КоментаріОригіналСуспільство

«Скринька Пандори»: якими будуть наслідки конституційної кризи для України?

Court Ukraine

Скандальне рішення Конституційного Суду України щодо скасування електронного декларування та зняття цим самим кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації, збурило українське суспільство. Адже це значний крок назад в антикорупційній політиці держави. Реакція міжнародної спільноти теж не забарилася. Якими можуть бути наслідки для України від її міжнародних партнерів Promote Ukraine запитав у експертів.

Sergiy Milman expertСергій Мільман, засновник та СЕО YouControl

Саме так виглядає ганьба світового масштабу. Це не просто посягання на відкриті дані. Це загроза національній безпеці, розвитку демократії, громадянському суспільству та підконтрольності влади. Купка людей, котрі самі знаходяться під слідством (двоє суддів задекларували недостовірну інформацію у своїх деклараціях), скасували демократичний закон та фактично підірвали державний лад. Є високі ризики, що тимчасовий карантин перетвориться на довгострокову самоізоляцію України від всіх цивілізованих країн та інвесторів… Сім років тому палаючі шини змусили чиновників задуматись про те, що вони є підзвітними суспільству. Схоже, історична пам’ять дуже коротка і ми не можемо довго реформуватися без революцій та крові. Сподіваюсь, Президент та депутати терміново виправлять ситуацію, прийнявши відповідний закон про відновлення скасованих норм. В іншому випадку є всі підстави вважати їх співучасниками цього злочину національного масштабу.

Mariya Emelyanenko expertМарія Ємельяненко, політична оглядачка

За словами голови НАЗК Олександра Новикова, це рішення  «повертає Україну не в 2013 рік, а в 1991, коли взагалі в принципі не існувало жодного антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності».

Що означає одіозне рішення КСУ для України у розрізі міжнародної співпраці? Низка закордонних партнерів вже встигли висловити традиційну для них «глибоку занепокоєність» відносно руйнування антикорупційних реформ та натякнули на можливі проблеми із безвізом. Проблеми можуть виникнути і з відносинами з МВФ, який як стратегічний партнер країни, очікував на посилення антикорупційних органів, а не на їхне руйнування. Що, вочевидь, ставить під загрозу подальше отримання країною міжнародної допомоги та фактично ставить під загрозу дефолту.

Експертна думка щодо подальших кроків виходу з конституційної кризи є різною. Деякі вважають, що КСУ слід повністю ліквідувати. Адже Верховна Рада має бути тим єдиним органом, що ініціює Закони. На думку інших, КСУ все ж таки потрібен країні як орган у системі забезпечення балансу і регулювання правовідносин. Очевидним для усіх є факт, що у даному випадку саме Парламент має виступити стримуючою силою.

Sofiya Kikish expertСофія Кикіш, адвокатка АО «Matviyiv & Partners»

Здійснення реальної боротьби з корупцією було однією з основних передумов асоціації з ЄС, інших міжнародних зобов’язань України та продовження кредитної лінії від міжнародних фінансових установ.

Враховуючи порушення міжнародних зобов’язань, наразі заговорили про можливі санкції, аж до позбавлення безвізу та припинення кредитування. Щоб дещо заспокоїти панічні настрої в українському суспільстві, варто зазначити, що прямо зараз відсутні правові підстави для вжиття таких суворих санкцій.

Проте, міжнародні партнери тримають руку на пульсі процесу вирішення конституційної кризи та високо оцінюють майже миттєву реакцію органів влади на рішення КСУ. При цьому наголошують, що ініціювання санкцій можливе, якщо протягом розумного строку антикорупційна політика не буде врегульована та відновлена.

У Верховній Раді зареєстровано вже близько 20 законопроектів, які стосуються вирішення конституційної кризи. Однак далеко не всі вони залишаються в правовому полі та можуть врегулювати проблему, що виникла. Для вирішення ситуації суб’єкти законодавчої ініціативи пропонують такі варіанти:

  • визнання рішення КСУ нікчемним та припинення повноважень суддів КСУ;
  • відновлення дії положень, визнаних неконституційними;
  • повторне прийняття положень, які визнані неконституційними;
  • те ж саме, проте з особливостями щодо суддів, пов’язаних з фактичною передачею повноважень НАЗК до органу судової гілки влади – Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Державної судової адміністрації.

Більшість зазначених заходів пропонуються в комплексі з одночасним збільшенням кворуму КСУ з 12 до 17 суддів, щоб заблокувати подальші можливості самого КСУ визнати такі заходи неконституційними.

