За даними Національного банку України, українські трудові мігранти цього року переказали з-за кордону додому 8,5 мільярдів доларів. А впродовж усього минулого року від них на батьківщину надійшло майже 16 мільярдів доларів. Цифри вражають. Україну фінансово поповнюють, утримують, капіталізують передусім не інвестори, не розвиток промисловості, не інновації, а саме заробітчани. Адже попри зміни, які внесла пандемія в функціонування ринку праці, українці стабільно мають попит як цінні працівники у  ТОП-5 країнах ЄС: Латвія, Литва, Чехія, Польща та Німеччина.

Пандемія виявила справжнє місце та вплив трудових мігрантів в економіках різних країн. На жаль, не завжди зі знаком плюс. Разом з тим, основною зміною, яка найближчим часом може стати помітною, на думку більшості експертів є збільшення рівня легалізації трудової міграції, а також підняття питання безпеки трудових мігрантів.

Чому українці виїжджають?

Ukraine KiyvЗа даними Міністерства соціальної політики, в 2019 році налічувалося 3,2 млн трудових мігрантів. А під час сезонних робіт, було 7-9 млн мігрантів.

Водночас на постійне проживання за кордон виїхали 11 тис. 311 осіб, а повернулися – 1 тис. 996.

У 2020 році, за даними Національного банку України, було близько 3 млн трудових мігрантів. Протягом року в країну повернулися 400-500 тисяч осіб, але переважно через пандемію коронавірусу.

У 2021 році, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів становитиме 2,5-3 млн.

Цього року, згідно з дослідженням Gremi Personal, українські трудові мігранти планують більш активно інтегруватися в Польщі, а також зросте частка безповоротної міграції.

Як і минулого року, наразі відстежується стабільна тенденція виїзду з України наймолодшого, працездатного населення – віком до 39 років.

Причини, які перелічують  респонденти серед основних, що спонукають їх виїжджати з України – також економічні. Головні з них:

  • безробіття (70,9%),
  • погана економічна ситуація (49%),
  • відсутність перспектив (23,2%),
  • політична нестабільність (22,8%),
  • корупція (14%).

За показником переказів заробітчан понад 10% ВВП Україна посідає друге місце в Європі. Фактично заробітчани приносять Україні чималі кошти. При цьому частково знімають із держави Україна навантаження з утримання, соціального забезпечення своїх малозабезпечених громадян. Разом з тим, оскільки виїжджають переважно молоді люди й погіршується демографічна ситуація у країні.

У дослідження Вокс України про вплив трудової міграції на економіку зазначено, що грошові перекази покращують добробут сімей мігрантів та стимулюють внутрішній попит в Україні. Крім того, їхній стабільний приплив відіграє контрциклічну роль у поточній економічній кризі та є одним з основних джерел валютних надходжень для країни. З іншого боку, еміграція зменшує пропозицію робочої сили на українському ринку праці, а отже, і потенційний ВВП. Тому політика щодо використання позитивних наслідків трудової еміграції та мінімізації її вад дуже актуальна для України.

Пандемія та її наслідки для ринку праці

Пандемія та її наслідки значною мірою вплинули на міжнародну економіку й ринок праці. Так, на думку Олени Кірільєвніної, керівниці відділу по роботі з партнерами Jooble, пандемія актуалізувала вразливість працівників в таких питаннях, як зниження заробітної платні, звільнення, умови праці та проживання, доступ до засобів особистого захисту і загалом доступу до медицини та медичної допомоги й соціального захисту. Все це дозволило відповідним організаціям звернути посилену увагу та шукати шляхи вирішення виявлених в кризовий період проблем.

Окрім негативних факторів, пандемія створила і позитивні передумови для розв’язання ключових питань у сфері в трудової міграції. Зокрема, Ірина Сушко, виконавча директорка і провідна експертка аналітичного центру «Європа без бар’єрів», членкиня Експертної ради з питань міграційної політики при Національному інституті стратегічних досліджень і Громадської ради при Державній міграційній службі, наголосила на тому, що після коронакризи, повернення до старих умов буде неможливим: «На сьогодні на ринку праці формуються інші умови й нові правила гри, а тому всі країни, і Україна в тому числі мають можливість бути активним гравцем й долучатись до формування нової системи, в якій надалі існуватиме трудова міграція. А тому важливо, аби урядові структури максимально посилювали діалог на міжнародному рівні та в тісному партнерстві з країнами ЄС вибудовували роботу в цьому напрямку. Усі можливості для цього у нас сьогодні є».

