НовиниОригіналСуспільство

Росія бомбить Воронеж

Kremlin

Ірраціональна політика Кремля позбавляє Росію союзників і приводить до тями Захід

У ніч на 4 червня на складах заводу «Слобода» у сербському місті Чачак, яка спеціалізується на виробництві артилерійських боєприпасів, пролунали потужні вибухи. Робітники заводу та населення з прилеглих територій евакуйовано. Погодьтеся, мимоволі спливає думка про чергову операцію російських спецслужб. Сербському слідству варто перевірити, чи не постачала «Слобода» свою продукцію до України? Є широко відомі прецеденти. І той факт, що Сербія є, мабуть, найбільш проросійською країною у Євросоюзі, це зовсім не достатньо, щоби убезпечити її проти російських диверсій.

Між тим в іншій державі Євросоюзу, де ще недавно були дуже лояльні до Росії, відбуваються важливі політичні процеси. Чеський Сенат готується на наступному тижні винести рішення щодо подальшого перебування президента Мілоша Земана на посаді. Звинувачення, підготовані комітетом Сенату Чехії з міжнародних справ, оборони та безпеки, дуже серйозні.

Голова комітету Павел Фішер у документі на 45 сторінках обґрунтовує, чому Земан не може виконувати обов’язки президента. Перелік претензій разючий: дії на шкоду інтересам Чехії на користь іноземної держави, неповага до чеської державності, атаки на представницьку владу та недбалість у використанні секретної інформації. «Дії Мілоша Земана вже довгий час несумісні з Конституцією. Кульмінацією стали його дії у зв’язку з розслідуванням причини вибухів у Врбетіце», – говориться у доповіді комітету.

Звісно, дії сенаторів обумовлені не лише турботою про національні інтереси і захист держави. У жовтні відбудуться вибори до нижньої палати парламенту, Палати депутатів, і сформувати необхідний контекст для виборчої кампанії – окрема мета противників діючої коаліції, яких більше у Сенаті. Саме нинішня Палата депутатів, з великою ймовірністю, може стати на заваді імпічменту президента: партії прем’єра Андрія Бабіша популістська ANO, соціал-демократи та комуністи утворюють коаліційну більшість. Але громадський тиск може зробити свою справу: Чехією проходять мітинги під гаслами «Мілош, іди!» та «Земан – агент Кремля».

Вибухи на військових складах у 2014 році, причетність до яких співробітників ГРУ, зокрема відомих оперативників Анатолія Чепіги (“Руслана Боширова”) та Алєксандра Мішкіна (“Алєксандра Петрова”), встановила чеська розвідка, стали поворотним пунктом у відносинах Чехії з Росією. Факти російської диверсії на території Чехії стали відомими громадськості у квітні нинішнього року і призвели до різкого політичного охолодження і максимального зниження дипломатичних стосунків між країнами. Намагання чеського керівництва пригасити рівень конфлікту ні до чого не призвели. Зокрема прем’єр Бабіш заявляв нібито це був не ворожий акт проти Чехії, а дії проти приватної компанії, що постачала зброю на Україну через Болгарію. Земан же розповідає, що російська версія може бути неправдивою, а вибухи викликані намаганнями приховати нестачу на складах, орендованих фірмою Imex Group. Тобто Чепіга та Мішкін були у Чехії саме у той час суто з туристичними намірами, як у Солсбері у 2018 році під час отруєння полковника Скрипаля та його доньки, де грушники ніби милувались шпилями собору.

Чеський епізод веде ще до однієї країни ЄС, відомої розповсюдженими проросійськими настроями – до Болгарії. Після того, як стало відомо про причетність ГРУ до вибухів у Врбетіце, журналісти-розслідувачі з групи Bellingcat показали, що є ґрунтовні підстави вважати, що російські спецслужби також мають безпосереднє відношення до спроби отруїти «новачком» болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрєва, а чий товар міг зберігатись на чеських складах. Окрім того, у Болгарії мали місце і власні підозрілі вибухи. Зараз болгарська прокуратура веде розслідування не лише отруєння Гебрєва, але й вибуху 2011 року на складі фірми Гебрєва у селі Ловнідол. Звідти боєприпаси мали бути відправлені до Грузії. У березні та квітні 2015 року подібні вибухи були на складах у селі Іганово, а у березні 2020 року – на складі у Мигліже. Окрім того, дивним чином у 2015 році у софійському Інституті спеціальної техніки пожежею були знищені докази у справі про вибухи у Іганово. Виявлені шестеро офіцерів ГРУ, які з високою ймовырныстю брали участь у цих подіях.

Саме тому, маючи перед очима чесько-болгарську історію походжень росіян-диверсантів та отруйників, важко не відреагувати на вибухи у Сербії певним чином.

Вся ця низка лячних епізодів, що відбулися та відбуваються,  свідчить про декілька важливих речей. По-перше, і це очевидно, Росія дуже вільно, зухвало почувається у країнах Євросоюзу і НАТО і не зупиняється перед здійсненням на їх території актів державного тероризму. Кремль відверто демонструє, що може собі це дозволити, і його ніщо досі не переконало, що ціна, яку доведеться сплатити, буде непомірною.

По-друге, слід відкинути ілюзії щодо раціональності політики російського керівництва. Анексію Криму та вторгнення в Україну у 2014 році пояснювали сяк-так зрозумілим намаганням Путіна підвищити рейтинги, хоч з цього моменту Росія вступила на шлях міжнародного ізгоя. Раціонального пояснення дій, які ведуть до неминучого поховання відносин з останніми країнами Європи, де ще зберігались сантименти до Росії, просто немає. Тут можна ще згадати про спробу державного перевороту у Чорногорії у 2016 році, у якій також брали участь представники ГРУ, зокрема колишній заступник військового аташе у Польщі Едуард Шишмаков. Чехія зараз, після скандалу із взаємною висилкою дипломатів, разом із США значиться у списку недружніх країн Росії, затвердженому урядом РФ. Де тут вигода російським інтересам, незрозуміло. Є саркастичний мем про Вороніж, який Росія бомбить кожного разу, коли хоче покарати Захід. Лояльні до Росії чехи, болгари, чорногорці у певному сенсі такі воронежці: свої, яким дісталося за чужих.

По-третє, і епізод із Земаном тут наочний, Захід, причому вже навіть у частині вчорашніх «путінферштеєрів», під тиском небезпеки, яку відверто демонструє Росія, починає завзятіше захищати власні цивілізаційні цінності, на які спрямований удар гібридних операцій Кремля. Одна справа якісь санкційні заходи як спосіб покарати порушника міжнародних норм, інша – відстоювання чистоти власної політики, де вже не можна терпіти відвертих прихильників Путіна та його політичних методів, адже йдеться про життя та безпеку своїх громадян. Цей розворот до нового переосмислення Заходом власних ціннісних засад на контрасті з тим, що відбувається у Росії та Білорусі, це теж результат зусиль Кремля. На жаль, він стався – стається – значно пізніше, ніж було б потрібно. За «прагматичні» відносини з антигуманними режимами і намагання не помічати або применшувати їх злочини доводиться сплачувати надвисоку ціну.

Леонід Швець

Схожі публікації
НовиниСуспільство

ООН фіксує збільшення порушень «тиші» на Донбасі та катування у Криму

НовиниСуспільство

Українські та польські архівісти презентували нову книгу з секретними даними про початок Другої світової війни

НовиниСуспільство

Підтримка ЄС у боротьбі з корупцією в Україні є недостатньо ефективною

НовиниСуспільство

Близько 230 тисяч українців з окупованого Донбасу взяли участь «виборах» до Держдуми