КоментаріОригіналСуспільство

Продовольча криза: щороку у світі викидають їжі на 400 мільярдів доларів

Rubbish Ukraine

Вражаючі цифри: мешканці різних країн світу викидають кілограми їжі на загальну суму у 400 млрд. доларів щороку. А у ЄС до сміття потрапляє  до 30% їжі. Глобальна економіка втрачає через це приблизно трильйон доларів  щорічно.

При цьому, більша частина країн “третього світу” і досі страждає від продовольчого дефіциту. І близько 800 млн. людей недоїдають, а це — кожний дев’ятий мешканець планети.

Сьогодні Україна посідає 9 місце у світі з виробництва відходів, викидаючи щороку 7 млн тонн органічних відходів. Більшість з них – це продукти, у яких скоро закінчиться термін придатності, але їх все ще можна споживати.

Promote Ukraine дізнався у експертів як боротися з цією проблемою? Яка ситуація з перевиробництвом продуктів харчування в Україні? Чи є у нас спеціальні програми, які дозволяють ефективно реалізовувати прострочені продукти, відходи тощо.

Meal armsНеефективне використання продуктів харчування є серйозною проблемою у всьому світі. Зокрема, експерти ООН повідомляють, що в умовах пандемії у цьому році екстрена гуманітарна допомога може знадобитися в цілому 235 млн людей. При цьому кількість тих, хто її потребує збільшилася на рекордні 40% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, говориться у звіті Управління ООН з координації гуманітарних питань – “Глобальний гуманітарний огляд 2021 року”.

Крім того, через наслідки пандемії  ООН прогнозує у 2021 році найбільшу за 75 років гуманітарну кризу. Тому для надання підтримки в фонди допомоги ООН необхідно залучити додатково 35 млрд доларів (понад 28 млрд євро).

Наразі всесвітня продовольча організація ООН вже анонсувала кампанію з боротьби з харчовими відходами. Вона розрахована  на власників ресторанів, кафе і супермаркетів і пересічних споживачів. Людей закликають дбайливо ставитися до продуктів, не купувати багато їжі і “рятувати” її від смітника.

Український банк їжі

У багатьох країнах світу для вирішення проблеми харчових відходів сьогодні існують так звані продовольчі банки. Це неприбуткові благодійні організації, що збирають продовольчі товари, термін яких закінчується, від виробників, торгових організацій, закладів харчування, приватних осіб або інших постачальників. Таку їжу передають тим, хто її потребує.

У Європі перший продовольчий банк з’явився ще у липні 1984 року у Франції. Натомість в Україні такий банк їжі вже успішно працює у Львові та планує розширити свою діяльність.

Зокрема, рік тому львів’янин Ростислав Косюра вирішив допомогти боротися з викиданням їжі та створив проект “Тарілка”. Організація забирає у торговельних мереж продукти, які не зіпсовані, але вже не підходять для продажу. Зазвичай, супермаркети відправляють їх на смітник, але навіщо, якщо вони ще можуть бути корисними?

Врятовані продукти “Тарілка” передає малозабезпеченим людям через соціальні служби. Зараз волонтери беруть харчі у кількох мереж у Львові, а незабаром планують працювати в інших містах України. Зокрема, створювати мережі волонтерів та співпрацювати із місцевою владою та бізнесом.

Oleksandr Yaroschuk expertОлександр Ярощук, вартовий клімату Української кліматичної мережі, засновник проєкту “Еко.Експедиція”

Харчові відходи – це відповідальність кожного. За даними ФАО, у світі в середньому втрачається третина вироблених продуктів харчування, тоді як, наприклад, у США ця цифра досягає 40%. При цьому, харчові відходи утворюються на всіх етапах виробництва: від вирощування, переробки і пакування – до купівлі і споживання. Тому відповідальність за утворення харчових відходів розділяється між бізнесом і споживачами. Присутнє як нераціональне споживання, так і неефективне виробництво, коли продукти харчування розподіляються нерівномірно, а подекуди відбувається перевиробництво.

В Україні схожа ситуація. Точних цифр немає, є лише приблизні підрахунки. Так, за даними Всеукраїнської екологічної ліги, щороку кожен українець в середньому продукує 250 кг відходів, половина з яких – харчові. Велика частина відходів утворюється через проблеми з транспортуванням і зберіганням. Багато продуктів харчування втрачається і псується в сфері рітейлу, в закладах громадського харчування, і просто в процесі споживання.

