Огляд Україна БрюссельОригіналСуспільство

«Зуби Євросоюзу» на службі України

Euro

Рада Європейського Союзу 7 грудня затвердила глобальний режим санкцій за порушення прав людини. Створений правовий механізм, який віднині дозволяє відмовляти особам, котрі потрапили до чорного списку, у фізичному доступі до країн ЄС та їхньої фінансової системи. Україна має скористатися новими можливостями, які з’являються у зв’язку з цим, для відстоювання національних інтересів і захисту власних громадян, котрі стали жертвами російської агресії та переслідувань на окупованих Росією територіях.

Відмінність нового механізму від попередньої правової практики полягає в тому, що він дозволяє спрямовувати санкції проти конкретних осіб, без прив’язки до того, чи введений санкційний режим щодо держави, громадянами якої вони є. Саме в цьому сенсі його порівнюють з «актом Магнітського» – законом, який був ухвалений у США у 2012 році, з персональними санкціями проти осіб, котрі порушили права людини та принципи верховенства права. Спочатку він був застосований до тих, хто був причетний до загибелі у московській тюрмі юриста Сергія Магнітського, який викрив багатомільярдні крадіжки бюджетних коштів.

Схожа поправка до закону про санкції та боротьбу з відмиванням грошей була ухвалена Великою Британією у 2018 році, закони на кшталт «акту Магнітського» є у країнах Балтії та Канаді, готовність доповнити власне законодавство таким чином заявляли вісім членів Північної ради – Данія, Фінляндія, Ісландія, Швеція, Норвегія, Фарерські острови, Гренландія та Аландські острови. На рівні ЄС це питання давно обговорювалося, але обставини, спричинені пандемією коронавірусу, затримали ухвалення рішення. Пришвидшив процес замах на життя російського опозиціонера Алєксєя Навального у серпні, і є символічним майже збіг у часі запровадження режиму глобальних санкцій ЄС за порушення прав людини та поява великого журналістського розслідування Bellingcat, CNN і Der Spiegel про діяльність спеціальної групи отруйників із ФСБ, яка вела полювання на Навального та його родину, очевидно, за згодою та наказом політичного керівництва Росії.

Ще у вересні голова зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель на сесії Європарламенту запропонував ввести механізм санкцій за порушення прав людини й назвати його на честь Алєксєя Навального, як ім’я російського юриста – жертви путінського режиму – носить «акт Магнітського» у США. Але було цілком слушно визнано не обмежувати таким чином масштаб санкційного режиму, який, за задумом, має глобальний та універсальний характер. За словами голови МЗС Нідерландів Стефа Блока, Євросоюз зараз переходить від засудження, реакції на словах на порушення прав людини до конкретних покарань. Європейська політика у царині прав людини «отримала зуби, щоби кусатися», як заявив міністр онлайн-виданню Nu.nl. А керівник МЗС Литви Лінас Лінкявічюс висловив надію, що новий режим буде поширений також і на випадки корупції. З ним солідарне керівництво Європейської народної партії, що має найбільше представництво у Європарламенті, тож перспектива доопрацювання і вдосконалення нової норми цілком реальна.

Критики цього рішення Євросоюзу, передусім, звісно, з Росії, вказують, що таким чином під гаслом боротьби за права людини порушуються права людини, оскільки у позасудовому режимі призначаються винуватці й несуть покарання позбавленням можливості в’їзду до ЄС і використання фінансової системи Союзу. Але це не є правдою, усі, хто потрапить під санкції, зможуть оскаржити власне потрапляння до чорного списку у Європейському суді юстиції в Люксембурзі, було б тільки бажання.

Єдине дещо слабке місце нової норми у консенсусному механізмі ухвалення рішень щодо санкцій. Усі 27 суб’єктів ЄС мають підтримати пропозиції, хоча спочатку йшлося про кваліфіковану більшість. Це ускладнює та уповільнює процес, але сама наявність такого механізму переважає його недоліки.

Санкційні списки будуть складатися за поданням членів ЄС або очільника європейської дипломатії, і перші кандидати з’являться уже наступного року. Насамперед це, як неважко спрогнозувати, будуть особи, причетні до отруєння Навального, білоруські силовики, які відзначилися у придушенні протестів. Слід очікувати подань щодо порушників прав людини у Туреччині та Венесуелі.

Водночас метою української дипломатії та правозахисних організацій має стати привернення уваги європейських партнерів до стану речей із правами людини у сірій зоні окупованих територій, як у Криму, так і на Донбасі. Відповідний досвід тут напрацьовано. Так, у листопаді третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію, яку запропонувала Україна, із засудженням зафіксованих на території Криму порушень прав людини, зокрема «дискримінаційних заходів та методів, свавільних затримань і арештів, катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують людську гідність, способів поводження, сексуальне та гендерне насильство, зокрема з метою примусити затриманих свідчити проти себе або «співпрацювати» з правоохоронними органами». Прикладів таких порушень безліч, приміром, з ОРДЛО – території, де взагалі не застосовується законодавство жодної держави і панують тотальні свавілля та насильство. Про масштаб і рівень жахіть свідчать, зокрема, спогади колишнього заручника бойовиків та їхніх російських хазяїв Станіслава Асєєва «Светлый путь. История одного концлагеря» про перебування у донецькій тюрмі «Ізоляція».

Україна просто зобов’язана зробити все, щоб запустити механізм нового режиму санкцій ЄС, аби від засуджень перейти до конкретних покарань, як казав голова нідерландського МЗС. «Зуби Євросоюзу» мають стати нашими зубами.

Українські дипломати цілком розуміють можливості, що відкриваються, і завдання, які з цього випливають.

У коментарі МЗС України з приводу запуску нового санкційного механізму за порушення прав людини зазначив, що таким чином «ЄС вкотре засвідчив, що є визнаним світовим лідером у боротьбі з порушеннями прав людини». «Розраховуємо, що новий санкційний механізм Євросоюзу буде ефективним і системним інструментом покарання винних у порушеннях основоположних прав людини на тимчасово окупованих територіях України та спонукатиме окупаційну адміністрацію до припинення цих злочинів… Очікуємо, що імплементація правозахисного санкційного режиму стане частиною нашого регулярного діалогу з ЄС із питань прав людини, а також консультацій щодо правових наслідків тимчасової окупації АР Крим і міста Севастополь».

Громадяни України, як із «великої землі», так і з окупованих територій, теж на це дуже розраховують.

Леонід Швець

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Україна висловила рішучий протест проти планів Росії провести на Донбасі вибори до Держдуми РФ

НовиниСуспільство

Чехи засудили до 21 року ув’язнення білоруса, який воював на Донбасі

НовиниСуспільство

Росія подала в Європейський суд із прав людини позов проти України

НовиниСуспільство

Спільна заява України та Польщі щодо Північного потоку - 2