Суспільство

В Україні понад 50 тисяч випадків жорстокого поводження на рік

Family in arms

Сьогодні 26 червня, увесь світ згадає людей, які постраждали від катувань та жорстокого поводження. В Україні ця цифра, за даними правозахисних організацій, сягає понад 50 тисяч випадків на рік. Однак, реальних масштабів проблеми насправді не знає ніхто.

І причин цьому кілька. Кожен третій українець толерує тортури, вважаючи насильство допустимим «в окремих випадках», і думає, що з ним такого ніколи трапиться. Але останні події у Кагарлику, дитячому притулку «Світанок», Бердянській та Олексіївських виправних колоніях – показали, що тортури можуть торкнутися кожного.

«З одного боку, погано працюють державні програми і ситуація з катуваннями на місцях лишається кричущою. З іншого – дуже прикро, що Україна досі не ратифікувала Стамбульський протокол. Це міжнародний перелік інструментів для документування наслідків тортур, який би забезпечив докази у суді, сприяв ефективному розслідуванню та притягненню винних до відповідальності», – вважає, директор ГО «Правозахисна група «СІЧ»  Дмитро Рева.

Уже в липні Україна надасть звіт Комітету ООН проти катувань про те, як вона виконує умови Конвенції.

Тортури на Донбасі

Війна на Донбасі значно погіршила ситуацію, а засилля російських найманців накрило країну хвилею насильства. Зокрема, полонені, яких в Україні понад 3 тисячі, страждали від тортур, які можна сміливо назвати середньовічними. І досі сотні громадян лишаються у полоні, піддаючись катуванню та нелюдському поводженню.

Розслідування тортур теж лишається проблемою, адже більшість випадків кваліфікують не як тортури за 127 ст. КК, а за ст. 146 – як перевищення влади та службових повноважень, що передбачає менше покарання і не відповідає дійсності. Комітет ООН рекомендував Україні допрацювати статтю 127 та розширити перелік катувань. Але цього так і не сталося. Якщо ж говорити про психологічні тортури та їхні наслідки – це невирішена проблема не лише в Україні, а й в усьому світі.

«Одна з причин – наше недавнє тоталітарне минуле. Ми, люди, так влаштовані, що коли живемо в реальності, в якій нас мучать, катують, б’ють, принижують та позбавляють гідності – то змушені пристосовуватись до ненормальної ситуації і починаємо толерувати тортури, які потім стають «нормою». Наприклад, ми звикли до приниження в державних установах», – говорить директорка  Громадської організації «Форпост», психотерапевтка Олена Подолян.

У свою чергу, керівниця ГО «МАРТІН-Клуб» Вікторія Федотова наголосила на так званих «інституційних катуваннях» щодо дітей. Мова йде про закриті установи, в яких діти піддаються жорстокому поводженню та тортурам.

«Катування – це страждання, з якого ти не можеш вийти. Це страждання, яке замкнуте всередині системи і ти просто не можеш від нього позбавитися. Якщо розглядати будинки дитини як місця катувань, а не місця догляду, ми можемо побачити, що дитина має вітальні потреби після того, як вона народилася. Життєва потреба бути поруч з рідною близькою людиною. Ця людина має бути завжди поруч з дитиною. В будинках дитини новонароджених переміщують в закриту систему, кладуть їх в бокс і не підходять до них протягом доби. Тобто, просто погодують і йдуть. Фізичних катувань нібито не відбувається, але перебування в таких умовах призводить до невідновлюваної шкоди психіці людини», – розповіла Федотова.

І трохи цифр. З-понад 50 тисяч фактів катувань щороку органи слідства відкривають трохи більше 150-ти кримінальних проваджень. До суду доходить лише кілька десятків справ, а от реальні вироки отримують одиниці. Звідси – тотальна безкарність та процвітання тортур в Україні.

Ольга Волинська

Наталя Толуб

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Соціологи фіксують історичний максимум підтримки українцями вступу до ЄС та НАТО

НовиниСуспільство

За минулу добу від ворожих ударів постраждало більше 35 населених пунктів

НовиниСуспільство

Контрнаступ українських військ: звільнено місто Лиман у Донецькій області

НовиниСуспільство

Росія заветувала резолюцію Ради безпеки ООН щодо невизнання змін кордонів України