходити до школи, користуватися громадським транспортом, дорогами й аеропортами. За це має хтось платити. Стягування податків забезпечує функціональність уряду. Ми звичайно, можемо говорити про рівень податків. Якщо ви вийдете на вулицю і запитаєте людей, чи вони багато платять податків, їх відповідь буде: «Так, дуже багато». Можна ініціювати політичну дискусію щодо зменшення податків. Я вважаю, що вони не повинні бути дуже високими, щоб у людей залишалася мотивація працювати. Але сплата податків – це відповідальність кожного громадянина, а корпоративна соціальна відповідальність – це платити справедливі податки. І більшість серйозних підприємців дотримуються цього принципу.

Між Бельгією та Україною можна провести доволі багато паралелей. Обидві країни багатомовні. У вас є Фландрія та Валлонія, де фламандці кажуть, що вони платять за валлонців. Як ви розв’язали цю проблему?

Це – політичне питання. Я можу говорити про Бельгію, але нічого не можу казати про Україну. В результаті успішної державної реформи двом регіонам – Фландрії та Валлонії, а також Брюссельському округу – було надано широку автономію. Для фламандців це спрацювало – економіка стала потужнішою. Ми змогли реалізувати особливу модель економічної політики, яка відрізняється від політики Валлонії. З Валлонією – інша історія. Про це свідчать цифри. Але Валлонія повинна віднайти власний шлях. Є багато викликів, зокрема для Валлонії – це високий рівень безробіття. Але й уряд, і промисловість повинні віднайти власний шлях, ми не маємо права казати їм, що робити. Так само з Україною. У неї має бути свій шлях до успіху. У яку сферу інвестувати? Ніхто вам не скаже, що робити. Але, звичайно, вам потрібні інвестиції, сильна політика і надзвичайна підтримка суспільства та промисловости, щоб стати успішною країною у світовій економіці.

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Конституційний Суд України запідозрили в грі на боці корупціонерів

ОпініяСуспільство

Нікарагуа – рівноцінний партнер Росії

НовиниСуспільство

Лукашенко звинуватив Литву і Польщу в фінансуванні мітингів у Білорусі

НовиниСуспільство

Авіакатастрофа в Ірані: глави МЗС 5 країн обговорили розслідування