Суспільство

День науки: наша думка єдина вірна чи що змушує мене притихнути?

От не знала, що сьогодні день науки в Україні поки подруга-науковець, яка наполегливо тягне мене в науку (з добрих міркувань), не привітала. Якось так складається, що наукою я займаюсь час від часу: коли є час і натхнення. А вони рідко приходять разом. Тому дякую, Аліна! Ти дала поштовх до рефлексій.

День науки: мова

Знаєте, що таке заручник багатомовності? Це коли в реченнях рідною мовою раптово виринають іноземні слова, причім різними мовами, і ти робиш паузу не для того, щоб подумати про те, що сказати далі, а щоб перебрати в думці всі двадцять синонімів того слова, яке ти не можеш пригадати на «потрібній» мові. Це коли ти починаєш речення голландською, а закінчуєш німецькою, бо структура речень і лексика схожі. Це коли на запитання французькою автоматом відповідаєш французькою, а пісню італійською (якої не знаєш), намагаєшся перекласти, бо почув знайоме слово.

Це коли російська мова для тебе є однією з мов і одночасно інструментом війни ворога твоєї країни. Це коли ти – українець за кордоном, серед українців, чиї батьки втікши від переслідувань радянської влади, померли на чужині, – маєш необережність відповісти на питання, задане російською мовою, на російській мові, і цим самим завдати болю їхнім дітям. І це коли здатен цією мовою читати, писати, думати, співати. І не знаєш, чи ганьбити себе за це чи виправдовувати. Це змушує притихнути.

Я помітила, що страждаю від того, що не можу висловити думку усно, бо не можу поринути в певну сферу однією мовою цілком. Читаю новини, аналітику і книжки на різних мовах на абсолютно різні теми щодня. Мене розриває між сферами. Це змушує мене притихнути.

День науки: філософія

Я вивчала філософію і політологію на першому і другому курсах міжнародних відносин у Львові. Читала першоджерела. Уважно. Не осмислюючи. Потім, коли закінчувала аспірантуру, знову читала першоджерела. Коли писала дисертацію з питань права і політології в Німеччині, читала першоджерела. Історія, філософія, соціальна психологія: регулярно звертаюсь до їх основ.

Проте тепер, після десятків томів перечитаного і переслуханого у зв’язку з війною, зі сферою своєї діяльності, з необхідністю висловлювати громадянську позицію в Україні і щодо України за кордоном – осмислюю. І розумію, що бракує знань основ. Щодень як tabula rasa. Щодень сприймаю нову інформацію і розумію, що правда по середині, а істини не досягти. І коли я бачу, що люди моментально формують свою думку з певного приводу і захищають її як єдино вірну, я дивуюсь тому, що у них є час, аби перечитати і переслухати все на дану тему, щоб мати змогу проаналізувати і зробити свідомий вибір позиції. Я не знаю, чи захоплюватись такими людьми чи сумніватись в тому, що вони це справді можуть. Це змушує мене притихнути.

І саме тому я знову і знову звертаюсь до Арістотеля, Платона, Ціцерона, Локка, Макіавеллі, Шевченка і інших філософів, які давно нам розповіли про те, що було, є і буде. Зовсім випадково, навіть не знаю, де, побачила теми курсу Оксани Сироїд «Карти, цінності, гроші – де заховано успіх держави» і список літератури, вхопилася за нього, як за соломинку, яка в даний період мого життя допоможе розставити акценти всього, що відбувається і зрозуміти свою позицію щодо цього.

День науки: комунікація

Істини не досягти, але шукати треба. Шукати її треба разом зі співрозмовниками, аудиторіями, партнерами, друзями і навіть з тими, в кого сьогодні ще протилежні думки до наших. І треба шукати баланс між тим, що варто сказати і тим, що твій співрозмовник чи аудиторія хочуть почути. Колись мала дискусію з Аліною про те, як спілкуватись з людьми, які мають протилежну точку зору таким чином, щоб не переходити на особистості, але при цьому продовжувати конструктивну комунікацію. Ось це стримування в комунікації змушує мене притихнути.

Все, що змушує мене притихнути викликає у мене неспокій, бо бачу стільки всього, чим можна обмінюватись зі світом.

Одна риса характеру, яка допомагає мені перемогти неспокій: ще з часів університету я навчена працювати не зважаючи на біль. Фізичний чи моральний. Завдяки цьому, попри будь-які обставини мого життя, я вивчаю купу нового, як-от мови чи зовсім «не моє» банківське право, читаю складну літературу, аналізую прочитане, займаюсь танцями і багато іншого. А ще: творю нове і не гноблю усталене.

  • Просуваю свою країну і свою мову приглушуючи шум чужого
  • Слухаю думки всіх, хто навколо і намагаюсь або їх синтезувати і викладати у свої статтях або надати їм платформу для вираження

Саме тому, я запустила Лідс Юкрейн і Огляд Україна Брюссель. І саме тому з наступного тижня ми з Мариною Ярошевич запускаємо платформу для дискусій про актуальне в Україні і навколо України в Європі – те що має вплив на нас як українців і європейців. Ми сподіваємося здобути однодумців і спонукати тих, хто не думає так само як ми, замислюватись, чи змусить нас задуматись над тим, чи є наша думка – єдина вірна.

Марта Барандій, юристка-міжнародниця,

засновниця організації Промоут Юкрейн 

Схожі публікації
НовиниСуспільство

Українська розвідка вважає, що чутки про «наступ із Білорусі» поширює Росія, щоб налякати українців

Огляд Україна БрюссельОригіналСуспільство

Постав на паузу!

НовиниСуспільство

Росія вже випустила по Україні понад 4 тисячі ракет різних типів

Огляд Україна БрюссельОригіналСуспільство

Де Китай у війні Росії проти України?