БезпекаСуспільство

Борис Тарасюк: “Наївно сподіватися, що Росія зміниться після повернення в ПАРЄ” 

 

Москва активно працює над тим, щоб у європейських столицях сприймали її версію подій навколо Росії; Раді Європи не вистачало членських внесків Кремля; Франція і Німеччина змінили свою позицію щодо російської агресії, вважає новопризначений Представник України при Раді Європи, відомий дипломат, колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк.

Він поділився з «Промуй Україну» своїми враженнями від сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, де українська та російська делегації брали повноцінну участь уперше з квітня 2014 року. Через анексію Криму повноваження Москви у ПАРЄ було суттєво обмежено, зокрема, російські депутати втратили право брати участь у засіданнях і голосувати. Минулого червня більшість Асамблеї висловилася за відновлення діалогу з РФ, після чого Верховна Рада минулого скликання призупинила повноваження української делегації, але з січня їх відновлено. 


Борис Тарасюк – кар’єрний український дипломат, двічі міністр закордонних справ України у 1998-2000 та 2005-2006 роках. Палкий прихильник європейської та євроатлантичної інтеграції України. Член Верховної Ради України 4, 5, 6, 7, 8 скликань. У 2003-2012 роках був лідером Народного Руху України. Був співголовою Євронест – Парламентської асамблеї між країнами Східного партнерства та Євросоюзом. У 1995-1998 роках був послом України в Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі та послом у зв’язках з НАТО та ЗЄС, у 1997-1998 роках очолював Місію України при НАТО. Є засновником і директором Інституту євроатлантичного співробітництва. 2013 року став заступником голови партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». З 24 грудня 2019 року є Постійним представником України при Раді Європи.  


Борисе Івановичу, яка головна причина повернення Росії в ПАРЄ? Чи це детоксикація Путіна, яка зараз відбувається? Чи це членські внески, яких потребує Рада Європи?  

По-перше, Кремль проводить активну роботу з усіма столицями, намагаючись провести сприйняття свого наративу того, що відбувається в Росії і що здійснюється Росією. У такий спосіб ця країна хоче нівелювати той негатив, який вона акумулювала своїми агресіями, агресивною поведінкою і нехтуванням правами людини й демократією. З другого боку, є впливові сили в Раді Європи, які почували себе некомфортно через несплату Москвою свого внеска як члена Ради Європи. А це не давало можливості вільно жити цим чиновникам, перш за все, Ради Європи. І третя причина, а, можливо, вона навіть і перша – це фундаментальна зміна позиції провідних європейських країн, зокрема, Франції й Німеччини щодо реакції на російську агресію. Все це в комплексі призвело до корозії принципів і цінностей, на яких базувалася Рада Європи, на фактичну корозію і втрату авторитету самої організації серед суспільства європейських країн.  

Пане Тарасюк, а чи вважаєте Ви, що є якийсь позитив у тому, що Москва повернулася до ПАРЄ? 

Ніякого позитиву я не бачу. Більше того – я бачу підтвердження того, що великою стратегічною помилкою з боку провідних країн у Раді Європи стало повернення Росії в надії на те, що вдасться налагодити діалог з цією країною, і наївні сподівання, що в такий спосіб можна буде змінити саму Росію. Це є наївність, стратегічна помилка, яка призвела до того, що Росія нещодавно в черговий раз показала ігнорування своїх міжнародних зобовязань, у тому числі як члена Ради Європи. Я маю на увазі плани зміни російської Конституції, в якій би пріоритет віддавався Основному закону Росії і внутрішньому законодавству порівняно з міжнародними зобов’язаннями, в тому числі стосовно Ради Європи, і, головне, Конвенції з захисту прав і свобод людини Ради Європи.  

Борисе Івановичу, зараз затвердили додаткову процедуру при розгляді порушень прав людини. І експерти кажуть, що буде практично нереально притягнути Кремль до відповідальності за порушення прав людини. Чи це так? 

