Огляд Україна БрюссельОригіналСуспільство

Жорсткі санкції або негайне звільнення політв’язнів неминучі

Roman Suschenko

Тема звільнення політв’язнів Кремля цього року не лише зникла із заголовків світових та вітчизняних медіа, а й взагалі не викликає жвавого і небайдужого інтересу з боку суспільства в Україні. Поодинокі пікети та відчайдушні спроби рідних і близьких бранців московського режиму привернути увагу української влади, іноземних дипломатів та найбільш активної частини суспільства до нагальної проблеми не додають оптимізму. Рідше став помічати в очах співрозмовників на цю тему співчуття, спробу зрозуміти. Частіше – байдужість, здивування, відсутність будь-якої людської реакції…

Минув рік, як Україні вдалося повернути додому 11 політв’язнів та 24 моряків, яких у різний час захопили й роками незаконно утримували у Російській Федерації. З того часу відбулися ще дві хвилі звільнення заручників та військовополонених з тимчасово неконтрольованих українським урядом окремих районів східних областей. Та, на жаль, 135 (на момент написання публікації) громадян України досі вважаються політичними заручниками війни, розв’язаної Росією. 135 родин чекають своїх батьків, чоловіків, братів та дідів. Справжніх героїв, що гідно прийняли виклик долі, тримають удар в ізоляції, проходячи  нові й нові випробування (зміни камер, колоній, тиск їхньої адміністрації, рецидивістів, ФСБ, холодний клімат, жахливі харчування та медичне обслуговування, відсутність інформації та загрозу захворіти на COVID-19).

Торік у вересні разом із захисником Марком Фейгіним започаткували ініціативу, запропонувавши міжнародній спільноті – створити ефективний механізм, перш за все дипломатичного ґатунку, щоби встановити правила і домовленості, які б допомогли  запобігти появі нових політичних бранців. Виключити цей гуманітарний аспект взагалі із того протистояння, яке існує. За цей час провели ряд консультацій з дипломатами, експертами, журналістською спільнотою і юристами.

Дискусії відбулися як у межах МЗС України, в іноземних та українських амбасадах, так і на міжнародних майданчиках. Ідею активно підтримав екс-політрадник, а нині спецпредставник МЗС з питань санкційної політики Олексій Макєєв. З призначенням першим заступником міністра Еміне Джапарової вона набула конкретних обрисів. МЗС ініціювало створення Платформи міжнародної дії зі звільнення Росією українських політв’язнів. Її установче засідання відбулось 1 липня у форматі відеоконференції. До нього долучилися представники міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Офісу президента, постійного представництва президента України в АР Крим, уповноваженого ВР з прав людини, Меджлісу кримськотатарського народу, неурядових громадських правозахисних організацій, а також родичі незаконно утримуваних осіб. Свою згоду на участь у роботі платформи дав глава Кримської єпархії ПЦУ Митрополит Клемент та інші релігійні й громадські діячі.

Міжнародна платформа має серйозні шанси стати додатковим інструментом тиску на РФ, метою її дії є саме захист та звільнення громадян України – бранців Кремля.  Серед завдань ініційованого МЗС формату є координація міжнародної адвокаційної діяльності усіх причетних акторів – органів державної влади, громадянського суспільства та родичів політв’язнів для посилення міжнародного тиску з метою звільнення незаконно утримуваних Росією осіб та захисту їхніх прав в ув’язненні. МЗС України та офіс Уповноваженої ВР з прав людини активно коментують та висвітлюють усі факти порушень прав людини з боку РФ та застосування репресивних практик до громадян України на тимчасово окупованих територіях.

Привернути увагу до проблеми закликають правозахисні та громадські організації. Зокрема, група політв’язнів Кремля з Криму звернулася з вимогами до Президента України Зеленського. Люди вимагають від влади «організації й сприяння рішучим діям проти держави-агресора». Зокрема, автори звернення пропонують ряд активних дій дипломатичного та превентивного характеру проти кремлівського режиму. Починаючи від припинення Генасамблеєю права вето Росії в Раді безпеки ООН,  розширення практики притягнення до карної відповідальності посадових осіб РФ, винних у репресіях проти громадян України й закінчуючи новими санкціями економічного характеру, переглядом  положень Конвенції Монтре і зміною статусу Азовського моря.

