НовиниСуспільство

У Білорусі обмежують роботу ЗМІ

Парламент Білорусі ухвалив низку поправок до законодавства, які суттєво погіршують роботу засобів масової інформації. Білоруським та іноземним ЗМІ стане важче працювати в країні.

Зокрема, верхня палата Національних зборів – Рада республіки затвердила поправки до місцевих законів про ЗМІ та про масові збори. Згідно з ними, у країні мають запровадити заборону на висвітлення несанкціонованих акцій протесту, обмеження на створення ЗМІ та інші заходи з обмеження свободи преси.

Для набрання чинності вказані поправки має схвалити Конституційний суд, а потім підписати нелегітимний президент Білорусі Олександр Лукашенко.

За даними Інституту масової  інформації, поправки до закону про ЗМІ містять:

  • дозвіл міністерству інформації заблокувати роботу ЗМІ або інтернет-ресурсу без постанови суду, якщо ті отримали не менш ніж два письмових попередження протягом одного року або публікують щось, що нібито загрожує національній безпеці за формулюванням Міжвідомчої комісії з безпеки в інформаційній сфері;
  • дозвіл генеральному прокурору країни та регіональним прокурорам блокувати доступ до будь-яких вебсайтів, що поширюють інформацію, яка, на їхню думку, “спрямована на пропаганду екстремістської діяльності” або в інший спосіб “здатна завдати шкоди національним інтересам”;
  • заборону ЗМІ “поширювати неточну інформацію, яка може завдати шкоди державі та суспільним інтересам” (на думку БАЖ, формулювання про те, яка саме ця інформація, є “розмитим”);
  • вимогу до інтернет-ЗМІ використовувати адресу вебсайту, що збігається з назвою організації (на думку Олега Агеєва, це може бути заходом боротьби з використанням “дзеркальних доменів”, у яких контент вебсайту дублюється в інших вебдоменах);
  • заборону будь-якій фізичній особі або новинному агентству як юридичній особі відкривати нові інформаційні агентства протягом п’яти років після закриття владою інших їхніх афілійованих видань (для онлайн-видань – заборона на три роки);
  • заборону новинним організаціям і вебсайтам публікувати результати опитувань щодо політичних, соціальних або виборчих питань, якщо ці опитування проводилися без державної акредитації.

 

Наталя Толуб

Схожі публікації
НовиниСуспільство

У суді у справі MH17 підтверджено факти прямої вогневої підтримки Росією бойовиків на Донбасі

НовиниОгляд Україна БрюссельОригіналСуспільство

Україна в ЄС: бути чи не бути?

НовиниСуспільство

Результати зустрічі Путіна і Байдена

НовиниСуспільство

Посольства Євросоюзу і США нагадали Україні про важливість незалежних експертів у конкурсних комісіях