Аналітика та дослідження

Воєнно-політична сфера РФ у Криму

Parad Crimea

Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» і експертна група, до якої долучались представники усіх чорноморських країн і Морської експертної платформи, протягом року здійснювала моніторинг безпекової ситуації у Чорноморському регіоні. На його основі узагальнили головні тенденці, нові виклики, загрози та ознаки погіршення безпекової ситуації у Чорномор’ї.

Захопивши  Крим  та  пов’язану  з  ним  інфраструктуру,  а  також  створюючи  нові  об’єкти інфраструктури  (в  тому  числі  Керченський міст, «Турецький потік» тощо), РФ розширює контрольовані нею простори з кінцевою метою – перетворити Чорне море на регіон російського впливу. За задумом Кремля, це має створити базис для подальшого просування Росії на захід настільки далеко, наскільки у неї вистачить сил і ресурсів, та наскільки їй це дозволять. Мета дій російського флоту в Чорному морі — сформувати «звичне» сприйняття, що все Чорне море є зоною впливу Росії.

Крім навмисної дестабілізації  ситуації  на  сході  України,  особливе занепокоєння викликає фактичне блокування  Росією  Азовського  і  північної  частини Чорного  моря,  створення  там  зон  обмеження A2/AD (Anti Access/Area Denial). А також безпека ліній комунікацій, які традиційно перетинають регіон і є важливими для торгівлі, розвитку  економічного  співробітництва. Зокрема, широкого  застосування  отримала  тактика  встановлення  A2/AD-зон  через  навігаційні  обмеження.

Останній приклад – «війна навчань» у північно-західному секторі Чорного моря – Росія  перекриттям  ділянок  моря  начебто  для  проведення  своїх  стрільб,  намагається  завадити/перешкоджати  проведенню міжнародних навчань. Як наприклад, це було з Sea Breeze у 2019 та 2020 роках.

Crimia seaУ 2019 році Росія перекрила майже повністю східну частину Чорного моря від міста Сочі до Туреччини задля перешкод  грузинсько-американським  навчанням Agile Spirit-2019. Подібні дії стали новою формою демонстрації домінування Росії в регіональному просторі. При  цьому  Чорноморський  регіон  не  є  самоціллю  для  Росії,  а  лише  плацдармом  для  виходу  і  посилення  російської  присутності  у Середземноморському  регіоні.  Але  Росія  не може  просунутись  у  Середземномор’я,  не  закріпившись надійно на Чорному морі. Тому у Морській доктрині Росії зазначено: «На Чорному і Азовському морях основою національної морської  політики  є  прискорене  відновлення і усестороннє зміцнення стратегічних позицій Російської  Федерації».

Ключовим  викликом для  РФ  в  документі  вказано  просування  інфраструктури  НАТО.  Заявлена  Кремлем  загроза – просування НАТО на Схід, до кордонів з РФ, є надуманою, адже Росія вже давно межує з Альянсом – Норвегією, країнами Балтії, Польщею. Та й військово-морські сили країн Альянсу вже давно знаходяться у Чорному морі – це Туреччина, Румунія, Болгарія. Жодних загроз від цього національній безпеці РФ не було помічено.

Військова сфера

 Кінець  літа  –  початок  осені  2020  року  позначений  у  військовому  календарі  РФ  безпрецедентними  масштабними  навчаннями  «Кавказ 2020»,  маневрами  Чорноморського  флоту  та угрупованням  окупаційних  сил  в  Криму. Але й не очікуючи їх, 19 липня 2020 року війська Південного військового округу ЗС РФ, які розташовані  в  російському  Причорномор’ї  та  на окупованому РФ Кримському півострові, були приведені у бойову готовність. Вони вийшли в райони призначень та провели навчання. Одночасно були розгорнуті додаткові сили російської ППО  на  південно-східних  кордонах  України. Такі  мілітарні  дії  РФ  Міністерство  закордонних справ України назвало «погрозою силою».

На  цьому  фоні,  20  липня  В.  Путін  незаконно відвідав окупований Крим, де на захопленому керченському суднобудівному заводі «Затока» взяв участь у церемонії закладання двох нових десантних  кораблів  (у  порушення  норм  міжнародного  права),  що  стало  підтвердженням мілітаризації Чорноморського регіону Росією. Крім цього, РФ у 2020 році планується сформувати 20 екіпажів для укомплектування кораблів і суден, що будуються, і протягом року очікується  прибуття  на  флот  16  бойових  кораблів і  допоміжних  суден  забезпечення. У свою чергу, в  авіації російського  флоту  продовжується  практичне освоєння  гелікоптерів,  зокрема  Ка-27М,  Ка-27ТБ, Ка-31Р.

Загалом, в  окупованому  Криму  Росія  створила  «самодостатнє  військове  формування» – там  розміщено  понад  32,5  тисяч  військових,  а  Чорноморський флот поповнився новими бойовими кораблями і підводними човнами, оснащеними крилатими ракетами «Калібр». Завдяки їм, ЧФ повністю  контролює  більшість  акваторії  Чорного моря, має достатньо засобів для швидкого  перекидання  передових  загонів  морської піхоти та спецназу на Південний Кавказ чи в Україну. Водночас, Росія нарощує засоби гідроакустичної розвідки за рахунок їхнього розміщення на інфраструктурних об’єктах газопроводів «Блакитний потік» та «Турецький потік», а також тестує військові підводні робото технічні комплекси, що практично призведе до повного контролю підводного простору Чорного моря.

У такий спосіб РФ таємно формує нову загрозу «з-під  води»,  ведеться  підготовка  підводного плацдарму  як  елементу  тотального  контролю за Чорним морем та перенесення майбутнього протистояння під воду.

Стримуючий фактор для російської експансії

Sea in CrimeaОчевидно, що приведення російських військ у бойову готовність – це реакція РФ на щорічні міжнародні навчання Sea Breeze 2020, які проводились у період з 20 по 26 липня 2020  року.  Участь  у  них  взяли  понад  2  тисяч осіб, 20 кораблів, літаки і гелікоптери із 9 країн:  України,  США, Болгарії,  Грузії,  Норвегії, Франції, Румунії, Іспанії та Туреччини.

Ці навчання є стримуючим фактором для російської експансії, а тому вони знаходяться під увагою РФ. Так, цього року на час проведення навчань Sea Breeze 2020 РФ оголосила закритими низку морських районів, які наклалися на райони  проведення  навчань.  Окрім  традиційного спостереження, російські військові кораблі вчинили  декілька  провокацій,  зокрема,  проти болгарського та іспанського кораблів.

 

Джерело: Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»

 

Схожі публікації
Аналітика та дослідженняСуспільство

Вперед у світле минуле, або як російська пропаганда маніпулює на ностальгії за СРСР

Аналітика та дослідженняСуспільство

Технології vs права людини: що важливіше?

Аналітика та дослідженняСуспільство

Особливості інформаційного супроводу бойових дій в Нагірному Карабасі

Аналітика та дослідженняСуспільство

Прокремлівська пропаганда в Білорусі: класифікація наративів