БезпекаСуспільство

Борис Тарасюк: “Наївно сподіватися, що Росія зміниться після повернення в ПАРЄ”

 

Москва активно працює над тим, щоб у європейських столицях сприймали її версію подій навколо Росії; Раді Європи не вистачало членських внесків Кремля; Франція і Німеччина змінили свою позицію щодо російської агресії, вважає новопризначений Представник України при Раді Європи, відомий дипломат, колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк.

Він поділився з «Промуй Україну» своїми враженнями від сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, де українська та російська делегації брали повноцінну участь уперше з квітня 2014 року. Через анексію Криму повноваження Москви у ПАРЄ було суттєво обмежено, зокрема, російські депутати втратили право брати участь у засіданнях і голосувати. Минулого червня більшість Асамблеї висловилася за відновлення діалогу з РФ, після чого Верховна Рада минулого скликання призупинила повноваження української делегації, але з січня їх відновлено. 


Борис Тарасюк – кар’єрний український дипломат, двічі міністр закордонних справ України у 1998-2000 та 2005-2006 роках. Палкий прихильник європейської та євроатлантичної інтеграції України. Член Верховної Ради України 4, 5, 6, 7, 8 скликань. У 2003-2012 роках був лідером Народного Руху України. Був співголовою Євронест – Парламентської асамблеї між країнами Східного партнерства та Євросоюзом. У 1995-1998 роках був послом України в Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі та послом у зв’язках з НАТО та ЗЄС, у 1997-1998 роках очолював Місію України при НАТО. Є засновником і директором Інституту євроатлантичного співробітництва. 2013 року став заступником голови партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». З 24 грудня 2019 року є Постійним представником України при Раді Європи.  


Борисе Івановичу, яка головна причина повернення Росії в ПАРЄ? Чи це детоксикація Путіна, яка зараз відбувається? Чи це членські внески, яких потребує Рада Європи?  

По-перше, Кремль проводить активну роботу з усіма столицями, намагаючись провести сприйняття свого наративу того, що відбувається в Росії і що здійснюється Росією. У такий спосіб ця країна хоче нівелювати той негатив, який вона акумулювала своїми агресіями, агресивною поведінкою і нехтуванням правами людини й демократією. З другого боку, є впливові сили в Раді Європи, які почували себе некомфортно через несплату Москвою свого внеска як члена Ради Європи. А це не давало можливості вільно жити цим чиновникам, перш за все, Ради Європи. І третя причина, а, можливо, вона навіть і перша – це фундаментальна зміна позиції провідних європейських країн, зокрема, Франції й Німеччини щодо реакції на російську агресію. Все це в комплексі призвело до корозії принципів і цінностей, на яких базувалася Рада Європи, на фактичну корозію і втрату авторитету самої організації серед суспільства європейських країн.  

Пане Тарасюк, а чи вважаєте Ви, що є якийсь позитив у тому, що Москва повернулася до ПАРЄ? 

Ніякого позитиву я не бачу. Більше того – я бачу підтвердження того, що великою стратегічною помилкою з боку провідних країн у Раді Європи стало повернення Росії в надії на те, що вдасться налагодити діалог з цією країною, і наївні сподівання, що в такий спосіб можна буде змінити саму Росію. Це є наївність, стратегічна помилка, яка призвела до того, що Росія нещодавно в черговий раз показала ігнорування своїх міжнародних зобовязань, у тому числі як члена Ради Європи. Я маю на увазі плани зміни російської Конституції, в якій би пріоритет віддавався Основному закону Росії і внутрішньому законодавству порівняно з міжнародними зобов’язаннями, в тому числі стосовно Ради Європи, і, головне, Конвенції з захисту прав і свобод людини Ради Європи.  

Борисе Івановичу, зараз затвердили додаткову процедуру при розгляді порушень прав людини. І експерти кажуть, що буде практично нереально притягнути Кремль до відповідальності за порушення прав людини. Чи це так? 

