Який бізнес українці ховають на Кіпрі?

У кіпрському реєстрі серед українських представників найчастіше зустрічаються малі компанії з галузей нерухомості, торгівлі та фінансів. До таких висновків прийшли аналітики YouControl у дослідженні бізнес-зв’язків між Україною та Кіпром. Чим ще займаються українські “кіпріоти”, чому реєструють там бізнес та які імпортно-експортні стосунки у держав?

Кіпр. Острівна держава в Середземному морі. Вона асоціюється не лише з морем, античними руїнами чи вражаючою природою. Кіпр – це одна із юрисдикцій, яку часто використовують підприємці та олігархи для реєстрації свого бізнесу. Саме тому фахівці YouControl додали можливість отримати дані кіпрського реєстру у аналітичній системі та провели дослідження українського бізнесу на Кіпрі.

Республіка Кіпр і досі залишається для України одним із найважливіших фінансових партнерів. За даними Національного банку України, за 2019 рік основною країною-джерелом прямих іноземних інвестицій у капітал України був саме Кіпр із понад $16 млрд, що на майже $3 млрд більше, ніж у 2018-му, і складає близько третини від усіх надходжень. Цей показник вперше із 2014 року перетнув позначку в $16 мільярдів і наближається до рекордних показників 2013 року, коли прямі інвестиції в капітал з Кіпру перевищили $17,7 млрд. Економісти пояснюють це тим, що ці інвестиції насправді є поверненням українських грошей, які були виведені у вигляді дивідендів чи поворотного фінансування від материнських кіпрських компаній.

Але як же Кіпр безпосередньо впливає на український бізнес? Чому найбільше прямих іноземних інвестицій в капітал приходить саме від цієї держави? Відповідь тут доволі проста. Кіпрські компанії присутні у близько 30% юросіб із іноземними засновниками і є найпопулярнішим місцем серед інших юрисдикцій. Майже один відсоток (а точніше 0,86%) товариств з обмеженою відповідальністю різних форм участі має у засновниках чи бенефіціарах кіпрську компанію. У приватних акціонерних товариствах (ПрАТ) ця цифра значно більша – кіпрський «слід» помітний у щоп’ятнадцятій ПрАТ, здебільшого – у сферах важкої промисловості, страхування, нерухомості і комунікацій. Юристи пояснюють присутність кіпріотів у акціонерних товариствах тим, що це – відголоски приватизації ще 90-х років, і переважно за цими кіпрськими компаніями стоять українські олігархи.

Роль кіпрських компаній за той час, що пройшов із буремних 90-х, коли вони вперше почали з’являтись у структурі українських підприємств, сильно змінилась. Якщо в той час у офшорних юрисдикціях ховались реальні власники підприємств, то зараз Кіпр – це радше “вікно у Європу”.

“Кіпрська юрисдикція для бізнесу має декілька переваг, – розповідає заступниця виконавчого директора ГО “Центр протидії корупції” Олена Щербан. – По-перше, це історично низька податкова ставка – нещодавно вона була підвищена, і зараз становить 12,5%, але все одно залишається найнижчою у Європі, завдяки чому зручно виводити капітал саме на Кіпр. По-друге, на Кіпрі використовується англійське право, що для структурування активів є дуже зручним і зрозумілим для бізнесу. По-третє, певний режим секретності для компаній та їх власників, а також можливість розподілити компанії за галузевим принципом: одна кіпрська компанія – одна галузь”.

Всі ці фактори забезпечують високий рівень захисту інвестицій. І надають можливість виведення коштів вже далі, у інші юрисдикції.

“Окремо можна відзначити й давню звичку українських олігархів реєструвати бізнес на Кіпрі, але не задля анонімності, а щоб захистити його від можливих арештів у кримінальних провадженнях або ж рейдерства”, – додає представниця Центру протидії корупції.

Хто ж найбільше використовує кіпрську юрисдикцію? Традиційно вважається, що це великі компанії, які входять до фінансово-промислових груп українських олігархів. Але, проаналізувавши виручку підприємств із присутністю кіпрського капіталу, помітно, що майже третина компаній у цьому списку – малий бізнес із показниками виторгу до двох мільйонів євро. А от великий та середній бізнес із доступними показниками займають лише шосту частину, розподілившись порівну. Решта компаній не надали даних про дохід, отриманий у 2019-му.

