Навальна сага: ФСБ три роки труїло родину опозиціонера

Розслідування факту отруєння Навального не сходить з інформаційних «радарів» ЗМІ, загострюючи і без того непросту ситуацію. Кремль у політичному нокдауні після жахливого міжнародного скандалу, пов’язаного з новими фактами по «Навальнгейту». Звідси істерична спроба обвалу російськими спецслужбами Ютубу, Вотсапа і Телеграма. На наступний день після виходу матеріалів про причетність російських спецслужб до отруєння, прессекретар президента Дмитро Пєсков раптово скасував щоденні брифінги навіть для «свого» пулу журналістів, що закріпило впевненість у виборі тактики Кремля. В її основу за браком реальних засобів протидії, покладено ігнорування і ситуативне істеричне висміювання ситуації. Будь-який крок теперішньої влади Кремля буде мінусом. І знову Кремль потрапив до інформаційного цугцвангу!

На що вплинуть дії ФСБ?

Навальний за 12 років, починаючи з 2008 року опублікував десятки текстів, що викривають окремих вищих діячів російської політики і бізнесу. Для широкого кола читачів в Росії і за кордоном ці розслідування створювали картину корумпованості оточення Путіна.

І ось тепер у всьому цьому поставлена «жирна крапка». Всі учасники політичних і ділових комунікацій навколо Кремля – як всередині системи, так і поза – тепер мають справу з розслідуванням, яке показало, що група співробітників ФСБ протягом трьох років експериментувала з бойовою отрутою на сім’ї Олексія Навального. Для цього використовували всю інфраструктуру ФСБ – підроблені паспорти, підтримку регіональних УФСБ, спеціальні наукові центри.

Метою цих трирічних експериментів було встановлення можливості «вбивства без доказів». Жертвою цього жахливого експерименту могли виявитися не тільки сам Навальний, але і його дружина і діти.

Це розслідування за наслідками набагато вагоміше, ніж, наприклад, санкції, до яких путінська верхівка вже адаптована. Жахливість цієї історії вплине на все, що є зараз на політичному обрії Росії: на участь Кремля в мінських угодах по Україні, на «Північний потік», на політичні комунікації в Євразії, на становище російських держкорпорацій і їх керівництва, на всі форми російського просування в світі. Ця історія веде до остаточного переосмислення путінізму для тих людей, які не збиралися цього робити раніше.

Картина трирічної спецоперації, протягом якої методично знищується сім’я російського опозиціонера з метою перевірки дії бойової речовини, яке в подальшому могло б застосовуватися щодо будь-кого, – це виходить за межі взагалі будь-яких аргументацій на користь Кремля – «геополітичних», «політики націнтересів», «ексцесу виконавця» тощо.

Інформаційний провал

Ізоляція та відсторонення Адміністрації Президента (АП) від реального діалогу зробила постановку питання про справу Навального на президентській прес-конференції фактично неминучою.

Єдиною відповіддю на розслідування отруєння Навального стала ініціація нових дій по старим справам замість роботи з фактурою нинішніх звинувачень. Останнє свідчить про провал інформаційної політики Кремля, котрий використовує неактуальні контраргументи, бо ніякої реальної контраргументації не існує взагалі.

Ключові моменти в розслідуванні отруєння Навального виглядають логічно, незважаючи на запущену АП у широкий загал методичку про те, що це частина відкритої інформаційної війни проти Росії і Путіна. Куратори вважали, що у «думаючої аудиторії» отримана Навальним інформація повинна викликати сумніви про чисто «журналістський» тип розслідування, без втручання та роботи спецслужб і розвідки. Але спроби АП знизити напругу навколо ситуації вже не призводять до потрібного результату через те, що «кожен день – новий «удар» припадає саме по Путіну.

Якщо минулі «атаки» на Путіна і його оточення ще якось спростовувалися, то на розслідування Навального до сих пір Кремль не дав жодної відповіді, що говорить про досягнення ефекту розслідування: АП більше не намагається відбивати атаки і пішов за президентом в «бункер».

Юрій Федоренко, аналітик, експерт з питань суспільної комунікації

Опінія автора не завжди співпадає з позицією редакції