Суспільство

Психологічний тиск чи порушення прав людини?

«Коли ми закривали у свій час парки, робили обприскування доріг, це знову ж таки було питання не стільки впливу на епідемічний процес, скільки на психологічний процес. Люди не відчували себе безпечно і більше психологічно готувалися до того, що треба дотримуватися карантину», – заявив у ЗМІ головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. Слова чиновника викликали ефект бомби та неабияку реакцію в суспільстві. Журналісти «Promote Ukraine» запитали думку експертів щодо цієї ситуації.
Олександр Хмелевський

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт

Своєю заявою Ляшко визнав, що метою карантину є не боротьба з вірусом, а встановлення контролю над суспільством та запровадження диктатури. Не лише заборона відвідувати парки, але й інші заборони, наприклад, обов’язкове носіння маски на вулиці, закриття ринків чи магазинів непродовольчих товарів, зупинка транспорту, спрямовані на придушення волі людей, їхнє перебування в постійному напруженні та пригніченому стані. Саме за таких умов людиною найлегше керувати. Руйнування економіки, банкротство бізнесу, безробіття, зубожіння все це створює залежність людини від влади. Люди не можуть заробити гроші самостійно і будуть змушені виживати за рахунок подачок від держави. Запровадження карантину порушує низку положень Конституції та законів України. Своєю заявою Ляшко визнав факт скоєння Урядом злочину. Вже зараз в судах оскаржується запровадження карантинних обмежень. Не виключено, що в майбутньому організатори карантину будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

Маргарита Клещаєва

Маргарита Клещаєва, експертка із social impact комунікацій

Зізнання у використанні маніпуляцій заради дотримання суспільством норм карантину – це зізнання в неспроможності на адекватний діалог з народом.
Головний санітарний лікар України розповів, що парки та транспорт «закривали не для епідеміологічного ефекту, а для психологічного». За словами пана Ляшка, «завдяки цьому психологічному ефекту у людей з’явилося відчуття небезпеки та необхідності дотримання карантинних заходів».
Що ж не так із заявами пана Ляшка? Окрім того, що інформація про безпеку парків та транспорту протирічить епідеміологічному досвіду інших країн, бачимо низку комунікаційних проблем.

Формування недовіри до офіційних джерел інформації

Головний санітарний лікар постійно інформує людей про розвиток пандемії в України від імені влади. Це – офіційне джерело інформації, яке має бути максимально відкритим, чесним та незаангажованим. Але сьогодні пан Ляшко визнає, що вчора він нам збрехав. Тож коли пан Ляшко скаже щось завтра – в аудиторії виникне логічне питання: а чи серйозно він зараз, чи це знову якась маніпуляція?
На жаль, це не поодинокий випадок. Ми вже звикаємо до ситуації, коли генеральний прокурор передчасно інформує про звільнення полонених, а Офіс Президента видає кілька версій подорожі голови держави до Оману. Дискредитація влади, як джерела інформації, носить системний характер.

Протиріччя у намірах та діях

З одного боку, МОЗ запускає канал для психологічної підтримки людей під час карантину. Самоізоляція, обмеження пересування, проблеми з роботою, насичення інформаційного поля негативними новинами впливають на психіку людей.
З іншого боку – влада власними комунікаціями хоче залякати людей, тобто провокує негативну психологічну реакцію. З якою потім допомагає боротися. Це – замкнене коло та намагання видати бажане за дійсне.

Відсутність єдиної лінії комунікацій

Чи не щодня ми бачимо заяви від офіційних речників щодо коронавірусу в Україні, що протирічать одна іншій. Прем’єр каже, що метро відкриють на третьому етапі послаблення карантину, коли протягом певного періоду кількість одужалих від COVID-19 вдвічі перевищуватиме кількість захворілих за добу. Санітарний лікар каже, що метро відкриють на четвертому етапі – коли протягом 10 днів поспіль кількість нових не пов’язаних між собою випадків захворювання буде менше, ніж п’ять на область.
Розбіжності у заявах свідчать про відсутність єдиної скоординованої комунікації. І наштовхує аудиторію на думки про відсутність єдиного плану по виходу з кризи загалом. Це – теж підриває довіру до офіційних джерел інформації.
Підміна турботи маніпуляціями

Головний санітарний лікар відкрито говорить, що влада хотіла налякати нас – заради нашого ж блага. Це дуже схоже на стосунки у парадигмі аб’юзер-жертва, якщо порівнювати державні комунікації з комунікаціями міжособовими. Нам відкрито говорять: ми готові робити вам страшно (боляче) заради того, щоб ви були щасливі та здорові. Але чи має право влада робити страшно та боляче людям у демократичній державі? І чи будемо ми від цього дійсно щасливі та здорові?

Олександр Гуміров

Олександр Гуміров, юрист-правник, громадський діяч

Усі обговорюють визнання головного санлікаря України Ляшка в ефірі ЗМІ про те, що заборони, накладені Кабміном на карантині, мали не епідеміологічну основу, а психологічну. Що цими заборонами чиновники впливали психологічно на маси людей, щоб викликати у них почуття тривоги і страх.

Згідно міжнародним документам – Римському Статуту – найбільш ненависними злочинами, на які поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду, є злочини проти людяності і злочини проти людства.
У цьому випадку скоєно наступний злочин проти людства: масовий незаконний і необгрунтований примусовий вплив на психіку людей з метою залякування, приниження і підпорядкування протиправно введеним тоталітарним правилам, що за своєю суттю є психологічною тортурами ( терор). Об’єктом впливу, в даному випадку, є спільнота, об’єднана за національно-територіальною ознакою – народ України.

Україна є учасником Римського Статуту, однак з 2000 року до цього часу його не ратифікувала. У таких умовах, коли держава, де-факто, не бажає або не здатна розслідувати самостійно злочин, передбачений Римським Статутом, Міжнародний кримінальний суд має право ініціювати таке розслідування за власною ініціативою. Особи, обвинувачені у злочині проти людства, підлягають видачі Міжнародному кримінальному суду.

Наталя Толуб

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Україна як друга батьківщина: лише трохи статистики та багато особистих історій іноземців в Україні

НовиниСуспільство

Єврокомісія закликає Київ відновити антикорупційну систему

НовиниСуспільство

Євродепутати глибоко стурбовані рішенням суду в Україні щодо антикорупційної діяльності

ОпініяСуспільство

Глобальна проблема: піратство в Україні