Незважаючи на те, що вирішення проблеми харчових відходів є вигідним як для довкілля, так і для економіки, в Україні недостатньо приділяється уваги цій проблемі. Зокрема, немає визначення харчових відходів у законодавстві, відсутнє розуміння, як вирішувати проблему, відсутній централізований збір харчових відходів (загалом не запроваджена практика роздільного збору сміття). А також немає станцій компостування, не проводиться роз’яснювальна робота серед громадян. Екологічна спільнота вже не один рік звертає на це увагу, але лише в останні декілька років почали обговорення проекту закону “Про управління відходами”. При цьому, навіть якщо його приймуть, запровадження нових практик триватиме роками і відходи ніхто не буде переробляти.

Оскільки держава не приділяє цьому уваги, в Україні зростає кількість накопичених харчових відходів. Майже 100% харчових відходів утилізується класичним способом – їх відвозять на сміттєзвалища, які і так вже вичерпали свій ресурс. У результаті утворюється метан, один із парникових газів.

Натомість не використовується потенціал, який має технологія компостування. На всю країну є лише декілька ініціатив, які пропонують організацію фуд банків. Цього категорично недостатньо.

Харчові відходи – це проблема економіки споживання і непоінформованості суспільства. Тому в першу чергу варто проводити роз’яснювальну роботу серед населення. Перший крок – спеціальні уроки і тренінги у навчальних закладах. Другий – робота з виробниками та продавцями. Третій – робота з компаніями, ЗМІ, громадами. Потрібно щоб і бізнес, і населення були обізнані з проблемою і знали, що вони можуть зробити для її вирішення. При цьому, держава має стимулювати раціональне використання ресурсів, їхню вторинну переробку та роздільний збір сміття. Споживачі мають бути зацікавлені в цьому. Найкращий спосіб – економічний.

Однак, є також позитивні приклади. Наприклад, у Львові комунальне підприємство “Зелене місто” запустило станцію компостування органіки. У планах – переробляти 30 тисяч тонн органічних відходів щороку. Компанія “Данон” передає частину продукції на благодійність; якщо її термін придатності вичерпаний, продукція відправляється на станцію з виробництва біогазу.

Тому, підсумовуючи, сьогодні є кілька можливих рішень. Перше – раціональне споживання. Важливо надавати продуктам локального походження, купувати лише те, що потрібно, а залишки – компостувати самостійно або передавати їх комунальним службам (поки що така можливість існує в декількох містах). Друге – закликати бізнес оптимізувати виробничі процеси, вкладати кошти в раціональне використання ресурсів і не стимулювати перевиробництво. Третє – комунальні підприємства повинні перейти на компостування органіки. Це не лише харчові відходи, але й, наприклад, опале листя. Останнє можливо, якщо в Україні почне функціонувати система роздільного збору сміття та запрацює програма переробки.

Oleksandr Chistyakov expertОлександр Чистяков, голова Національної екологічної ради України

Сьогодні йде своєрідна війна людини з побутовим і виробничим сміттям. На жаль, у цій сутичці перемагає сміття. В Україні всі заповідні території разом займають близько 8% території, а звалища – понад 9%. Зауважу, що в Україні 6 тис. офіційних звалищ, на яких накопичилося понад 12,5 млрд. тон відходів. Це гора висотою в 10 км! За неофіційними даними, це тільки мала частина айсберга, оскільки неофіційних звалищ в країні понад 35 тис.

Для поліпшення екологічної ситуації необхідно виконувати закон “Про управління відходами”, який діє з січня 2018 року. Посилити відповідальність виробників за вивезення та переробку відходів і контроль за ними. Крім того, створити електронний реєстр полігонів, включаючи нелегальні, почати будувати сміттєспалювальні заводи з сортувальними лініями.

Сьогодні наше населення, розуміючи проблему забруднення країни, зокрема пластиком, готове до роздільного збору, але не скрізь є відповідні контейнери. Також на наших звалищах, як правило, відсутні або працюють малоефективні лінії із сортування сміття.

Щоб не задихнутися в горах сміття, потрібно на державному рівні впроваджувати ефективні методи щодо його безпечної переробки. Весь світ від цього отримує користь – і для енергетики, і для навколишнього середовища.

Разом з тим, у нашій  країні вже почали експорт харчових відходів. У 2020 році близько п’яти фірм почали експортувати в Європу харчові відходи. Там з них роблять корм для худоби або переробляють на добрива.

 

Наталя Толуб

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Недипломатичні думки українського дипломата

НовиниСуспільство

Нардепам Медведчуку та Козаку оголошено про підозру за державну зраду

ОригіналСуспільство

Україна дивує: які у нас є незвичайні пам`ятники?

НовиниСуспільство

ЄС планує запровадити нові санкції проти режиму Олександра Лукашенка