«Віденський механізм» для Білорусі від ОБСЄ

[speaker-voice name=”uk-UA-Standard-A”]

На тлі ейфорії прокремлівських видань та окремих «рупорів» від підписання так званого інтеграційного декрету Союзної держави, практично непомітною для широкого загалу залишилася новина про те, що було опубліковано колективного листа 35 держав-членів ОБСЄ на адресу президента Білорусі. Країни ОБСЄ запустили щодо Білорусі так званий «Віденський механізм».

«Віденський механізм» – метод роботи ОБСЄ у сфері людського виміру з ініціативи країн-учасниць. Включає обмін інформацією та двосторонні зустрічі між країнами-учасницями з ініціативи будь-якої з них, а також обговорення між країнами-учасницями та на заходах ОБСЄ. Це найважливіший із чотирьох механізмів в арсеналі організації, який використовується у разі найчутливіших для організації загроз безпеці, у тому числі потенційно можливих дій за участю збройних формувань.

Як правило, «Віденський механізм» запускає одна із країн організації. Білорусь, до речі, користувалася цим правом проти 7 країн НАТО в 1999 році. У цьому ж випадку ініціаторами були одразу 17 країн і 35 країн цю декларацію підписали.

Порушення прав людини

Європа глибоко стурбована серйозними порушеннями прав людини та зловживаннями, що відбуваються у Білорусі протягом останніх років. У листопаді 2020 року призначений у рамках «Московського механізму» ОБСЄ спеціальний доповідач Вольфганг Бенедек представив доповідь про ситуацію в Білорусі, згідно з якою серпневі президентські вибори не були ні вільними, ні чесними, а сили безпеки здійснювали «масові та систематичні» порушення прав та основних свобод громадян Білорусі. 5 рекомендацій білоруській владі у рамках «Московського механізму» включали скасування офіційних результатів голосування 9 серпня та організацію нових виборів відповідно до міжнародних стандартів, а також звільнення політв’язнів та затриманих журналістів.

Доповідь «Московського механізму» ще рекомендувала міжнародній спільноті «притягувати до відповідальності, де тільки можливо, винних у тортурах та нелюдському поводженні серед білоруських силовиків та їхніх начальників» та створити незалежний міжнародний орган для «поглибленого розслідування порушень прав людини у контексті президентських виборів».

За словами Ніла Буша, постійного представника Великобританії при ОБСЄ, який подав заяву про початок дії «Віденського механізму», з моменту публікації доповіді «Московського механізму» ситуація в Білорусі погіршилася, а влада країни не прийняла до відома рекомендації, що містилися в ній, у зв’язку з чим було вирішено задіяти «Віденський механізм».

«Замість того, щоб побачити рух у напрямку розв’язання кризи в Білорусі, ситуація погіршилася, а реакція білоруської влади продовжує бути неадекватною. Таким чином, у відповідь на нездатність білоруської влади задовільно відреагувати на звіт «Московського механізму» від 5 листопада 2020 року, а також враховуючи наше додаткове занепокоєння з приводу подій, що тривають останні 12 місяців, наші країни сьогодні посилаються на «Віденський механізм» (людський вимір) та зобов’язання Білорусі щодо цього механізму”, – йдеться у листі, який було поширено у четвер під час засідання Постійної ради ОБСЄ.

Таким чином, 35 ​​країн-учасниць ОБСЄ хочуть, щоб офіційний Мінськ у рамках «Віденського механізму» надав змістовні відповіді на зазначені у листі питання, що викликають занепокоєння. За процедурою такі відповіді мають бути надані письмово протягом 10-ти днів.

Запрошення за стіл переговорів

«Віденський механізм» ОБСЄ – це не новий етап санкцій чи примусу. Це запрошення за стіл переговорів для обговорення претензій країн-членів ОБСЄ. Їх у листі перераховано з десяток, і за статусом кожної з них потрібна офіційна відповідь білоруської сторони.

Країни ОБСЄ цікавить, чи вжив Мінськ заходів для розслідування тверджень про невиправдане обмеження права на свободу мирних зборів, довільних арештів, зростання кількості політичних в’язнів? Чи були вжиті заходи для розслідування тверджень про тортури і жорстоке, нелюдське поводження з людьми? Адже не порушено жодної кримінальної справи проти силовиків за заявами про побиття. Навпаки, кримінальні справи порушено проти тих, хто подав такі заяви.

Також 35 держав ОБСЄ хочуть зрозуміти, яких заходів вжито для забезпечення можливості громадянського суспільства та ЗМІ вільно інформувати про проблеми в галузі прав людини? Які кроки робляться проти нелегальної міграції? Як влада взаємодіє з уповноваженими інститутами ОБСЄ, опозицією, незалежною громадянською спільнотою, правозахисниками?

Листа підписали: Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Великобританія, США та Україна.

Білорусь отримала шанс сісти за стіл перемовин з Євросоюзом та виправити ситуацію, яка склалася в країні. Але, для таких дій потрібен розумний керівник країни та політична воля влади Білорусі, яка, нажаль, практично «докотилася» до диктатури. Тому не дивно, що своєрідна відповідь від представників Білорусі була негайною: білоруські дипломати назвали «Московський механізм» таким, який остаточно зжив себе, а «Віденський механізм» щодо Білорусі названий «зарозумілою доганою та колективним шельмуванням». Виходячи з такої реакції офіційних осіб Білорусі, сподіватися на покращення ситуації в країні мабуть марно. А враховуючи подальше «зрощування» диктаторських мрій та намірів Лукашенка та Путіна, очікувати потрібно лише загострення і без того напруженої ситуації у самій Білорусі та навколо неї.

На превеликий жаль…

Юрій Федоренко, керівник ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод»

[/speaker-voice]