Огляд Україна Брюссель

Україна на передовій цифрового та технологічного секторів: як ЄС може отримати від цього максимальну користь?

Україна стрімко стає одним із цифрових та технологічних лідерів Східної Європи. Завдяки нещодавнім успіхам, серед яких зокрема впровадження сервісу електронних закупівель ProZorro, створення однієї з найбільших мереж 4G у Європі та започаткування декількох електронних сервісів, український уряд встановлює високі стандарти в галузі цифрової трансформації. Звісно, цифровізація України здійснюється спільними зусиллями державних та бізнес-спільнот: цифрова індустрія є знаковою в українській економіці, а сфера ІТ – найбільш динамічною галуззю в країні.

Такий цифровий та технологічний успіх зумовлений багатьма факторами. По-перше, Україна посідає четверте місце за кількістю сертифікованих ІТ-фахівців у світі. Технологічні компанії можуть отримати вигоду від доброзичливої екосистеми стартапів та високоосвіченої англомовної робочої сили. Крім того, низькі податки, доступна інфраструктура та відносно дешева робоча сила дозволяють національним і міжнародним компаніям максимізувати свої прибутки.

В останні роки Україна активно приваблює іноземних IT інвесторів: 20% провідних світових компаній, включно з Microsoft, Samsung, Huawei та інших, відкрили свої офіси в Україні. До того ж, ЄС наголосив на необхідності інтеграції України до Єдиного цифрового ринку з метою зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та Україною. Україна вже стала частиною стратегії Єдиного цифрового ринку. Узгоджено декілька спільних планів у галузі eTrade та eCustoms. Також Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною і ЄС, яка була підписана у 2014 році, є основою для поглиблення цифрової співпраці між Україною та Євросоюзом.

У той час, як Україна досягає значних успіхів у галузі цифрових технологій, не секрет, що цей сектор є досить проблемним для ЄС. Європейські компанії часто відстають від американських та китайських цифрових і технологічних галузей. Тож нова Європейська комісія наголосила на необхідності подолати зниження рівня конкурентоспроможності ЄС у порівнянні з технологічними компаніями США та Китаю. Наразі лише декілька країн ЄС мають потужну і стабільну ІТ-індустрію, а більшість країн-членів досі намагаються залучити міжнародні інвестиції у цифровий та технологічний сектори. Ба більше, дискусії щодо цифрового податку та нових правил корпоративного оподаткування для ІТ-компаній неодмінно вплинуть на довгострокову стратегію великих технологічних фірм у ЄС. Деякі країни, наприклад, Франція, Італія та Бельгія, хочуть обмежити можливості технологічних гігантів в уникненні від сплати податків. Представники держав стверджують, що податки повинні сплачуватися в тій країні, де здійснюється цифрова діяльність компанії, а не в країні, де розташована її штаб-квартира чи операційні центри. Оскільки дискусія з питань оподаткування цифрових та технологічних компаній є гарячою в ЄС, очікується, що вона вплине на майбутній розвиток українського цифрового ринку та його інтеграцію в Євросоюз.

Цілком імовірно, що впровадження нових цифрових податків у межах ЄС призведе до масової передислокації інвестицій ІТ та бізнес-процесів у Європі. Україна може стати потенційним напрямком для офшорингу. На сьогодні українські компанії та фірми, що базуються в Україні, конкурують із компаніями сусідніх європейських країн, включно з Польщею, Чехією та Румунією. Порівняно з багатьма країнами-членами ЄС, лідери галузі в цей час вважають, що Україна має ключові конкурентні переваги, такі як гнучке трудове законодавство та спрощений режим оподаткування. Ба більше, загальна кількість людей, які працюють в ІТ-галузі в Україні, перевищує цей показник у більшості країн Східної Європи. Це особливо важливо для масштабних проєктів, що вимагають залучення великих команд фахівців. Крім того, українські спеціалісти готові працювати за більш жорсткими контрактними умовами, що передбачають, наприклад, ненормований графік роботи для охоплення різних часових поясів. Враховуючи те, що інтеграція України в єдиний ринок ЄС поглиблюється, Україна може стати більш привабливим варіантом для інвестицій міжнародних компаній, ніж інші країни ЄС. Такі міста як Київ, Львів чи Одеса справді мають чудове розташування, щоб отримати доступ до зростаючого українського ринку, а також для продажу товарів і послуг на ринку Євросоюзу.