Проактивна позиція України дозволила також знайти однодумців у Європі, зокрема, у Франції.  Відомий громадський діяч, французький філософ, головред  Philosophie magazine Мішель Єльчанінов ще кілька років тому почав втілювати ідею організації міжнародних публічних заходів для захисту нових дисидентів. Торік ідея лягла в основу проєкту Фестивалю нових дисидентів (Festival des Nouveaux Dissidents), який планувався до проведення у Парижі на La Villette цього літа. Задум організаторів передбачає триденні різноформатні дискусії, чисельні зустрічі, обміни думками й досвідом, вистави, кінопокази за участю дисидентів з усього світу, а також презентацію спеціальної програми з питань свободи та демократії, розроблену для дітей.

«Нові дисиденти» у ненасильницький спосіб з розкритими обличчями фактично відроджують боротьбу дисидентів минулого століття, переконаний Мішель Єльчанінов. Розумними та творчими способами вони вигадують способи оскаржити авторитаризм та зловживання владою, фільмами, текстами, малюнками або творами мистецтва. Вони борються поодинці, часто з байдужістю або неприйняттям. «Ми хочемо створити простір для самовираження та діалогу між дисидентами по всьому світу, які часто не знають, що відбувається в інших місцях. Вони зможуть поділитися своїм досвідом та пояснити, що відбувається в їхній країні», – додав він в одному з інтерв’ю. Участь у заході підтвердили кілька десятків французьких та іноземних ЗМІ. На захід запросили жертв політичних репресій та авторитарних режимів. У зв’язку з небезпекою поширення коронавірусу організатори фестивалю вирішили перенести міжнародну подію на 2021 рік.

Ефективні компетенції у процесі звільнення демонструє офіс Уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Реакція Людмили Денісової на репресії з боку окупанта миттєва. Після нещодавніх його злочинних дій проти сімей бранців Кремля,  омбудсмен закликала першу леді взяти під свій патронат родини політичних в’язнів Кремля, а очільникам уряду взяти під особисту опіку кожну дитину, яка на сьогодні проживає із матір’ю на контрольованій Україною території. Вона також закликала парламент терміново ухвалити законопроєкт щодо врегулювання правового статусу та соціального захисту осіб, незаконно позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їхніх сімей, а уряд – затвердити відповідну державну соціальну програму. Апелюючи до міжнародних урядових та неурядових організацій, зокрема МКЧХ в Україні, Денісова запропонувала їм надати гуманітарну допомогу дітям кремлівських бранців та сприяти посиленню боротьби на міжнародній арені за звільнення їхніх батьків.

Події в Білорусі та отруєння лідера опозиційної думки з Росії Алєксєя Навального змушують до конкретних дій західних партнерів та союзників України. Посилення санкцій проти авторитарних режимів з боку Заходу неминуче. Жорстка і принципова вимога щодо негайного і безумовного звільнення усіх бранців совісті та заручників 6-річної війни, розв’язаної Росією, має продемонструвати політичну волю та консолідовану позицію цивілізації, що відстоює демократичний і сталий розвиток людства.

Роман Сущенко, відомий український журналіст, колишній політв’язень Кремля, кореспондент Укрінформу в Парижі, а нині в Києві

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Euobserver: Для захисту свободи преси потрібен закон ЄС, - вважають європейські НУО

НовиниСуспільство

Україна попросила Угорщину не створювати деструктивну емоційну напругу у відносинах

Аналітика та дослідженняСуспільство

Вперед у світле минуле, або як російська пропаганда маніпулює на ностальгії за СРСР

НовиниСуспільство

В Україні хочуть узаконити декрет для чоловіків