Юристи пояснюють це тим, що багато підприємств “середньої ланки” розбивають свій бізнес для полегшення податкового навантаження, і таким чином реальна частка малого бізнесу є значно меншою. І саме кіпрська юрисдикція дозволяє компаніям з середнього прошарку застрахуватися від можливого рейдерства.

Водночас, якщо звернути увагу на профіль діяльності, то найбільше кіпрську юрисдикцію полюбляють у компаніях із сфер нерухомості, торгівлі та фінансів. Бізнес-аналітики, опитані YouControl, розповідають, що специфіка роботи компаній, які надають послуги у сфері фінансів, передбачає необхідність захищеності фірми, аби люди, які довіряють свої кошти цим компаніям, могли бути впевнені, що їм ніщо не загрожує.

Ці ж компанії можуть дешевше отримати кредитування – через материнську кіпрську компанію. Відсоток у міжнародних банках для західних компаній значно нижчий. Відтак, кіпрська фірма може взяти позику під нижчий відсоток та начебто “позичити” його вже українській, зменшивши витрати на обслуговування кредиту.

Із іншими галузями ситуація подібна – торгівельній організації із кіпрським корінням простіше залучати фінансування на міжнародних ринках і мінімізувати податкове навантаження, а ринок оренди та побудови нерухомості може знизити собівартість будівництва, залучаючи дешевші гроші.

У цілому ж, як виявили аналітики YouControl, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юросіб і фізосіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), у сфері нерухомості працює 1896 компаній, з яких 1302 займається управлінням нерухомістю, а 594 – будівництвом. У торгівлі з 1116 досліджених компаній лише 163 вказували діяльність у роздрібному сегменті, решта – оптовики та посередники у оптовій торгівлі будь-якими товарами – від автомобілів та машинного устаткування до алкоголю чи одягу.

Найцікавішим та найбільш роздробленим виявився фінансовий сегмент. Із 326 компаній 107 надають фінансові послуги, 66 здійснюють діяльність у сфері цінних паперів, 44 – це страхувальники, а 34 компанії пропонують різні фінансові послуги. Ще 39 фірм – це різноманітні трасти і фонди, 31 компанія надає послуги лізингу, стільки ж – інші види кредитування. Також кіпрське коріння знайшлося у п’яти бюро кредитних історій.

Але у лідерах за виручкою саме компанії, які входять до великих фінансово-промислових груп, і радше оперують не у сфері послуг, а у сфері енергоресурсів та видобутку сировини. Дві із десяти компаній-лідерів оперують у сфері нафтопереробки, одна – на енергоринку, ще дві тісно пов’язані із металургією. До списку потрапив найбільший дистриб’ютор тютюну, дистриб’ютор фармацевтичних продуктів, авіаперевізник, одна із найбільших мереж продуктових супермаркетів та сільськогосподарський гігант. Загальний дохід цієї великої десятки за 2019 рік, за даними аналітики YouControl, складає майже 384,4 мільярди гривень, а це понад третина видатків бюджету України на 2020 рік.

 Чи справді фінансові потоки між Україною та Кіпром обмежуються лише інвестиціями та перетіканням капіталу? Ні. Хоч у експортно-імпортному розрізі Кіпр і досі не повернувся на до кризові показники, але торгівля з цією середземноморською країною справді йде. Різке падіння оборотів відбулося у 2015 році, вже після Революції гідності. Але за 5 минулих років можна помітити поступове зростання – зокрема, відновлення експорту та імпорту послуг та незначне зростання імпорту товарів.

В 2019 році наша країна найбільше експортувала в острівну державу транспортних, ділових та комп’ютерно-комунікаційних послуг, натомість закупила у Кіпру найбільше послуг пов’язаних із подорожами, фінансових та ділових. Що ж стосується продукції, то найбільше на Кіпр відправили зернових, продуктів сільського господарства і залишків продукції, а також паливних матеріалів. А от імпортували звідти алкоголь, оцет, фармацевтичну продукцію та ефірні олії.

Експертна група YouControl