Поки на декларативному рівні без будь-якої законодавчої ініціативи залишився шлях виведення НАЗК з системи органів виконавчої влади, адже його реалізація потребує ретельного аналізу та детальної законотворчої роботи.

Очевидно, що перші два варіанти є абсолютно не правовими, а їх реалізація може лише загострити кризу в Україні, адже кожен з таких законів не відповідатиме Конституції.

І хоча рішення КСУ є доволі суперечливим, але «маємо, що маємо» – воно обов’язкове, остаточне і не може бути оскаржене. А тому найбільш юридично обґрунтованим є все-таки термінове законодавче відновлення е-декларування та повноважень НАЗК з особливостями щодо суддів, з подальшим розробленням та впровадженням механізму антикорупційного контролю цієї категорії посадових осіб безпосередньо органом судової влади або ж органом, який не належить до жодної гілки влади.

Безсумнівно, для досягнення результату необхідний аналіз усіх ризиків та проведення переговорних процедур представників усіх гілок влади та громадськості з можливим залученням іноземних партнерів.

Oleksandr Hmelevskij expertОлександр Хмелевський, незалежний експерт

Наслідками для України з боку інших держав та міжнародних організацій може стати ненадання чергових траншів МВФ та ЄС, згортання програм співробітництва, погіршення стосунків, тощо. Окремо слід виділити негативну реакції з боку Венеціанської комісії та ЄС на спробу звільнення суддів КСУ. Такого повороту подій наші партнери не очікували. Адже подібні дії суперечать Конституції та іншим законам України.

Демократична система ґрунтується на відокремленні та незалежності гілок влади, зокрема, і судової влади. Тому законодавча та виконавча влада мають виконувати рішення суду, а не розпускати суд, якщо його рішення не подобається. Важко навіть уявити собі подібну ситуацію в США чи країнах ЄС. Там не є рідкістю притягнення до відповідальності чиновників за свої дії. Натомість в напів демократичних  країнах конфлікти між владою та судом трапляються. Наприклад, подібний випадок був у 1993 р. в Росії, коли тодішній президент Борис Єльцин звільнив суддів Конституційного суду, які підтримали його імпічмент.

Oleg Savichuk expertОлег Савичук,  аналітик Центру спільних дій

Іноземні уряди та міжнародні організації вже оголошують про стурбованість щодо стану антикорупційної політики в Україні. І вони праві: у багатьох аспектах наша країна не справляється із взятими на себе міжнародними зобов’язаннями. А рішення КСУ погіршує ситуацію.

Чи призведе це до ускладненням стосунків із західними країнами, розірванням Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, припиненням курсу інтеграції України в НАТО? Ймовірність розвитку таких подій мінімальна, і майже неможлива. Але чим довше органи влади будуть не реагувати і не виправляти ситуацію – тим більше буде запитань у наших партнерів. Саме зараз парламент, разом із президентом та урядом, мали б займатися не тим, як знищити КСУ, а як зменшити негативні наслідки від рішення. Рішення не є перешкодою для того, щоб:

  • відновити заходи щодо запобігання корупції для державних службовців та політиків;
  • запровадити особливу процедуру перевірки декларацій та моніторингу життя суддів;
  • відновити відповідальність за недостовірне декларування із врахуванням рішення КСУ.

Це саме ті кроки, які можна доволі швидко зробити щоб не поглиблювати кризу.

Чи є виходом із ситуації проєкт президента? Ні. Неможливо просто так не визнати рішення КСУ, а його суддів – відправити у відставку. Таких механізмів не існує. Сам же ж проєкт можна сприймати як посягання на конституційний лад, адже він пропонує грубо порушити не один десяток норм Конституції.

Наслідки ухвалення такого рішення можуть бути ще гіршими, адже відкриється «скринька Пандори»: після цього можна буде забути про верховенство права, незалежний КСУ, сталість державної влади та дієздатну судову систему. Це буде неможливо: судді будуть знати, що їхні рішення можна буде у неконституційний спосіб скасувати, а самих їх – розігнати. Кожен наступний президент буде шукати формальні приводи для того, щоб аналогічним чином переформатувати КСУ під себе.

Подібні ситуації траплялись і у інших країнах. Найвідоміші приклади – Молдова та Вірменія. Так, у Молдові у серні 2019 року поміняли весь склад КС. Але відбулось це після того, як судді «добровільно» пішли у відставку. Зрозуміло, що на них чинився шалений тиск, але окремих законів про розгін КС не ухвалювали. У Вірменії ж частину суддів КС «люстрували» після революції 2018 року.

