НовиниОригіналСуспільство

Новий Варшавський договір. Які російські війська присутні в пострадянських країнах

Russian troops

13 січня з Казахстану почали виводити так званий миротворчий контингент Організації Договору про колективну безпеку(ОДКБ, військовий союз шести пострадянських країн на чолі з Росією). Йдеться про двохтисячне угруповання військ РФ, Білорусі, Вірменії, Киргизстану та Таджикистану. Основу цього формування становили російські десантники на чолі з генералом Андрієм Сердюковим, учасником операцій в Чечні, колишній Югославії та анексії Криму. Виведення військ ОДКБ з Казахстану має завершитись 23 січня. Як заявляють офіційні казахські джерела, “антитерористична операція в країні добігає кінця” – так влада називає придушення виступів у країні, які розпочалися 2 січня і швидко переросли з мирних мітингів у вуличні зіткнення.

Якщо виведення військ з Казахстану дійсно завершиться 23 січня, то це буде найкоротшою “миротворчою операцією” за участі Росії. Зазвичай Москва намагається тримати свої контингенти за кордоном максимально довго. Тактика розміщення військових баз у пострадянських країнах чимось нагадує систему “груп військ”, які мав СРСР у країнах Варшавського договору(НДР, Польща, Чехословаччина та Угорщина). Після розпаду радянської системи в кожній республік залишалися частини, напряму підпорядковані Москві, і вона намагалася будь що залишити їх за собою. Принциповими у питанні виведення російських військ тоді були лише балтійські держави та Туркменістан, який від 1995-го оголосив себе нейтральною державою. Азербайджан у 2012 році домігся згортання Габалінської радіолокаційної станції(РЛС) – єдиної на території країни російської бази. В Узбекистан війська РФ заходять тільки на час спільних навчань в рамках ОДКБ.

В усіх інших країнах колишнього СРСР бази в РФ залишаються досі. В різній ролі і в різному статусі, але присутність російських військ є найвиразнішим способом окреслення того, що у Кремлі називають зоною інтересів. Якщо говорити про Україну, то до 2014-го тут відповідно до двосторонніх домовленостей базувався Чорноморський флот, а після анексії Криму почалася різка мілітаризація цієї території: за даними Кримської платформи, кількість російських військовослужбовців зросла з 12,5 тис до 40 тис. Кількість російський військ на Донбасі – величина не стала, у листопаді минулого року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що постійно в ОРДЛО перебуває 2,1 тис кадрових російських військових. Разом із тим, за даними української розвідки, у складі Південного військового округу РФ, сформовано 50-тисячний оперативний резерв, який в разі розгортання активної фази бойових дій має доповнити 1-й та 2-й армійські корпуси “ЛНР” та “ДНР”, чисельність яких сьогодні становить близько 35 тис.

Подібна ситуація і в Грузії: з підконтрольної Тбілісі території російські війська вивели у 2007-му, однак на території Абхазії та Південної Осетії, які Москва визнає незалежними державами, є дві бази РФ чисельністю по 4 тис особового складу, за характером озброєння це мотострілецькі з’єднання з приданою артилерією.

На території Молдови росіяни розгорнули два батальйони “миротворців”(чисельністю до тисячі оісб), які дислокуються у самопроголошеному Придністров’ї. З початком війни проти України у РФ виникла проблема з ротацією особового складу в цьому контингенті, проблему було вирішено шляхом рекрутації місцевого населення, які мають російські паспорти.

У листопаді 2020-го Росії вдалося посилити свою присутність на Кавказі – нова фаза війни в Нагірному Карабасі, фактичну перемогу в якій здобув Азербайджан, дозволила Москві розмістити на цій території контингент чисельністю 1900 осіб, основу якого склали бійці 15 мотострілецької бригади, яка брала участь у війні на Донбасі. Окрім того Росія має на території Вірменії 102 військову базу – 5-тисячне угруповання, що має власну бойову авіацію та ППО.

Доволі численну(близько 7 тис особового складу) базу РФ має в Таджикистані. Вона присутня в республіці з часів громадянської війни(1994-1997) і є великим моторілецьким з’єднанням. В Киргизстані Росія представлена авіабазою “Кант”, де окрім штурмовиків розміщуються також безпілотники класу “Орлан”.

Окрім по суті бойових підрозділів РФ має розгалужену мережу високотехнологічних військових об’єктів в лояльних пострадянських країнах. Це РЛС та  вузли зв’язку в Білорусі, Казахстані, Киргизстані та Таджикистані. В Казахстані РФ також орендує низку полігонів для протиповітряної та протиракетної оборони та космодром “Байконур”.

Є певні передумови вважати, що найближчим часом російська військова присутність в країнах ОДКБ зростатиме. На тлі подій в Казахстані білоруський диктатор Олександр Лукашенко закликав ввести війська і в Таджикистан. Цю заяву можна розцінювати як анонс справжніх намірів Москви. Та й у самій Білорусі незабаром можуть з’явитися нові російські бази. Москва давно схиляє Мінськ до єдиної системи протиповітряної оборони та розміщення військової авіації РФ. Якщо до 2020-го Лукашенко намагався ухилятись від цієї пропозиції, то останнім часом він став адептом поглиблення військової співпраці з РФ. Розгортання російської авіабази та з’єднань ППО в Білорусі дозволить Кремлю посилить шантаж НАТО і створити додаткову загрозу для України.

Степан Назаренко

Схожі публікації
НовиниСуспільство

На фоні напруженості з РФ в Україну збираються євродепутати та керівництво Нідерландів

ОпініяСуспільство

РФ: підсумки 2021 року. Частина 2

НовиниСуспільство

Україна та Канада виступають єдиним дипломатичним фронтом на тлі агресивних дій РФ

БезпекаНовини

Велика Британія надала Україні протитанкове озброєння