ОригіналСуспільство

З початку 2021 року правозахисники зафіксували 30 випадків переслідувань активістів

Attacks on activists

Майже половина злочинів, а саме 14 інцидентів, зафіксована у Києві. На другому місці після столиці – Харківська область (3), на третьому – Одещина і Полтавщина (по 2). По одному випадку переслідування задокументовано в Київській, Миколаївській, Львівській, Житомирській, Рівненській, Херсонській, Дніпропетровській, Луганській та Донецькій областях. Такі дані наводять у моніторинговій доповіді «Активізм 2021» щодо переслідувань активістів і правозахисників на підконтрольній уряду території України.

Серед цьогорічних інцидентів тиску на активістів найбільш поширеними були фізичні напади, випадки знищення або пошкодження майна та спроби залякування – по 6 випадків.

Актуальними станом на перший квартал року залишаються і цифрові загрози громадським активістам і журналістам: «Лабораторія цифрової безпеки», що проводить свій моніторинг таких інцидентів та надає постраждалим допомогу, зафіксувала 25 окремих інцидентів за перші три місяці 2021 року: 6 – у січні; 12 – у лютому та 7 – у березні. Мова йде про фішинг (10 випадків, серед яких один масовий був здійснений через телеграм – у січні), підбирання, скидання або повторне використання пароля облікових записів (7), перехоплення смс (3), злам сайту (2), блокування контенту або тимчасове блокування облікових записів у соцмережах (телеграм) тощо.

«Крім того, ми констатуємо деяке погіршення ситуації у порівнянні з попереднім роком, коли за аналогічний період моніторингу було зафіксовано 26 випадків загалом», – коментує дослідниця ZMINA Анастасія Москвичова.

Експертка також додає, що у січні-березні 2021 року найбільш ризикованими видами активістської діяльності стали захист прав жінок, прав ЛГБТ та антикорупційна діяльність.  По одному інциденту стосувались активістів, які виступають проти незаконного будівництва, займаються захистом довкілля, підтримкою та захистом прав пацієнтів і захистом прав журналістів.

Тиск на активістів

У моніторинговій доповіді «Активізм 2021» зазначають, що деякі із зафіксованих цього року випадків можна вважати продовженням минулорічного переслідування через відсутність належної реакції органів правопорядку.  Серед них – інцидент із підпалом на будівництві центру «Дача» у Києві для дітей, які лікуються від онкологічних захворювань, що трапився 28 березня 2021 року. Було пошкоджено стіни і вхідні двері, а також від високої температури тріснули шибки у вікнах. Торік один із сусідів центру зрізав болгаркою замок на воротах будмайданчика: тоді активісти зверталися до поліції щодо пошкодження майна, але та зареєструвала заяву як звернення громадян.

Наталія Оніпко, керівниця благодійного фонду «Запорука», яка створює згаданий центр, припускає, що підпал також може бути пов’язаний з їхнім конфліктом із сусідами: ті відкрито заявляли про небажання бачити поряд онкохворих дітей.

Sternenko protestЗа словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, визначальними для першого кварталу 2021 року також були події, пов’язані із вироком одеському активісту і блогеру Сергієві Стерненку у справі про викрадення у 2015 році депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича: 7 років і 3 місяці в’язниці із конфіскацією половини майна. Після оголошення вироку в низці міст 23 та 26 лютого, а також 20 березня 2021 року відбувалися акції невдоволених рішенням суду.

Під час акції 23 лютого, яка відбулася спонтанно у день оголошення вироку Сергієві Стерненку, поліція затримала 24 протестувальників. За свідченнями очевидців, затримання були вибірковими і стосувалися активістів, які не вчиняли протиправних дій. Серед затриманих опинився журналіст, стажер видання KyivPost Олександр Бабенко, який вів відеозйомку з даху адміністративної будівлі біля Офісу Президента.

Ще один із випадків тиску за активістську діяльність цього року стався з головою ініціативи «Захистимо Протасів Яр» Романом Ратушним. Йому оголосили про підозру у хуліганстві та пошкодженню майна під час акції 20 березня на підтримку Сергія Стерненка під Офісом президента. Крім того, проти активіста розгорнули дискредитаційну кампанію у соцмережах та низці видань, що нібито Ратушний намалював свастику на стіні ОП. Роман Ратушний вважає це кримінальне переслідування «помстою» за його діяльність щодо захисту зелених зон Києва.

Незважаючи на те, що доказів участі Ратушного у хуліганських діях у судовому засіданні продемонстровано не було, його помістили під домашній арешт, який мав продовжуватися до 24 травня 2021 року. Але 21 квітня під час розгляду апеляційної скарги суд скасував запобіжний захід активісту через відсутність доказів.

 

Наталя Толуб

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Правозахисники фіксують масовий виїзд жителів окупованих територій Донбасу на роботу в РФ

НовиниСуспільство

Уряд схвалив стратегічні напрями протидії відмиванню коштів

КоментаріОригіналСуспільство

#Незламні: масштабний український проєкт на підтримку бранців Кремля

НовиниСуспільство

МЗС України поки не буде оприлюднювати список учасників «Кримської платформи»