НовиниОригіналСуспільство

Під прикриттям стратегічного партнерства. Київ не помічає недружніх кроків Пекіна

China-Ukraine

В українському інформаційному полі Китай згадується не так вже й часто. Про двосторонні відносини з цією країною пише зовсім невелике коло експертів. Тому коли з’являється цілком офіційне повідомлення про зустріч посла КНР Фань Сянжуна з заступником міністром закордонних справ України Дмитро Сеніком, воно скидається на якусь звичайну дипломатичну хроніку. А якщо прочитати заяву китайського посла від 7 грудня, в якій йдеться, що «Китай поважає суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України, а також підтримує шлях розвитку українського народу, обраний ним, виходячи з національних особливостей своєї держави. Китай і надалі суворо дотримуватиметься цієї принципової позиції», може виникнути ілюзія, що у Києва на Сході є серйозний і надійний стратегічний партнер.

Однак ця ілюзія одразу зникає, якщо вийти трохи далі за межі традиційної української стрічки новин. Ось, наприклад, стаття у головній англомовній китайський газеті Global Times із промовистим заголовком «Україна заплатить ціну за напад на китайську фірму за вказівкою США» В ній у доволі агресивній риториці, властивій нинішній китайській дипломатії «молодих вовків» йдеться про позов на $4,5 млрд до України у справі «Мотор Січі» – українського підприємства, контроль над яким не змогли отримати китайські інвестори. Тут можна заперечити, мовляв, Пекін просто захищає інтереси своїх компаній, але це не йде у розріз з підтримкою територіальної цілісності України. Але є й інші факти. Наприкінці листопада у китайській столиці була відкрита виставка «Крим-Китай: давайте знайомитись». За начебто суто культурницьким заходом ховався захід значно масштабніший: окрім історій про художню спадщину та природні принади півострова йшлося про рекреаційний та інвестиційний потенціал регіону. Захід відвідали високопоставлені представники китайської Компартії, і це ще один показник нетривіальності заходу. Росіяни задоволені – м’яка сила працює,  справа поступової легітимізації анексії Криму просувається. Офіційний Київ промовчав, жодних нот і заяв з цього приводу не прозвучало.

Мовчить Київ і ще в одній важливій міжнародній темі: Тайваню, – території, над якою нависла загроза воєнного вторгнення з боку комуністичного континентального Китаю. На захист острова стають не лише великі геополітичні гравці. Наприклад, невеличка східноєвропейська Литва, відома своєї прихильністю до України, є найбільш послідовною і принциповою у захисті Тайваню на міжнародній арені. Українська влада, яка чудово розуміє, що таке загроза ворожого вторгнення з боку сильнішого сусіда, дистанціюється від цього процесу.

Аргументом на користь того, що Україна намагається не помічати недружньої політики з боку КНР, є значна економічна співпраця з цією країною. За даними Держстату, за 9 місяців цього року український експорт до Китаю виріс на 30% і сягнув $6,1 млрд, імпорт становить $7,5  млрд. Втім за цими велетенськими показниками так само стоїть не вельми приваблива картина. Якщо подивитися на структуру українсько-китайської зовнішньої торгівлі, то стане помітним, що КНР закуповує в Україні переважно сировину (залізну руду, первинну сільгосппродукцію, деревину не глибокої переробки), а продає товари з високою доданою варістю (продукція машинобудування, електротехніка). Така модель консервує економічну відсталість України і утворює по суті колоніальну залежність від Китаю.

Степан Назаренко

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Українська влада розглядає варіант видворення всіх громадян Росії після деокупації Криму

НовиниСуспільство

Способи протидії гібридним арміям, що маскуються під ПВК

НовиниСуспільство

Українська розвідка вважає, що чутки про «наступ із Білорусі» поширює Росія, щоб налякати українців

БезпекаНовини

російські окупанти обстрілюють населені пункти, перекладаючи відповідальність на Збройні Сили України