Суспільство

Росія залишається у санкційній петлі

EU sanctions against Russia

Російська Федерація залишається під санкціями, оскільки жодних суттєвих зрушень у питаннях, через які були накладені ці економічні обмеження, останнім часом не відбулося.

Так, у четвер, 18 червня, стало відомо, що Європейський Союз продовжив ще на один рік (до 23 червня 2021 р.) пакет санкцій, запроваджених через анексію Криму. Цей пакет передбачає заборону на імпорт продукції з окупованого півострова до Євросоюзу, інвестиції в Крим, туристичні послуги там, зокрема, європейські круїзні кораблі не можуть заходити в порти півострова. Забороняється експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання в Криму в різних секторах, а також пов’язаних з розвідкою і видобутком корисних копалин. Забороняється надання технічної допомоги, посередницьких, будівельних або інженерних послуг.

Уже в п’ятницю, 19 червня, канцлер Німеччини Ангела Меркель за підсумками онлайн-саміту лідерів ЄС повідомила, що ще на пів року (до 31 січня 2021 р.) продовжено економічні санкції стосовно Росії за військову агресію на сході України. Обмежувальні заходи цього пакету спрямовані проти фінансового, енергетичного та оборонного секторів російської економіки.

Спроби скинути «санкційне ярмо»

Зараз очевидно, що обмеження, з яких російська влада сміялася у 2014-2015 роках, впливають на економіку країни. Якщо ще 5 років тому політична еліта РФ стверджувала, що санкції йдуть «тільки на користь» державі, то зараз влада Росії намагається використати будь-який шанс, щоб зняти обмеження.

Зокрема, наприкінці березня президент РФ Володимир Путін під час відеоконференції з лідерами Великої двадцятки запропонував ввести мораторій на економічні санкції, щоб охоплені пандемією країни краще могли боротися із хворобою. Така пропозиція наразилася на серйозну критику як міжнародних оглядачів, так і українських політиків, які вважають, що Росія маніпуляціями вирішила позбутися економічних обмежень. Фактично, йшлося про використання пандемії коронавірусу для досягнення геополітичних цілей Кремля.

Бурхлива реакція та широке обговорення питання не дали можливості Росії скористатися нагодою. Зокрема, у Євросоюзі дійшли висновку, що нинішні санкції не впливають на здатність Росії протистояти пандемії.

Однак це не заважає росіянам діяти через своїх «агентів впливу» в Європі, які просувають ідею, що економічно невигідно продовжувати санкції, адже, за фактом, вони начебто не впливають на економіку РФ, а от європейські держави страждають, бо Росія – це величезний ринок збуту.

Доволі впливові політики озвучували і продовжують множити такі ідеї, зокрема і колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який нині є головою ради директорів «Роснефті».

Як зауважив посол України у ФРН Андрій Мельник у відповідь на випад Шредера на свою адресу, «пан Шредер увійде у світову історію як цинічний лобіст Кремля в Німеччині, який зневажав агресивну політику Путіна і безсоромно виправдовує військові злочини Росії на Сході України та Криму». За кілька тижнів до цього українському дипломатові довелося вступити у публічну дискусію з міністром землі Бранденбург із питань Європи Катрін Ланґе, яка вимагала припинення санкцій проти Росії.

Аналогічні ідеї протягом останніх років неодноразово озвучувалися високопосадовцями Німеччини, Італії, Франції, Чехії тощо. Однак поки світова спільнота залишається послідовною в засудженні агресивної політики Російської Федерації, анексії Криму та в підтримці України. На Москву тиснуть економічно, навіть собі у збиток.

Кремль «наривається» на нові обмеження

У нинішніх умовах світова спільнота не тільки не бачить хоча б якихось суттєвих поступок РФ, але й фіксує продовження її доволі агресивної політики в багатьох сферах. І, знову ж таки, щоб хоч якось зупинити Росію, потужну ядерну державу, західні лідери анонсують подальші економічні обмеження.

Кібератака на Бундестаг

На початку червня стало відомо про те, що дипломати Євросоюзу за зверненням Німеччини розпочнуть роботу над додатковими економічними обмеженнями проти організаторів кібератаки на Бундестаг у 2015 році. Якщо таке станеться, то, фактично, це будуть перші обмеження у рамках кіберсанкцій ЄС.

Німеччина хоче запровадити заборону на поїздки та заморозити активи очільника російської військової розвідки й кількох співробітників цього відомства.

Убивство чеченця в Берліні

18 червня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що країна може запровадити санкції проти РФ через убивство в Берліні колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. За словами канцлера Ангели Меркель, рішення ухвалять за підсумками судового розгляду цієї справи.

Німецькі правоохоронці вважають, що Кремль причетний до замаху, скоєного в серпні 2019 року.

Як повідомляли ЗМІ, кілер є громадянином Росії. Німецька прокуратура висунула йому офіційні обвинувачення. На думку німецьких правоохоронців, він скоїв убивство на замовлення «відомств, які підпорядковуються уряду Російської Федерації».

Таку версію раніше озвучили й розслідувачі Bellingcat, які вважають, що вбивця пов’язаний із ФСБ Росії. Його звати Вадим Красіков, а в’їхав він у Німеччину за документами, виданими на ім’я Вадима Соколова.

США хочуть добити «Північний потік – 2»

На початку червня сенатори від республіканців і демократів у Конгресі США подали законопроєкт, який передбачає введення нових санкцій проти російського газопроводу «Північний потік – 2». Документ передбачає введення економічних заходів проти компаній, які залучені не лише в процес прокладання трубопроводу, але й страхування та послуг андерайтингу, пов’язаних із цим проєктом.

Водночас німецька газета Die Welt стверджує, що заплановані США нові санкції не завадять «Газпрому» завершити будівництво газогону. У виданні зазначають, що тимчасово зупинити прокладання трубопроводу може лише заборона на більшість робіт у Балтійському морі в липні-серпні через нерест тріски в цей період.

Російське трубопрокладне судно «Академік Черський» уже прибуло в порт Зассніц, де готується до прокладання останньої частини трубопроводу.

Тим часом заступник голови фракції Вільної демократичної партії у Бундестазі Олександр Ламбсдорф звернувся до канцлера Ангели Меркель із закликом припинити підтримку будівництва «Північного потоку – 2» через убивство в Берліні Хангошвілі.

Далі буде…

Богдан Марусяк

Схожі публікації
ОпініяСуспільство

Поствиборчі нотатки: чому була низькою явка в Україні?

НовиниСуспільство

Суд зняв очільника Національного антикорупційного бюро України

НовиниСуспільство

США готові до співпраці над створенням Кримської платформи

НовиниСуспільство

Місцеві вибори: низька явка, падіння підтримки «Слуг народу» і зростання популярності проросійських сил