Чи це ті приклади, які варто наслідувати нам? Чи є це той корисний досвід, який допоможе нам сформувати незалежний і дієвий КС? Питання риторичні.

Водночас, без зміни процедури добору суддів, коли перемагає не найбільш достойний, а найбільш вірний кандидат, кого б не призначили і що б не робили – виправити ситуацію буде неможливо.

Andriy Martinov expertАндрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Рішення КСУ щодо фактичного визнання не легітимності існуючих «антикорупційних структур» вкрай негативно впливає на оцінку стану з верховенством права в Україні. Внаслідок цього рішення за межами правового поля України діють виконавча і судова гілки влади. Обидві тиснуть на законодавчу гілку влади, аби мотивувати її до також прийняття не правових рішень. Найгірше, що чистого правового виходу з цієї ситуації також немає.

Реакція європейських структур на такий стан справ також прогнозована. Рада Європи та її Венеціанська комісія традиційно стурбовані розвитком справ. Європейський Союз завів мову про можливість перегляду безвізового режиму, надання якого супроводжувалось вимогою реалізації проекту створення антикорупційних структур в Україні. Однак за умов пандемії та обмежень на пересування безвізовий режим і так де-факто не діє з березня 2020 року. І до офіційного завершення пандемії, дату «Х» ніхто не назве, безвізовий режим для громадян України і так не запрацює. Але таким рішення ЄС може суттєво ускладнити становище політичних сил, які в Україні виступають на користь європейського інтеграційного вибору, та посилити європейських скептиків в Україні.

Оптимальним виходом із ситуацію було б «уточнення» свого рішення самими суддями КСУ. Але це малоймовірно. Інші варіанти виходу з глухого кута один гірше одного. Жодна гілка влади не має права узурпувати повноваження іншої. Виконавча гілка влади не має права розпускати вищу судову гілку владу. Фактично з політичного процесу в Україні вилучається арбітр у вигляді КС.

Міжнародний досвід багатий на аналогічні ситуації у країнах, де відсутня стабільна демократія та нестабільним є верховенство права. Наприклад, впродовж 2018 р. Румунію лихоманило протистояння уряду Віоріки Денчілє та керівниці Національного антикорупційного управління Лаури Кевеші. Вона посадила до в’язниці низку провідних румунських політиків соціал-демократів і лібералів. Однак, створивши уряд, вони вирішили відплатити Кевеші, яка 9 липня 2018 р. залишила посаду. Це спровокувало конфлікт ЄС і Румунії, яка у першому півріччі 2019 р. головувала у ЄС. Вихід із ситуації було знайдено завдяки проведенню дострокових парламентських та президентських виборів.

Інший приклад кризи із КС подає Польща. Там правляча партія «Право і справедливість» стимулювала прийняття закону, який переглянув межі незалежності судової гілки влади. Зокрема, суддів взяли на гачок пенсійного забезпечення після завершення кар’єри. Реформування судочинства по-польські викликало критику з боку ЄС. Мова йшла навіть про застосування санкцій до Польщі за порушення принципу верховенства права. Однак на фоні виходу Британії з ЄС, зрештою, ЄС не наважився доводити скандал із Польщею до логічного завершення, аби не посилювати європейських скептиків у Польщі. Тож наразі ця криза не вирішена.

Oleksandr Musienko expertОлександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень

 Вважаю, що рішення щодо скасування антикорупційних реформ – це спосіб зірвати євроінтеграційні процеси України і намагання повернути Україну в бік Росії, що ставить під загрозу безвізовий режим для громадян України. І це дійсно є питанням національної безпеки.

Саме тому, цілком логічним було засідання РНБО на якому було розглянуто комплекс питань, пов‘язаних із рішенням КСУ, задля недопущення подальшого згортання антикорупційних реформ. Крім того, з‘являлась інформація і про те, що КСУ готується скасувати і земельну реформу, а також Закон про гарантії функціонування української мови.

Вихід із ситуації запропонований РНБО і Президентом є дієвим політичним жестом демонстрації незворотності євроінтеграційного курсу України, а також  боротьби з корупцією.

 

Наталя Толуб

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Euobserver: Для захисту свободи преси потрібен закон ЄС, - вважають європейські НУО

НовиниСуспільство

Україна попросила Угорщину не створювати деструктивну емоційну напругу у відносинах

Аналітика та дослідженняСуспільство

Вперед у світле минуле, або як російська пропаганда маніпулює на ностальгії за СРСР

НовиниСуспільство

В Україні хочуть узаконити декрет для чоловіків