Українці за кордоном

Згідно з даними міжнародного сайту з пошуку роботи Jooble, в Україні  близько 6% пошукачів цікавиться роботою за кордоном. «Саме економічний мотив є провідним в пошуку українцями роботи саме за кордоном. Наші користувачі відгукуються, в першу чергу, на ті вакансії, рівень заробітної плати яких максимально високий. На поточний момент, в країнах ЄС це такі позиції як будівельник, водій, водій-дальнобійник, пакувальник, різнороб і вантажник», – розповідає Олена Кірільєвніна.

При цьому запит на подібні позиції в Європі наразі вдвічі більший, ніж на аналогічні позиції в Україні, а потреба у кваліфікованих та некваліфікованих кадрах практично зрівнялась.

Ukraine-PolandДо речі, лідером серед п’ятірки країн, куди українці найчастіше відправляються на пошуки роботи, залишається Польща, яка створює найбільш привабливі умови для міграції українських працівників. Анджей Дрозд, віцепрезидент Польсько-Української Господарчої Палати в Україні, координатор соціальної кампанії «Партнерство і Працевлаштування» вважає: «Польща була і залишається великим ринком для України вже протягом багатьох років. Звичайно, пандемія й обмеження зменшили кількість людей, які працюють чи шукають роботу в Польщі. Якщо у 2019 році, кількість українських працівників налічувала до 1,5 млн осіб, то протягом року пандемії ця кількість скоротилась до 800-900 тис. На таку тенденцію вплинуло і зменшення запиту на робочу силу, оскільки в Польщі через пандемію є криза в галузях, які традиційно були важливими для трудових мігрантів. Наприклад, це готельний бізнес чи сфера обслуговування. Та варто зазначити, що попри очевидне зниження запиту, кількість пропозицій для українців все ж залишається достатньо великою».

Традиційними галузями, де польський експерт прогнозує найбільший запит в робочій силі, залишаються машинобудування, будівельна галузь та меблева промисловість.

У свою чергу, Яна Корсак, СЕО та керівник кадрового агентства Nautilus LT (Литва, м. Каунас) наголосила: «Після завершення локдауну, коли розпочався процес лібералізації, бізнеси намагались повертатись до звичного ритму роботи й швидко реагувати на нові виклики, та не всім це вдавалось. Попит на робочу силу став з’являтись лише з січня-лютого 2021 року. Наразі найчастіший запит, як і в Польщі, маємо від будівельної галузі, сільського господарства, а також логістичних компаній, які в пошуку водіїв-міжнародників».

Негативні аспекти

Попри те, що в країнах ЄС продовжує триматися запит на працівників різних спеціальностей та кваліфікації, в загальних тенденціях працевлаштування українських громадян спостерігаються і вкрай негативні тенденції. Їх окреслила Катерина Арданьян, менеджерка з питань міграції та розвитку Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні.

Coronavirus Russia«Пандемія посилила ті негативні тенденції, які існували на ринку до ковіду. Це і соціальна вразливість, і зростання ризиків експлуатації, торгівлі людьми, нелегального перевезення мігрантів. На жаль, ці тенденції дещо корелюються з тим, що ми сьогодні спостерігаємо в Україні. Через нестабільне становище шукачі роботи не так прискіпливо проводять пошук. В МОМ ми маємо консультаційну гарячу лінію, і туди телефонує в середньому 20-25 тисяч мігрантів на рік. Так от теми розмов і запитів, як і статистичні дослідження, можуть показати нам тенденцію: за два роки пандемії у нас продовжує зростати кількість мігрантів, які продовжують шукати роботу за кордоном  незалежно від сектору працевлаштування».

 

Наталя Толуб

Всі Новини ›