Я підозрюю, що це частина пакету домовленостей провідних західних країн, які водночас є членами Ради Європи, і Росії. За цим рішенням, за ухваленням цієї так званої комплементарної процедури проглядається дійсно прагнення звести нанівець можливості притягнення будь-якої країни-члена Ради Європи й перш за все Росії від відповідальності за порушення своїх зобов’язань перед Радою Європи згідно зі статутом цієї організації. Новий механізм,  запроваджений, у тому числі за участю провідних країн – і Німеччини, і Франції, і інших країн, практично унеможливлює застосування санкцій, наприклад, таких, які було здійснено щодо Росії в ПАРЄ. Загалом я вважаю, що це була фундаментальна помилка, на жаль, свідома помилка з боку провідних західних країн повернути Росію і дати їй гарантію, що вона не буде притягнута до відповідальності і до санкцій.  

За цим документом, наскільки я розумію, напад Росії на Донбас та окупація Криму не є серйозним порушенням прав людини. Чи правильно я розумію формулювання? 

Там прямо так не сказано. Але опосередковано можна припустити, що про це не йдеться. Більше того: передбачено, що кінцевою метою застосування цієї процедури не повинно бути накладення санкцій. Про що йде мова? Тобто, Росія отримала індульгенцію на подальше ігнорування міжнародного права й своїх зобовязань за статутом Ради Європи. Але я хочу сказати, що незважаючи на все це на минулій сесії ПАРЄ українській делегації, нашим друзям удалося провести рішення, які практично засуджують дії Росії, яка чинить агресію й порушує права людини на окупованих територіях, а також міститься посилання на те, що Росія є стороною Мінських домовленостей і як така вона не виконує своїх зобов’язань за цими домовленостями. 

Віце-президентом ПАРЄ обрали росіянина Петра Толстого, який налаштований проти України. Як Ви прокоментуєте це обрання? 

У рамках ПАРЄ, коли дискутувалося це питання, спершу його кандидатура не пройшла. І чимало депутатів звертали увагу на його антисемітські висловлювання. Мова не йде про те, що він займає антиукраїнську позицію, він припускався антисемітських висловлювань. І це обурило багатьох депутатів. Але все-таки російські гроші й російський інформаційний вплив справили своє. І в результаті його таки обрали, але українська делегація голосувала проти.  

Петра де Суттер, бельгійська депутатка, влітку підготувала доповідь, за допомогою якої Росія повернулася до ПАРЄ. А зараз де Суттер є членом Європарламенту, нещодавно вона отримала медаль за підтримку прав людини. Як можна це сумістити – медаль, оцю доповідь і Росію, як Ви вважаєте? 

Я не знайомий з цією історією взагалі. Вважаю, що є сумнівною практика видачі медальок будь-кому з боку президента Парламентської Асамблеї Ради Європи.  

Хто у ПАРЄ залишається прихильниками України, українського питання? 

Перш за все, я хочу сказати, що створено неформальну групу друзів України, яка називається Baltic+, куди, окрім України, входять три балтійські країни та Грузія. Подекуди окремі члени інших делегацій беруть участь у роботі цієї неформальної групи друзів України. Якщо говорити більш конкретно, то 40 депутатів ПАРЄ із 10 країн – прошу звернути увагу на цю цифру: 40 депутатів, а деякі рішення на ПАРЄ ухвалювалися 40 голосами – так от, 40 депутатів з 10 країн виступили з заявою, в якій вони висловили своє обурення поверненням Росії до Ради Європи і затвердженням повноважень російської делегації.  

Інтерв’ю взяла Наталія Річардсон


Наталія Річардсон – українська журналістка-міжнародниця. З 2001 року працює у Брюсселі. Була штатним працівником газети «Вечірній Київ» та газети «День», радіостанції «Німецька хвиля», «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода». Працювала в  брюссельському бюро телеканалу «Євроньюз» з початку створення української служби і до її закриття – з 2011 до 2017 року. Співпрацювала з телеканалами «1+1», Першим національним каналом та іншими ЗМІ. Має диплом магістра з європейської інтеграції Вільного університету Брюсселя. Окрім української, володіє англійською, російською, французькою, нідерландською та німецькою мовами.  

  

 

 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

путін розпорядився про видачу російських паспортів громадянам України на тимчасово захоплених територіях

НовиниСуспільство

Повномасштабна агресія РФ уже завдала економіці України збитків на $600 млрд

НовиниСуспільство

280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні скоїла росія за три місяці війни

НовиниСуспільство

Блокада Росією українських портів призвела до глобального зростання цін на продукти