БезпекаСуспільство

Українські силовики не зупиняють небезпечні процеси в державі

National Police of Ukraine

Міністерство внутрішніх справ України розпочало роботу над законопроєктом про збільшення штрафів за образи поліцейських. Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, додавши, що це питання було порушено після сутичок під стінами суду, де розглядається справа активіста Сергія Стерненка.

«Наприклад, плюнути в поліцейського коштує від 136 до 255 гривень. Це хіба нормально? Ні, не нормально. Після подій під судом у Стерненка я отримав завдання розробити законопроєкт. У ньому буде збільшено штраф за образи поліцейських, які ми чуємо постійно», – зазначив Геращенко.

Він також поінформував, що планується запровадження додаткової відповідальності за використання газових балончиків під час акцій протесту.

«Тобто звичайні люди можуть мати балончики як засоби самозахисту. Але коли під відео сльозогінний газ використовується проти поліцейських або інших учасників акції – це вже не мирна акція протесту», – пояснив заступник міністра.

Попередньо планується додати використання газового балончика як обтяжуючу обставину до статті кримінального кодексу про хуліганство на рівні з кастетами чи бітами. Відтак за це можна буде отримати тюремний термін.

Трохи історії

Наразі достеменно невідомо, як виглядатимуть законодавчі ініціативи в кінцевому варіанті, однак виникають побоювання, що українські правоохоронці можуть у тому чи іншому вигляді повернутися до давньої ідеї чинного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про презумпцію правоти поліцейського.

Очільник МВС ще у 2016 році запропонував: «Імператив презумпції правоти поліцейського повинен стати соціальною нормою! Спочатку підкоряйся поліцейському – потім оскаржуй… Це обмеження громадянських свобод? Ні! Це правило безпеки – через процедуру порядку лише на дуже короткий час відстрочує права громадянина на апеляцію дій поліцейського».

Тоді ця заява викликала великий резонанс у суспільстві. Політики, активісти, громадські діячі в один голос заявляли, що з такою законодавчою нормою Україна перетвориться на поліцейську державу, де правоохоронці, прикриваючись законом, будуть чинити свавілля.

Зрештою, у Міністерстві внутрішніх справ відмовилися від норми про презумпцію правоти поліцейського.

Критика на адресу правоохоронців

Загалом же протести під стінами суду під час розгляду справи Стерненка оголили важливу проблему. В українському суспільстві справді є радикальні групи, і правоохоронці не можуть чи не хочуть ефективно боротися з протиправними діями радикалів.

Так, приміром, 17 червня в Києві під Офісом Президента відбулася акція прихильників і членів «партії Шарія» (її засновник – блогер Анатолій Шарій). Праворадикали виступили із критикою цього заходу, оскільки вважають, що і сам Шарій, і його послідовники є пропагандистами Кремля і проштовхують в Україні проросійські ідеї, нівелюючи таким чином усі демократичні досягнення останніх років.

Після акції в різних місцях Києва відбулося кілька сутичок між представниками обох груп. Зокрема, прихильники Шарія на одній зі станцій метро побили кількох праворадикалів. Після цього адепти блогера заявили, що «відвоювали вулицю» й приструнили «радикалів і нацистів».

Відповідь із боку «правого табору» була миттєвою. Відразу декілька організацій, зокрема «Національні дружини» та «Нацкорпус» оголосили про мобілізацію своїх людей та полювання на «шаріївців» по всій Україні.

Нова хвиля насильства

Наслідки цього протистояння не забарилися. Напади на активістів партії Шарія зафіксовані в Житомирі, Вінниці, Запоріжжі, Маріуполі, Дніпрі тощо. У Харкові координатора партії Микиту Роженка невідомі побили так, що той потрапив до реанімації.

Представники «Нацкорпусу» записують відкриті відеозвернення з погрозами на адресу всіх проросійських сил в Україні.

Очільник «Нацкорпусу» Андрій Білецький звернувся особисто до Анатолія Шарія, наголосивши, що «у вулиці, господарів ніяких немає».

Лідер праворадикалів запевнив, що він та його люди «зупинятимуть тут і зараз» діяльність партії Шарія та проросійських проєктів, а також не дадуть їм влаштовувати вуличні провокації.

Тим часом співголова політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович звернувся до українських правоохоронців із закликом навести лад у країні.

«Якщо ви цього не зробите, ми самі будемо організовувати дружини самооборони й захищати своє життя, оскільки розумітимемо: на захист влади розраховувати не варто», – заявив політик.

Де ж розв’язання проблеми?

Тож виходить, що сьогодні в Україні склалася патова ситуація: з одного боку, правоохоронці не зупиняють діяльність проросійських сил, які поводяться щоразу нахабніше, відкрито озвучують ідеї Кремля (про мову, віру, мир на Донбасі, критикують співпрацю із Заходом). З іншого боку, проукраїнські сили сприймають це як капітуляцію й готові відстоювати свої ідеї навіть незаконними методами, стверджуючи, що краще хай зараз проллється кров, ніж потім страждатиме вся держава, як це вже було у 2014 році у Криму й на Донбасі.

Очевидно, що анонсоване розширення законів, які захищають поліцейських, не є виходом із ситуації. Тут явно необхідні рішення на зовсім іншому рівні.

І в цій ситуації однозначно арбітром мав би виступити Президент України, який би зміг зупинити негативні процеси, допоки ситуація не зайшла надто далекою. Однак реакція глави держави наразі відсутня.

Богдан Марусяк

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Президент Зеленський у парламенті озвучив плани щодо реінтеграції Донбасу

БезпекаНовини

Росію звинуватили в підготовці кібератаки на Олімпіаду-2020

НовиниСуспільство

Адвокати Януковича хочуть відсудити в України 1,5 млрд. доларів

НовиниСуспільство

Помпео закликав усі держави світу покарати російських хакерів