Українські діти, які з різних причин не змогли виїхати під час рашистської навали, на рівні з дорослими пережили всі жахи путінського режиму. Кожен з них переніс свою трагедію.

Знайомтеся, це дванадцятирічний Ярослав Чикаленко з Херсону. Він захоплюється спортом та картінгами. Під час окупації рашистами підліток знімав відео, щоб зафільмувати те, що відбувається в рідному місті.

«Писля окупації все наше звичайне життя зламалася. Після, як російські війська захопили наше місто, нам доводилось навчатися бути надзвичайно обережними», – каже Ярослав.


Життя родини в окупації було дуже не легким. Телефони майже не працювали, були постійні перебої з інтернетом. Але головним був страх, що хтось почує і донесе російським силовикам.

«Починаючи з травня на вулицях з’являлися жахливі плакати, які проголошували, що Росія повернулася, щоб залишитися. Батьки таємно навчали дітей в українських онлайн-школах, щоб уникнути системи освіти, яка була під повним контролем Росії», – згадує підліток.

Магазини були заповнені дорогими, небажаними російськими товарами.

War in Ukraine

War in Ukraine

В окупації дні тривали довго: «Ми не звертали уваги на те, який сьогодні день, котра година. Яка різниця? Всі дні були одинакові. Дуже допікало бачити російських військових: їхня присутність у місті, розвішані триколори, російська техніка розмальована «зетками».

Підрив рашистами греблі Каховської гідроелектростанції призвів до затоплення Херсона. Місцевих мешканців вода злякала більше, ніж постріли окупантів.

Рашисти вкрали дитинство наших дітей. Вони не повинні були бачити вибухи та смерті, ховатися від ракет та шахедів окупантів, недоїдати. Та щодня думати: чи виживуть завтра?

Нині українські діти дивляться на світ дорослими очима. Їхнє дитинство було знищено путінськими солдатами, як і тисячі життів мирних українців.

Росія має відповісти за всі свої злочини!

Наталя Толуб

Подібні новини

Всі Новини ›