Аналітика та дослідженняСуспільство

«Рускій мір» несе загрозу не лише для країн, де є російськомовне населення, а і для самої Росії

Ukraine-Russia

«Рускій мір» несе загрозу не лише для країн, де є російськомовне населення, а і для самої Росії. Про це заявили учасники експертного обговорення, присвяченого темі «руского міра» як загрози національній безпеці України.

«Рускій мір» загрожує державній безпеці не лише України, а й самої Росії. І також це загроза для безпеки будь-якої країни де живе населення, яке говорить російською мовою», – сказала Лариса Якубова, д.і.н., членкиня-кореспондентка НАН України, науковиця.

Kremlin RussiaРосійське керівництво використовує поняття «руский мір» для трьох категорій споживачів російського інформаційного продукту – зовнішнього світу, населення Росії та населення територій, які знаходяться у зоні бажаного впливу Росії. Для міжнародних партнерів російська влада доносить думку про те, що вона має право керувати пріоритетними для неї територіями. Це території, де присутня російська мова, культура та православна церква. Російська Федерація всіляко демонструє свою спадковість СРСР і що вона може робити на територіях колишнього СРСР все що забажає. Для внутрішнього населення країни влада пояснює, що якщо людина є громадянином Росії і говорить російською мовою – вона є надлюдиною для тих людей, які говорять тією ж мовою в інших країнах. Щодо населення пріоритетних для РФ територій – російська влада демонструє, що коли вона прийде туди, то треба підтримати окупацію або просто не чинити супротиву.

Ігор Рущенко, д.с.н., кандидат філософських наук, професор, зауважує, що «рускій мір» – це поліфункціональне поняття, яке проникає та використовується російською владою у всіх сферах життя. Він наголошує, що боротися з впливом «руского міра» в Україні можливо запровадженням нового законодавства як відповіді на просування ворожої ідеології і поширити заборону на «рускій мір» поруч з нацистською і комуністичною ідеологіями. «Це ідеологема, яка покликана заповнити вакуум після знецінення марксизму-ленінізму, а Росія без ідеології не може існувати. Це також геополітична стратегія, яка має демонструвати світу право управляти територіями по периметру Росії тощо. Це поняття є ворожим до України, бо не передбачає існування України на мапі світу», – уточнив він.

Сергій Савченко, радник голови Служби Безпеки України 2016-2019 рр, заявив, що для російської влади межі «руского міра» не окреслюються лише територіями колишніх СРСР чи Російської імперії. «Межі «руского міра» за словами Володимира Путіна – це не лише росіяни, емігранти, вихідці з Росії і їх нащадки, але і іноземці, якщо вони щиро цікавляться Росією. Ознаки належності до «руского міра» – громадянська, мовна, етнічна, конфесійна, історична, культурна, географічна. Росія буде вас захищати незалежно від того бажаєте ви цього чи ні, що означає перехід до агресивної політики», – наголосив він.

Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України, додав, що загрози поширення «руского міра» на регіональному рівні виражаються у схильності місцевої влади до сепаратизації та активізації і об’єднання малочисельних груп на місцевому рівні, які симпатизують Росії, у моменти послаблення проукраїнської політики влади. «На регіональному рівні існує багато рухів та громадських організацій, діяльність яких несе саме сепаратистські загрози, з якими покликана боротися децентралізація. Прикордонні області мають проблеми зі споживанням українського інформаційного продукту», – сказав він. Учасники обговорення зазначили, що концепція «руского міра» потребує подальшого вивчення для ефективнішої протидії російській гібридній загрозі та дезінформації.

Український кризовий медіа-центр

Схожі публікації
НовиниСуспільство

ООН фіксує збільшення порушень «тиші» на Донбасі та катування у Криму

НовиниСуспільство

Українські та польські архівісти презентували нову книгу з секретними даними про початок Другої світової війни

НовиниСуспільство

Підтримка ЄС у боротьбі з корупцією в Україні є недостатньо ефективною

НовиниСуспільство

Близько 230 тисяч українців з окупованого Донбасу взяли участь «виборах» до Держдуми