Я підозрюю, що це частина пакету домовленостей провідних західних країн, які водночас є членами Ради Європи, і Росії. За цим рішенням, за ухваленням цієї так званої комплементарної процедури проглядається дійсно прагнення звести нанівець можливості притягнення будь-якої країни-члена Ради Європи й перш за все Росії від відповідальності за порушення своїх зобов’язань перед Радою Європи згідно зі статутом цієї організації. Новий механізм,  запроваджений, у тому числі за участю провідних країн – і Німеччини, і Франції, і інших країн, практично унеможливлює застосування санкцій, наприклад, таких, які було здійснено щодо Росії в ПАРЄ. Загалом я вважаю, що це була фундаментальна помилка, на жаль, свідома помилка з боку провідних західних країн повернути Росію і дати їй гарантію, що вона не буде притягнута до відповідальності і до санкцій.  

За цим документом, наскільки я розумію, напад Росії на Донбас та окупація Криму не є серйозним порушенням прав людини. Чи правильно я розумію формулювання? 

Там прямо так не сказано. Але опосередковано можна припустити, що про це не йдеться. Більше того: передбачено, що кінцевою метою застосування цієї процедури не повинно бути накладення санкцій. Про що йде мова? Тобто, Росія отримала індульгенцію на подальше ігнорування міжнародного права й своїх зобовязань за статутом Ради Європи. Але я хочу сказати, що незважаючи на все це на минулій сесії ПАРЄ українській делегації, нашим друзям удалося провести рішення, які практично засуджують дії Росії, яка чинить агресію й порушує права людини на окупованих територіях, а також міститься посилання на те, що Росія є стороною Мінських домовленостей і як така вона не виконує своїх зобов’язань за цими домовленостями. 

Віце-президентом ПАРЄ обрали росіянина Петра Толстого, який налаштований проти України. Як Ви прокоментуєте це обрання? 

У рамках ПАРЄ, коли дискутувалося це питання, спершу його кандидатура не пройшла. І чимало депутатів звертали увагу на його антисемітські висловлювання. Мова не йде про те, що він займає антиукраїнську позицію, він припускався антисемітських висловлювань. І це обурило багатьох депутатів. Але все-таки російські гроші й російський інформаційний вплив справили своє. І в результаті його таки обрали, але українська делегація голосувала проти.  

Петра де Суттер, бельгійська депутатка, влітку підготувала доповідь, за допомогою якої Росія повернулася до ПАРЄ. А зараз де Суттер є членом Європарламенту, нещодавно вона отримала медаль за підтримку прав людини. Як можна це сумістити – медаль, оцю доповідь і Росію, як Ви вважаєте? 

Я не знайомий з цією історією взагалі. Вважаю, що є сумнівною практика видачі медальок будь-кому з боку президента Парламентської Асамблеї Ради Європи.  

Хто у ПАРЄ залишається прихильниками України, українського питання? 

Перш за все, я хочу сказати, що створено неформальну групу друзів України, яка називається Baltic+, куди, окрім України, входять три балтійські країни та Грузія. Подекуди окремі члени інших делегацій беруть участь у роботі цієї неформальної групи друзів України. Якщо говорити більш конкретно, то 40 депутатів ПАРЄ із 10 країн – прошу звернути увагу на цю цифру: 40 депутатів, а деякі рішення на ПАРЄ ухвалювалися 40 голосами – так от, 40 депутатів з 10 країн виступили з заявою, в якій вони висловили своє обурення поверненням Росії до Ради Європи і затвердженням повноважень російської делегації.  

Інтерв’ю взяла Наталія Річардсон


Наталія Річардсон – українська журналістка-міжнародниця. З 2001 року працює у Брюсселі. Була штатним працівником газети «Вечірній Київ» та газети «День», радіостанції «Німецька хвиля», «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода». Працювала в  брюссельському бюро телеканалу «Євроньюз» з початку створення української служби і до її закриття – з 2011 до 2017 року. Співпрацювала з телеканалами «1+1», Першим національним каналом та іншими ЗМІ. Має диплом магістра з європейської інтеграції Вільного університету Брюсселя. Окрім української, володіє англійською, російською, французькою, нідерландською та німецькою мовами.  

  

 

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

В Угорщині натякнули на відновлення блокування євроатлантичної інтеграції України

НовиниСуспільство

Москва не хоче додаткових зовнішніх ініціатив щодо Донбасу

ОпініяСуспільство

Поствиборчі нотатки: чому була низькою явка в Україні?

НовиниСуспільство

Суд зняв очільника Національного антикорупційного бюро України