Аналітика та дослідженняСуспільство

229 випадків порушень свободи слова зафіксували в Україні в 2020

Такими є річні підсумки моніторингового дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”. Експерти інформують про те, що 171 випадок стосувався фізичної агресії проти журналістів.

Для порівняння: у 2019 році загалом було зафіксовано 243 випадки порушення свободи слова. З них 172 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Основними категоріями порушень свободи слова в Україні у 2020 році були:

  • перешкоджання законній журналістській діяльності – 125 випадків (99 у 2019 році);
  • доступ – 22 (торік 21 порушення);
  • побиття – 20 (23 побиття минулого року);
  • погрози – 19 (торік 37 випадків);
  • юридичний тиск – 19 (торік 18 випадків).

Головні тренди року 

Media in worldУ 2020 році на цілих  26%  зросла кількість перешкоджань законній професійній діяльності журналістів порівняно з 2019 роком. Основними причинами  стали протизаконні карантинні обмеження та місцеві вибори.

Фізична агресія знову стала найпоширенішим порушенням свободи слова. На неї припало 74% всіх порушень свободи слова в Україні. Журналістам ламали техніку, виштовхували, нападали під час прямих ефірів, завдавали тяжких тілесних ушкоджень, погрожували, пошкоджували їхнє майно, підпалювали машини.

За даними ІМІ, 62 порушення свободи слова у 2020 році були пов’язані з карантином, запровадженим через пандемію коронавірусу. Це майже третина (27%) загальної кількості порушень свободи слова в Україні. Переважно ці випадки стосувалися недопущення журналістів на сесії місцевої влади, а також нападів на журналістів на ринках, у перукарнях, магазинах під час перевірки дотримання умов карантину.

Експерти помітили тенденцію до вибіркового запрошення ЗМІ під час робочих поїздок президента Володимира Зеленського регіонами. Представники ІМІ зафіксували такі скарги від журналістів у Херсоні, Дніпрі, Кривому Розі, Хмельницькому, Запоріжжі, на Волині. Показовим став страйк херсонських журналістів, що не були акредитовані на зустріч із Зеленським: вони ставили новини без тексту, публікували порожні сторінки, вигадували текст із місця події.

Закритість органів влади стала одним з головних трендів року. Журналістів не допускали на сесії обласних, міських, районних та селищних рад. Найбільшими областями-порушниками стали Дніпропетровщина, Запоріжжя, Херсонщина, Полтавщина та Закарпаття. Минулого року представники місцевої влади протизаконно обмежували доступ журналістів під приводом карантину. Водночас місцеві органи влади не забезпечували будь-якого іншого доступу до інформації із сесії для медіа, зокрема не організовували онлайн-трансляцій.

ЗМІ виставляли рахунки за надання інформації

poverty moneyІншою тенденцією року стали обмеження доступу до публічної інформації. Журналістам відмовлялися відповідати чи надавати запитувану інформацію, виставляли рахунок за отримання запитуваної інформації. Це робили органи місцевого самоврядування, правоохоронці, центральні органи влади, зокрема Офіс президента. Так, Виноградівська міська рада, що на Закарпатті, виставила рахунки на 259,25 грн та 86,26 грн за відповідь на інформаційні запити журналістки інтернет-видання “Голос Карпат” Олени Мудри. Миколаївська СБУ відмовилася надавати журналістам інформацію про ремонт тротуару біля будівлі відомства.

25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори. Експерти ІМІ за результатами моніторингу в день голосування констатували, що вибори відбулися в демократичний спосіб і з дотриманням прав журналістів, були зафіксовані лише незначні порушення з боку членів виборчих комісій.

Згідно з результатами моніторингу, найчастіше право журналістів на професію порушували приватні особи (102), місцева влада (55), правоохоронці (24), судова влада (17), Офіс президента (7) та інші.

Серед регіонів України за кількістю порушень лідирує Київ з областю (71 випадок). Друге місце за кількістю порушень посіли Одещина та Запоріжжя (по 18 випадків), третє місце розділили між собою Дніпропетровщина та Херсонщина – по 15 випадків.  Четверте – Львівщина та Полтавщина (по 12 випадків). П’яте – Миколаїв (11).

Утиску своїх прав зазнали 103 журналісти та 90 журналісток

Journalist UkraineЖурналістська спільнота цьогоріч реагувала заявами щодо: законопроєктів “Про дезінформацію” та “Про медіа”; справ про вбивство Павла Шеремета та Георгія Гонгадзе; обшуків в офісах проєктів “Секретні матеріали”, “Гроші” та домівках журналістів 1+1; недопуску військкорів на передову на Донбасі; телеуроків на проросійських телеканалах Медведчука; обмеження доступу журналістів Кременчука на сесії міськради. А також безпеки журналістів та репутації проєкту StopFake; спроб суддів ‌незаконно ‌отримати‌ ‌доступ‌ ‌до‌ ‌телефону‌ ‌журналістки‌ ‌”Слідства.Інфо”; неприпустимості тиску на журналістку Любов Величко; забезпечення повного фінансування Суспільного; протизаконного позбавлення акредитації у ВР 19 редакцій ЗМІ та інше.

 

Джерело: Інститут масової інформації

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Боротьба проти «Північного потоку-2» не закінчується

НовиниСуспільство

В Україні вперше затвердили Стратегію зовнішньополітичної діяльності

НовиниСуспільство

ЄСПЛ ухвалить рішення за позовами України проти Росії протягом 2-5 років

НовиниСуспільство

Понад 30 тисяч кримчан незаконно призвано до армії держави-окупанта