У час активних дискусій щодо справедливого оподаткування та гармонізованих норм ЄС для цифрового сектора багато урядів країн Європейського Союзу почнуть розглядати Україну як потенційний податковий рай для цифрових компаній, які працюють на ринку ЄС. Тож цілком імовірно, що ІТ-офшоринг може стати проблемою, яка вплине на відносини між ЄС та Україною. Українські цифрові переваги можуть здатися багатьом державами та компаніями Євросоюзу потенційною загрозою. Це може призвести до політичної напруги між Києвом і Брюсселем та уповільнити інтеграцію України до ЄС. Не кажучи вже про ризик зменшення вагомої фінансової підтримки українських реформ із боку ЄС.

Для уникнення таких негативних тенденцій і ЄС, і Україна мають посилити співпрацю в галузі цифрової економіки. Зокрема, ЄС повинен почати отримувати користь від цифрових можливостей України та розвивати довгострокове партнерство в галузі цифрових технологій. По-перше, Євросоюз має сприяти співпраці між європейськими та українськими ІТ-компаніями. Україна, наприклад, може стати ідеальним осередком для європейських ІТ-компаній, що створюють високоякісне програмне забезпечення, таким чином Європа знову стане потужним конкурентом для США та Китаю. Для цього Україні та ЄС потрібно домовитися про загальні принципи прозорості, мобілізації ресурсів, захисту даних та регулювання конфіденційності у цифровому й технологічному секторах.

По-друге, Україна має неабиякий досвід боротьби з кіберзагрозами. В умовах відкритої війни з Росією українська інфраструктура зазнала масштабних кібератак, а уряд часто стикався з безпековими викликами. Саме тому Україна – це ідеальне місце для вивчення тактики й інструментів боротьби з кіберзагрозами. Оскільки велика кількість кібератак, спрямованих на країни-члени ЄС, були ініційовані Росією, Європейська комісія повинна почати розробку спільних ініціатив у сфері кібербезпеки з українськими партнерами. Зокрема, йдеться про постійний обмін досвідом та передовою практикою стосовно кібербезпеки, що може стати центральною темою майбутньої європейської інтеграції України.

Якщо Брюсселю вдасться скористатися цифровими перевагами України, це сприятиме зміцненню економічних та політичних зав’язків із ЄС. Стратегічні зусилля в цій галузі можуть посилити конкурентну перевагу Європи у світовій цифровій економіці та зменшити розрив із китайським і американським технологічними секторами. Однак це, безумовно, потребує узгодженої європейської цифрової стратегії та підтримки нинішнього українського уряду. Дві умови, виконати які може бути непросто.

Андреа Кастанья – політичний фахівець із Брюсселя, який займається питаннями східноєвропейського сусідства. Останні кілька був залучений до проєктів, пов’язаних з інноваціями, освітою, молодіжною політикою та спортом.

Анна Меленчук – співзасновниця Інституту інноваційного управління та Європейського альянсу цифрового розвитку. Вона є фахівцем із міжнародного розвитку, займається питаннями партнерства з ЄС та питаннями європейської політики сусідства у сферах цифрового співробітництва, гендерної рівності та фінансування заходів, пов’язаних із кліматичними змінами.

Схожі публікації
Аналітика та дослідженняОгляд Україна Брюссель

40% респондентів бачать у пандемії конспірологію - результати опитування

Огляд Україна БрюссельСуспільство

Земля для українців або історія одного мораторію

КоментаріОгляд Україна Брюссель

Дезінформація може вбити

Огляд Україна Брюссель

Які уроки Чорнобиля корисні в боротьбі з COVID-19?