НовиниОригіналСуспільство

Остання подорож Познера у Грузію

Vladimir Pozner

Ображена країна відмовила зірковому пропагандисту Кремля у гостинності.

87-й день народження російського журналіста Володимира Познера видався невдалим. З великою групою гостей, до півсотні людей, він прилетів 31 березня до Тбілісі, щоби там провести у святкуванні три дні. Але довелося вже наступного дня покинути Грузію, де путінському пропагандистові продемонстрували, що йому не раді.

Невдовзі після того, як Володимир Познер розташувався із власними друзями у готелі Vinotel Boutique і почав святкувати, туди підтягнулися протестувальники, які влаштували страшенний гамір, використовуючи свистки та б’ючи по металевих предметах. На деякий час їм вдалося навіть відключити готель від струму. Хтось викликав спеціальну інспекцію, яка контролює дотримання «комендантської години»: під час пандемії заборонено збиратись після 21 години. Познеру та його гостям довелося сплатити по 2000 ларі кожному (приблизно 605 доларів). Штраф наклали і на власників готелю – 10 тисяч ларі (три тисячі доларів).

Протестувальники, попри присутність поліції, не полишали спроб прорватись ближче до московського гостя, і тоді Познер з усією групою прийняв рішення перебратись в інший готель – Rooms, куди вони у супроводі поліції і переїхали. Але протест перебрався разом з ними. У будівлю полетіли сирі яйця, під вікнами на асфальті написали «Геть з Грузії!» Незабаром стало ясно, що це не лише побажання, але й дійсно єдиний вихід з ситуації, ніхто не дасть Познеру відсвяткувати день народження у Тбілісі, і не лише у Тбілісі: протести проти перебування на грузинській землі російського пропагандиста відбулися і у Батумі. Довелося сідати в автобус, їхати до аеропорту та повертатись чартерним рейсом до Москви. Автобус наостанок теж був закиданий яйцями.

Ця з усіх боків незвична для гостинних грузинів поведінка пояснювалась інтерв’ю, яке Володимир Познер дав каналу «Імеді», у якому заперечив можливість спільного майбутнього грузинського та абхазького народів, адже, за його спогадами після відвідин Абхазії ще за Радянського Союзу, вони завжди чубились і не поважали один одного. Ці скандальні висловлювання він зробив ще у 2017 році, але останнім часом у Грузії стали болісніше сприймати прояви імперської зверхності у виконанні росіян. Так, витівка депутата Держдуми Сергія Гаврилова спровокувала справжню політичну кризу в країні: той під час проведення у будівлі грузинського парламенту Міжпарламентської асамблеї православ’я влітку 2019 року сів у крісло голови парламенту. Багато хто угледів у цьому зневажливе ставлення до грузинської державності.

Володимир Познер завжди намагався триматись відсторонь основної маси російських пропагандистів. Французьке походження та американське громадянство перетворювали його у фігуру, якій дозволено більше за інших, навіть деяку критику російських порядків із загально ліберальних позицій. Але він ніколи не дозволяв собі ставити під сумнів ключові позиції, які відстоював Кремль. Так, анексія Криму для нього – «результат 20-річних відносин США та Росії… оскільки Росія стала вставати з колін швидше, ніж очікувалось», а Крим «історично та етично належить Росії». Там, де якась Скабєєва жене лобову пропаганду, Познер робить те ж саме з позірною тонкістю.

Про те, що його корисність високо цінується господарями, свідчить безперервна присутність в ефірі «Первого канала» з авторською програмою з 2008 року. Ані в Кремлі, ані у самого Познера не виникло питань у доцільності співпраці. «Етично» він завжди належав машині державної пропаганди. Власне, з часів СРСР.

Тому для грузинів, які вийшли на протест, Володимир Познер не просто людина, яка вдалась до неприпустимих і відверто недружніх оцінок, він видатний представник російського істеблішменту, де одностайно було підтримано вторгнення у Грузію в 2008 році. Де позиція відвертої неповаги до сусідів без зайвої рефлексії переходить до військових дій. Але разом з тим цинічна позиція «великого брата» вимагає від принижених особливого ставлення до того, хто принижує. Заявлятись до тих, кого образив, і вимагати пригощати та веселити, це подвійне приниження. Прості громадяни Грузії це гостро відчувають, непростий громадянин Росії, Франції та США Володимир Познер – ні. Довелося пояснювати гучно і кілька разів. Зрозумів він щось чи ні, але більше до Грузії він не повернеться.

Леонід Швець

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Дипломатична війна: Прага висилає 18 співробітників російського посольства

НовиниОригіналСуспільство

Кластери примирення чи формула капітуляції? В Україні занепокоєні можливим «реміксом» Мінських угод

НовиниСуспільство

У Росії ФСБ затримала українського консула

НовиниОригіналСуспільство

Чарівний дзвінок