Суспільство

Яке майбутнє чекає на прифронтові міста Донбасу: Торецьк

Toretsk center crush

Торецьк –  місто, розташоване впритул до окупованої Горлівки. Влітку 2014 року воно було звільнене від незаконних збройних формувань, проте на відміну від звільнених Слов’янська чи Краматорська, Торецьк не став мирним, а опинився серед переліку міст «на лінії зіткнення». Звичайно, це не сприяє його розвитку. Проте об’єднані зусилля місцевої і центральної влади, активного громадянського суспільства, вочевидь, можуть змінити ситуацію на краще.

Влітку 2014 року під час відступу з Торецька незаконних збройних формувань в місті вщент згоріла будівля міської ради, а внаслідок бойових дій снаряди та міни досі потрапляють у водогін, що розташований між Торецьком та Горлівкою. Через це місто часто опиняється без питної води. Також в Торецьку працюють вугільні шахти, які перебувають на межі закриття внаслідок нерентабельності, проте продовжують надавати роботу і на них наразі тримається бюджет громади.

Toretsk crash building(На фото хол будівлі Торецької міської ради)

Місцеві жителі часто називають ключову проблему — держава й досі не відрізняє Торецьк та інші міста на лінії зіткнення від мирних громад України, а часто навіть ускладнює умови прифронтового життя.

На думку експерта з місцевого розвитку, колишнього заступника керівника військово-цивільної адміністрації (ВЦА) Торецька Сергія Винника, розвиток Торецької громади, як і інших громад на лінії зіткнення ускладнюється не лише з причини війни, бойових дій і пов’язаних з цим ризиків для бізнесу. Є також багато законодавчих перепон, або навпаки відсутність чітких процедур, що впливають на потенційний розвиток. Наприклад, 4 роки діяла норма Податкового кодексу про звільнення землекористувачів від сплати податків. Начебто стимул для бізнесу, але компенсації з державного бюджету прифронтовий Торецьк так і не отримав. А для міста близько 20 млн. недоотриманих гривень — колосальні кошти.

Які проблеми болять у Торецьку найбільше?

Криза водопостачання

Те, про що постійно думають і чим живуть люди — вода. За словами Сергія Винника, за 6 років війни водогін Торецька зупинявся більше 20 разів, найдовше — майже на місяць. Відсутність резервного джерела водопостачання — це основна загроза сталого розвитку громади. Наявний водогін Горлівка —  Торецьк знаходиться в аварійному стані, втрати води на рівні 50%. До того ж 4 кілометри водогону розташовані безпосередньо в зоні активних бойових дій, а 500 метрів труби потребують негайної заміни.

 Криза вугледобувної галузі

Місцевий експерт вважає, що економіка міста занепадає. Кризовий стан вугледобувної галузі — це друга величезна загроза для громади. Несистемний підхід до закриття шахт може мати катастрофічні екологічні та соціальні наслідки. А сам процес реформування галузі повинен бути максимально прозорим, до якого необхідно запрошувати безпосередньо представників громад мономіст.

Крім того, Сергій Винник окремо виділяє проблему відсутності робочих місць. «Людям треба працювати і годувати сім’ї, а поки ми затягуємо, молодь у цей час продовжує виїжджати з міста. На жаль, змушені констатувати стагнацію чи навіть поступову деградацію економіки прифронтових населених пунктів. І ці тренди необхідно терміново змінювати, якщо ми не хочемо перетворення прифронтової зони на дике поле», – каже місцевий експерт.

Сергій Винник вважає, що потрібно впровадити систему моніторингу та аналізу проблем прифронтових громад. «Немає чіткої програми, стратегії з боку держави та обласної адміністрації. Якщо ми не маємо плану, як ми будемо вибиратися з ями? І ці стратегії та плани працюватимуть лише у тому випадку, якщо до їхньої розробки залучатимуть самі прифронтові громади. А ще ми маємо бути учасниками процесу розробки тих законодавчих та підзаконних актів, які нас стосуються», — переконаний Винник.

 Питання місцевих виборів у Торецьку

 Колишній заступник голови військово-цивільної адміністрації Торецька Сергій Винник вважає, що місцеві вибори необхідно проводити на всій території України та підконтрольній території Донецької області, зокрема, якщо це можливо з точки зору безпеки. На його думку чергові місцеві вибори – це фактично заключний етап формування рівня громад, а не проведення виборів залишить прифронтові населені пункти в старій моделі з незрозумілим статусом.

Sergiy Vinnyk Denis Bigunov experts

Наразі в багатьох містах і селищах прифронтових територій, де в 2015 році не проводилися місцеві вибори та не утворені військово-цивільні адміністрації (ВЦА), а місцеві ради діють вже майже 10 років, є проблеми з кворумом при проведенні сесій місцевих рад, мотивацією депутатів та службовців. А наявний закон «Про військово-цивільні адміністрації» суттєво стримує можливості розвитку громад, оскільки ВЦА не можуть виконувати власні повноваження місцевих рад. Значно обмежені можливості ВЦА і у питаннях управління комунальним майном, землею. Також місцевому експерту не зовсім зрозуміло, яким чином планується формувати районні ради нових районів (субрегіональний рівень), якщо в окремих громадах цих районів не проводити місцеві вибори.

«Врешті-решт, мешканці прифронтових населених пунктів повинні мати можливість брати та нести відповідальність за свої громади, дорослішати як громадянське суспільство», — підсумував Сергій Винник.

Проте не дивлячись на проблеми Торецька, в очі кидається і той факт, що місто намагається розвиватися. Так, у Торецьку побудували новий ЦНАП, на стінах депресивних багатоповерхівок місцеві громадські організації створюють яскраві картини-мурали, а також в місті є досить пристойна центральна площа.

 

Денис Бігунов, проект «На лінії зіткнення». Фото автора.

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Соціологи фіксують історичний максимум підтримки українцями вступу до ЄС та НАТО

НовиниСуспільство

За минулу добу від ворожих ударів постраждало більше 35 населених пунктів

НовиниСуспільство

Контрнаступ українських військ: звільнено місто Лиман у Донецькій області

НовиниСуспільство

Росія заветувала резолюцію Ради безпеки ООН щодо невизнання змін кордонів України