Суспільство

У відносинах з Угорщиною важливо не забувати про власні інтереси

Візит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Будапешта й зустріч там з очільником МЗС Угорщини Петером Сіярто став серйозною подією для України протягом останнього часу. Перемовини з державою, яка блокує засідання комісії Україна-НАТО на вищому рівні й заявляє, що готова протистояти євроатлантичній інтеграції України, є свідченням про наміри української влади змінити ситуацію на краще.

За результатами зустрічі очільники МЗС України та Угорщини підписали два документи: протокол про внесення змін до рамкового договору між урядами двох країн про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги та меморандум про взаєморозуміння між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Міністерством інновації і технології Угорщини.

МЗС України також поінформувало, що сторони обговорювали питання інвестицій, співробітництва у стримуванні поширення коронавірусу, відновленні роботи, а також розвитку прикордонної інфраструктури тощо.

При цьому, очевидно, найцікавіші моменти поки залишилося за лаштунками. Зокрема, обговорення питань, що пов’язані з українськими законами про освіту та про мову, які, власне, і стали основою напруження у двосторонніх відносинах.

Під час пресконференції, яка відбулася після переговорів, Сіярто заявив, що Угорщина не прагне підтримувати блокування українського питання в НАТО, але робить це з метою досягнення домовленостей, які були б прийнятними для угорців на Закарпатті.

За його словами, «сьогодні ми отримали пропозицію, проєкт рішення, щоб ми затвердили спільну декларацію, яка покаже нам шлях майбутньої співпраці». Тож у червні міжурядові комісії двох країн – економічна, з захисту нацменшин і комісія з питань освіти – почнуть розробляти рішення, які зможуть прийняти угорці Закарпаття і які були б прийнятні для українського уряду.

Водночас Дмитро Кулеба заявив: «Ми маємо перегорнути цю сторінку, ми повинні знайти всі рішення, вигідні нашим країнам, і надалі підтримувати одне одного в усіх можливих форматах. Ми розраховуємо на те, що буде відновлено повноцінну підтримку Угорщиною України в НАТО».

Показово, що український міністр прибув у Будапешт автомобілем, оскільки через карантинні обмеження авіасполучення між країнами відсутнє.

«Ще з минулого року Угорщина надсилала низку сигналів, що Будапешт готовий розмовляти з офіційним Києвом. Наскільки мені відомо, головні сигнали надійшли буквально протягом останнього місяця. Йшлося про те, що може навіть бути зацікавленість з боку Угорщини в організації зустрічі (президентів країн – ред.) Орбана та Зеленського. Орбан декілька разів публічно висловив певні компліменти в бік Зеленського, і тут передумови до потеплішання відносин справді існують. Тож, як тільки з’явилася реальна можливість вести переговори на рівні міністрів закордонних справ, Кулеба поїхав. Адже Угорщина є головним каменем спотикання у наших стосунках із європейськими та євроатлантичними структурами», – зауважує політолог Костянтин Бондаренко.

Він вважає, що влада Угорщини грає власну гру, але вона зацікавлена у поглибленні співпраці з Україною, в активній економічній взаємодії.

Водночас, на думку експерта з міжнародних питань Тараса Чорновола, нинішній візит Кулеби до Угорщини не обґрунтований якимись серйозними зрушеннями в українсько-угорських відносинах, останнім часом у цьому напрямі не сталося нічого особливого. «Минулого року, коли в Будапешт приїжджав Володимир Путін і влада Угорщини продемонструвала йому свою повну лояльність, в українського МЗС була реальна нагода скористатися цим моментом для посилення власних позицій у двосторонніх відносинах, але цього не відбулося», – заявив експерт.

Водночас поїздка очільника МЗС України може свідчити про можливу підготовку української влади до серйозних поступок у питаннях і мовного закону, і закону про освіту. На думку Чорновола, усі спірні моменти з Угорщиною можна було б вирішити шляхом внесення змін у прикінцеві положення цих законів. Однак, враховуючи останню заяву спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова про необхідність зміни мовного закону, цілком можливо, що влада готова піти на серйозні поступки й повністю переписати закони, здавши національні інтереси. І в цьому контексті, на думку експерта, небезпекою є не стільки те, що будуть враховані вимоги угорської сторони, а те, що під виглядом таких змін в українське законодавство можуть бути внесені норми, які найбільше вигідні Кремлю.

Тим часом багато хто звертає увагу на той факт, що Україна, маючи певні проблеми у відносинах з Угорщиною, мала б на цьому фоні більше дбати про реалізацію прав етнічних меншин, давати їх представникам можливість реалізуватися в Україні. Адже не секрет, що в селах Закарпатської області, де компактно проживають угорці, мало хто володіє українською мовою, що, фактично, закриває молоді перспективи здобути освіту чи побудувати кар’єру в Україні. І тому молодь виїжджає або в Угорщину, або в інші європейські держави.

«На Закарпатті є проблема з вивченням української мови, про це ми добре знаємо. Є недоукомплектованість шкіл учителями української мови та літератури, і нам треба це питання вирішувати, треба стимулювати вивчення меншиною державної мови. Нам треба створювати всі умови для того, щоби наші громадяни, щойно закінчивши школу, не їхали одразу ж навчатися за кордон. Такі люди для України майже втрачені, бо вони осідають там, за кордоном. Угорців це стосується повною мірою. Треба стимулювати молодь до того, щоб вона була зацікавлена залишатися, працювати, жити, створювати сім’ї саме в Україні», – вважає заслужений юрист України Марина Ставнійчук.

На її думку, хоча угорська сторона веде доволі агресивну, прагматичну державну політику щодо України, нам, зокрема, треба порушувати питання стосовно того, як захищаються права українців в Угорщині. Усі дії з боку України мають бути спокійними, виваженими та розумними і тут необхідно в ці процеси додавати менше політики та якихось кризових речей, які будуть одразу ж провокувати конфлікт.

«Дуже важливо і позитивно, що відбулася зустріч пана Кулеби з його угорським колегою, бо між нашими державами накопичилося багато питань, які треба вирішувати. Для нас надзвичайно важливо, щоб угорська меншина, яка проживає на Закарпатті, мала можливості вивчати й знати державну мову. З іншого боку, не менш важливо, щоб меншині були забезпечені мовні, культурні права, пов’язані з національним розвитком. Я думаю, що в України та Угорщини (при розумному підході) є всі можливості забезпечити відповідний баланс і знайти спільну мову», – наголосила Ставнійчук.

Зрозуміло, що поки сторони зробили тільки перші кроки до порозуміння, але саме вони дають надію, що у зовнішньополітичному напрямку найближчим часом Україна може зменшити кількість проблемних питань. Головне – не забувати про власні інтереси й максимально відстоювати їх у відносинах із партнерами.

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Президент Зеленський у парламенті озвучив плани щодо реінтеграції Донбасу

НовиниСуспільство

Адвокати Януковича хочуть відсудити в України 1,5 млрд. доларів

НовиниСуспільство

Помпео закликав усі держави світу покарати російських хакерів

ОпініяСуспільство

Російська журналістка: «У моїй смерті прошу винити Російську Федерацію»